Тема: В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Ніни задачу»; «Найкраща лінійка»

Мета: вчити орієнтуватися у структурі тексту; формувати вміння визначати головну думку твору; давати характеристику головних дійових осіб, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати віру у свої сили.

Обладнання: портрет В. Сухомлинського, виставка книг автора.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка

1. Вправа для формування вміння уточнювати й розширювати висловлювання.

Гра «Закінчіть речення»

Учитель починає речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей.

Коли я закінчу школу, то...

Мені хочеться знайти те місце, де...

Гарно жити на світі, коли...

Справжній товариш той, хто...

Я люблю читати оповідання, в якому...

2. Гра «Згадайте твір».

— Пригадайте, в яких творах із читанки зустрічались ці персонажі й предмети.

1) Полиці, Господар, Могутній богатир, Вогненна книга. («Спляча книга»)

2) Учитель, Віталик, Петрик, вогнегривий кінь. («Кінь утік»)

3) Учителька Катерина Іванівна, учні, голубе небо, Валя. («Я хочу сказати своє слово»)

4) Старий майстер, Хлопчик, відбиток ніжки, старий Чоловік, слід. («Який слід повинна залишити людина на землі?»)

5) Юрко, домашнє завдання, батько, гвинтик. («Гвинтик»)

— Хто автор цих творів?

— Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського. Чим особлива його творчість?

II. Повідомлення теми уроку

— Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В. Сухомлинського, в яких він розповідає про випадки зі шкільного життя, коли у начебто звичайних ситуаціях розкриваються не відомі досі риси характеру дітей.

III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу»

1. Робота над заголовком твору.

— Прочитайте назву оповідання. Чи можете ви передбачити, про кого у ньому йдеться? Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?

2. Виразне читання оповідання вчителем.

— Де відбулися описані події?

— Чому Павлик списав задачу у Зіни?

3. Словникова робота.

1) Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.

У Зіна над задача у Павлик дія у зошит

2)Читання пірамідок слів «луною» за вчителем, потім — мовчки.

учителькапочервонів

стурбований \/ розв’язувати

— Які слова є спільнокореневими? Доберіть спільнокореневі слова до слів помилка, почервонів.

— Доберіть синоніми до слова стурбований (схвильований, збентежений, знервований).

4. Повторне читання оповідання мовчки.

— Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних персонажів.

5. Аналіз змісту твору.

— Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

— Чому Павлик не розв’язав домашньої задачі?

— З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни?

— Що він помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

— Які оцінки отримали діти за домашнє завдання? Прочитайте, як Зі-на і Павлик відреагували на них.

— Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?

— Як далі можуть скластися стосунки Зіни й Павлика?

— Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні? Чи доводилось вам потрапляти у подібну ситуацію? Як вона роз’язувалась?

6. Читання оповідання за особами.

— З якою інтонацією слід читати слова Петрика? (Схвильовано)

— А Зіни? (З осудом, повчально)

7. Робота з ілюстрацією до оповідання.

— Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.

IV.Опрацювання оповідання В. Сухомлинського

«Найкраща лінійка»

1.Підготовка до самостійного читання.

 письмові

 найкращі

 ручної

 кострубата

 гладенька

праці

лінійка

роботи

оцінки

— Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники)

— Утворіть словосполучення, з’єднавши слова двох колонок.

— Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть значення слова кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка)

2. Самостійне напівголосне читання твору або читання мовчки.

3. Повторне читання оповідання вголос.

— Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Які уроки згадує автор у творі? Що учні робили на кожному з них?

— Яку оцінку отримав Роман за диктант? Який настрій мали хлопці на уроці рідної мови?

— Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці праці. Як учитель оцінив їхні роботи?

— Як змінився настрій у Миколи і Романа?

— Які здібності виявили Микола і Роман?

— Що автор хотів довести своїм твором? Що він у ньому схвалює? (Потрібно не втрачати віри у свої сили.)

— Чи переживали ви подібні почуття? Що найкраще виходить у вас? Що вам хотілося б робити краще?

5. Розвиток зв’язного мовлення.

— Продовжте це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад, про те, як хлопці допомогли один одному підвищити свої оцінки з того предмета, який викликав у них певні труднощі.)

V. Підсумок уроку

— Поміркуйте, що автор схвалює, а що — засуджує у своїх творах.

— Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?