Тема: З історії Києва і Львова. Н. Забіла «Старовинне місто». М. Хоросницька «Звідки в міста назва - Львів» Мета: ознайомити учнів з історичним минулим нашого народу, походженням назви міст Києва і Львова; сприяти свідомому розумінню тексту; вдосконалювати навички виразного, усвідомленого читання; розвивати вміння самостійно аналізувати твори; виховувати інтерес до вивчення історії своєї країни. Обладнання: таблиці для читання, картини, картки. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Мовна розминка 1. Читання «пірамідок» слів. 2. Читання вірша з дошки за вчителем. Різні в світі є країни, Різні люди є на світі, Різні гори, полонини, Різні трави, різні квіти... Але є одна країна, Найрідніша нам усім. То прекрасна Україна, Нашого народу дім. III. Повідомлення теми та мети уроку - Сьогодні на уроці ми дізнаємось про історію походження двох славних міст нашої України - Києва і Львова. Україна - славна й чудова земля з широкими ріками, зеленими лісами, чудовими нивами. Є в ній гори - Карпатські та Кримські. Чорне море грає своїми лагідними хвилями, запрошуючи відпочивати на свої береги. Тече по Україні найбільша річка - Дніпро. А над Дніпром височіє гордий, гарний Київ. Київ - дуже давнє місто. Ви всі читали легенду про створення Києва, вміщену Нестором-літописцем у «Повість врем'яних літ». Він був першим, хто спробував записати історію про походження золотоверхого Києва. А чи знаєте ви щось про походження міста Львова? Львів - це великий культурний, політичний, історичний центр Західної України. Ось і сьогодні ми прочитаємо два твори про історію походження найкрасивіших міст нашої країни - Києва і Львова: твір Наталії Забіли «Старовинне місто», в якому вона доповнила легенду про Київ новими історичними фактами, та вірш Марії Хоросницької «Звідки в міста назва - Львів». Отже, читаючи ці твори, ми попростуємо стежками історичного минулого та вивчимо ще декілька цікавих сторінок історії свого народу. IV. Опрацювання твору Н. Забіли «Старовинне місто» 1. Словникова робота. 1) Читання колонок слів вголос за вчителем. Олені припливли Кожум’яка Домівки протікала Почайна Будівлі освітлювати Дігтярна Спогад заснували Старокиївська укріплення перехрещувалися Володимирівна 2) Тлумачення незрозумілих слів. Крам, ущент, гавань, терем, собор, ремісник, узвіз, фунікулер, розкопки. 2. Первинне ознайомлення з твором. - Про кого розповідається у творі? - Хто був засновником Києва за цією легендою? 3. Читання тексту учнями мовчки. 4. Читання тексту «ланцюжком». 5. Вибіркове читання. - Які князі згадуються у творі? - Скільки років тому виник Київ? - Прочитайте, як у тексті сказано про заснування Києва. - Що згадується у творі про Старокиївську частину міста? - Чим займалися люди в той час? - Хто нападав на киян? - Чим прославилися князі? 6. Робота в зошитах. Складання плану. 7. Гра «Хто читає швидше?» 1) Знайти речення, яке починається зі слів: Маленька річка, що протікає в Києві... Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів... Найбільшої могутності набув Київ... 2) - Скільки вулиць згадується у тексті? (4) - Скільки річок названо? (3) 8. Підсумкова бесіда. - Чому Київ називають «матір'ю міст руських»?. - Хто був засновником Києва? 9. Фізкультхвилинка. Ведмежата в лісі жили, Головою все крутили - Ось так, ось так, ось так. (Діти повертають голови праворуч - ліворуч.) Ведмежата мед шукали, Разом дерево хитали - Ось так, ось так, ось так. (Повороти тулуба вліво, вправо, вперед, назад.) V. Опрацювання вірша М. Хоросницької «Звідки в міста назва - Львів» 1. Словникова робота. Вікднина княжа дзвеніла перекотило Галицький 2. Читання твору вчителем. - Що ви дізналися про місто Львів? 3. Читання вірша учнями мовчки. 4. Читання вірша учнями вголос. 5. Робота над змістом. - Хто розмовляє у вірші? - Хто такий Данило Галицький? Чому він сумував? - На чию честь назвав князь місто? - Чого бажав він синові? 6. Вправи для розвитку швидкості читання. 1) Читання парами (два учні читають разом). 2) Читання за методикою «Небо і земля». На слово «небо» - не читають, піднімають голову від книжки, на слово «земля» - продовжують читати. 7. Робота над виразністю читання. - Пригадайте, як читаються речення залежно від знаків, що у них зустрічаються (знаки питання чи оклику, кома, тире, двокрапка). - Яким повинен бути темп читання? Від чого він залежить? - На які слова слід поставити логічні наголоси? (Діти мовчки читають.) 8. Виразне читання вірша. 9. Читання вірша за особами (1-2 рази). VI. Підсумок уроку - Про походження яких міст ви сьогодні дізналися? - Що нового було для вас на уроці? А що ви вже знали? - Хто був засновником міста Києва? А чому місто Львів має таку назву? VII. Домашнє завдання 1 група. Детальний переказ за планом, складеним до оповідання. 2 група. Читати й переказувати оповідання. 3 група. Виразно читати вірша. Джерело: noindex | |
| |
Переглядів: 2120 | |
Д. Павличко «Квітка», В. Кухалашвілі «Як побачити вітер?». В. Лучук «Сіла хма... |
Екскурсія в природу |
Екскурсія до краєзнавчого музею, шкільного «живого куточка», зоопарку (на виб... |
Українська народна казка «Лисиця та їжак» |
Українська народна казка «Рукавичка» |
Всього коментарів: 0 | |