Тема: Чи знаєте ви, якими можуть бути грім і вітер? М. Познанська «Грім». М. Вінграновський «Грім». Є. Горева «Весняний вітер»

Мета: вдосконалювати виразність читання; розвивати спостережливість, образне мислення й мовлення учнів; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; вчити доводити свої твердження рядками твору, зіставляти різні форми опису природних явищ.

Обладнання: картки зі словами.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка

1. Відгадування загадки.

Билиця зразу й небилиця: по хмарах їде колісниця, немов знайти дорогу хоче - то постоїть, то знов гуркоче. (Грім)

2. З'ясування значення слова.

- Прочитайте три визначення і встановіть, яке з них тлумачить слово грім.

1) Відбиття звуку від якоїсь перешкоди; відгомін;

2) рух потоку повітря в горизонтальному напрямі;

3) гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.

- Поміркуйте, які слова визначено у двох інших випадках. (Луна, вітер)

3. Складання римованих рядків.

- Послухайте, доведіть, не помиліться!

Град городом прошумів, гарбузи геть чисто... (збив).

Гримнув грім і знову град - лопотить на... (виноград).

II. Повідомлення теми і мети уроку

III. Опрацювання вірша М. Познанської «Грім»

1. Читання вірша комбінованим способом (спочатку читає вчитель, останні чотири рядочки - діти).

- Хто злякався громовиці? (Коник-стрибунець)

- В яку пору року описана природа?

2. Читання вірша вголос по строфах, аналіз змісту.

- Прочитайте першу строфу. Яку картину змальовано? Чого очікувала вся природа?

- Прочитайте другу строфу. Що змінилося у природі? З чим у вірші порівнюється грім? Як берізки зустріли дощ?

- Кого описано в останній строфі? Чому він обірвав свою пісеньку?

- Які слова вжив автор, щоб передати зміни у природі? (Стихла, задрімали, сплять, раптом, озвався, шумлять)

- Знайдіть вирази, вжиті в переносному значенні, поясніть їх.

- Які вирази вірша вам сподобалися? Чим?

3. Словесне малювання.

4. Виразне читання вірша.

IV. Опрацювання вірша М. Вінграновського «Грім»

1. Читання вірша вчителем (діти слухають, заплющивши очі).

- Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

- Який настрій він викликав?

2. Словникова робота.

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

опуст

 - Яке слово зайве у кожній схемі? (Гриміти, слив) Чому?

3. Повторне читання вірша напівголосно. Аналіз його змісту.

- Що любив робити грім? Де він жив?

- Які рядки доводять, що грім сильний? Що свідчить про те, що він добрий і спостережливий?

- Що грім робив у саду? Чим він допоміг сливі?

- З яким проханням до грому звернулася груша?

- Знайдіть у вірші рядки, в яких про грім говориться як про живу істоту.

- Що у вірші схоже на казку?

- Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку словами вірша.

- Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.

- Що можна почути і побачити за словами вірша?

4. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Хто швидше?»

- Прочитайте усі рядочки вірша, в яких є слово грім.

- Зачитайте той рядок, який починається з голосного.

2) Гра «Знайди риму, добери свою».

5. Виразне читання вірша.

V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»

1. Підготовка до самостійного читання вірша. Вправа щодо миттєвого сприймання слів.

Слова на «картках-блискавках»: вітер, стільки, вітрила, скільки, великих, маленьких.

Учні читають і запам'ятовують слова.

- Назвіть спільнокореневі слова. Що означає слово вітрила? (Великий шматок полотна трикутної чи прямокутної форми, що прикріплюється на щоглі, за допомогою якого вітер рухає вітрильне судно.)

- Які слова є антонімами?

2. Читання вірша учнями мовчки.

- Що зробив собі вітер? Хто насміхався з нього?

3. Повторне читання вірша «ланцюжком».

- Чому вітер грав тихо-тихо?

4. Аналіз змісту вірша.

- Знайдіть у вірші опис кобзи. Чим вона була незвичною?

- Чому вона була такою великою?

- Чому грім сміявся з вітру?

- Як ви розумієте вислів шумів тихенько?

- Кому вітер грав свою пісню? Прочитайте.

- Які почуття викликає у вас вітер? Чому?

5. Різновиди читання.

1) Читання «буксиром» напівголосно із сусідом по парті.

2) Гра «Прочитайте початок».

Учитель називає слово рядка, а учні знаходять і читають його початок.

3) Гра «Незнайко» (проводять учні).

4) Виразне читання вірша.

- Як потрібно читати слова вітру? А грому?

6. Робота з малюнком до вірша.

- Хто зображений на малюнку? Доведіть, що це вітер, а не грім.

- Як би ви зобразили грім?

VІ. Підсумок уроку

- Вірші яких поетів ми сьогодні читали? Чим вони подібні? Який твір вам сподобався більше? Чим саме?