Тема: Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. (Вправи 186-189.) Мета: Розширювати знання учнів про відмінювання іменників у множині; ознайомити із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; виховувати почуття патріотизму, гордості за рідну Вітчизну. Обладнання: Історичний матеріал, прислів'я, малюнок ліщини. ХІД УРОКУ 1. Організація класу до уроку. Любіть, шануйте рідну мову — культури нашої основу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа 185. — Про що ви дізналися із тексту вправи? — Прочитайте речення із потрібними за змістом прийменниками. — У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками? — Прочитайте різні відмінкові форми однини іменників зброя, місто. (Зброї, зброю, зброєю, на зброї; міста, місту, містом, у місті.) — Які ви дібрали спільнокореневі слова до поданих іменників? (Збройний, озброєння, озброюватися; містечко, міський.) 2. Історична хвилинка. Запорожці жили на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею і Росією з одного боку та Кримом і Туреччиною з іншого. Володіючи широкими степами, що простяглися на величезну відстань на схід і захід від Дніпра, запорізькі козаки попри все завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаштовували свою столицю, Січ. Назва козацької столиці — „Січа, Січ « — виникла, без сумніву, від слова „сікти»... Виникнення, влаштування й історія Хортицької Січі тісно пов’язані з історією й подвигами знаменитого вождя запорізьких та українських козаків, князя Дмитра Івановича Вишневецького, відомого в козацьких народних думах під іменем Байди (Д. Яворницький). 3. Каліграфічна хвилинка. К к ко оз цьк козак Козацькому роду немає переводу. — Як ви розумієте зміст цього прислів'я? — Визначіть відмінок кожного іменника у прислів'ї. III. Повторення вивченого матеріалу. 1. Диктант. Калина Найкраще подвір'я в нашому селі у бабусі Марії. Біля її хати ростуть вишні, бузок, шумлять явори. Під вікном посадила вона кущ калини. Червона калина — це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною. 2. Завдання. — Визначіть відмінок іменників з прийменниками. 1 варіант — у першому абзаці тексту; 2 варіант — у другому абзаці тексту. IV. Вивчення нового матеріалу. 1. Оголошення теми і мети уроку. — Сьогодні, закінчуючи вивчення теми „Іменник», ми перевіримо своє вміння правильно вживати іменники у місцевому відмінку множини, засвоїмо літературну граматичну форму іменників з прийменником по. 2. Ознайомлення із закінченнями іменників у місцевому відмінку множини. а) Робота із текстом вправи 186. — Доведіть, що прочитане вами — це текст, а не окремі речення. — У якому відмінку вжито виділені іменники? — Які закінчення вони мають? б) Робота над усвідомленням правила, с. 93. — У яких іменниках пишеться закінчення -ах, а в яких -ях? — Чи однакове звукове значення має закінчення -ях у іменниках на морях і на лініях? — Які помилки можуть траплятися під впливом російської мови? V. Тренувальні вправи. 1. Вправа 187. а) Визначення відмінків іменників. б) Списування із завданням: поставити виділені іменники у місцевому відмінку, використавши прийменники по, на, в. в) Позначення закінчення іменників. 2. Роботам прислів'ями. — З частин складіть прислів'я. — Поставте іменники у правильній формі. — Підкресліть прийменники. Сила птаха в (крила), її (друг). У кого руки в (мозоль), сила людини в (дружба). Людину пізнають по у того хліб в (скирта). У корови молоко на (язик), в доярки — на (рука). 3. Вправа 188. а) Бесіда за змістом прочитаного. (Чагарник — кущові зарості багаторічних дерев'янистих рослин.) б) Визначення відмінка іменників у множині. в) Списування тексту вправи із вписуванням пропущених букв. г) Пояснення написання слів. 4. Хвилинка-цікавинка. — А у нас в Україні росте ліщина — кущ з їстівними плодами — горіхами, а також чагарник з кущів цієї рослини. — Ліщино кучерява, чому ти стоїш скраю? — Тому, що я діброву нову тут починаю. Як маю сто горішків, з них буде сто ліщинок, до царства лісового аж сто дзвінких стежинок. (С. Жупанин) VI. Підсумок уроку. 1. Взаємоопитування (за запитаннями і завданнями для повторення с. 94). 2. Гра „Віднови вірш». Щоб красувався рідний край Сосну й дубки малі. в зеленому гіллі, посадим на горбочку гай - (М. Познанська) — Визначіть відмінок іменників. — Вивчіть відновлений вірш напам'ять. VII. Домашнє завдання. С. 93, правило; вправа 189. | |
| |
Переглядів: 3158 | |
Текстильні матеріали. Плетіння «косичка» |
Взаємозв’язок частин із цілою формою. Практична робота «Ліплення тварини» |
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 21 |
Жива і нежива природа. Що належить до природи |
Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини |
Всього коментарів: 0 | |