УРОК 26

Тема. Як розмножуються тварини

Мета: формувати уявлення про особливості розмноження комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів; формувати вміння міркувати за аналогією, логічно будувати свою розповідь, працювати з текстом і малюнками підручника; виховувати пізнавальний інтерес до природи, відчувати моральну відповідальність за збереження природи.

Обладнання: 1. У кожного учня: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці; на партах: віршик; у деяких дітей: надруковані інформаційні повідомлення і, відповідно, малюнки.

Оформлення дошки: 1. Тема, мета уроку.

Повинні знати

— як розмножуються звірі, птахи, комахи, риби, земноводні, плазуни.

Повинні вміти

— міркувати за аналогією;

— логічно будувати свою розповідь;

— працювати з науковим текстом;

— розуміти зміст малюнків;

— чітко і правильно формулювати відповіді.

(записуються пізніше)

2. Схематичні малюнки: гнізда птахів, розмноження білана капустяного і бабки. 3. Жартівливі віршики. 4. Текст для гри «Плутанина». 5. План розповіді про тварини. 6. Завдання для індивідуальної роботи. 7. Таблиця для запису результатів-підсумків гри «Аукціон». (Хижі тварини. Всеїдні. Рослиноїдні.).

На переносних дошках: № 1 — віршик для фізкультхвилинки; № 2 — різні личка, віршик, алгоритм самостійної роботи з текстом підручника.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Вже дзвінок нам дав сигнал: Працювати час настав!

Тож і ви часу не гайте, Працювати починайте.

Щоб урок минув не марно,

Нам сидіти треба гарно,

Не крутитись на уроках,

Як папуга чи сорока.

Діти, яким би ви хотіли бачити урок? А себе? Зверніть увагу на ці личка, які треба прийняти? Чому?

II. Підсумки спостереження за погодою за тиждень

Синоптики відмічають результати спостереження за погодою, за висотою Сонця. Учні відмічають у щоденниках спостереження. (Питання — відповіді).

III. Перевірка домашнього завдання

1.Інформаційні повідомлення.

(Читають учні).

1) Загадка.

Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує.

(Ластівка).

2) Ластівка (малюнок).

Ластівки прилітають з теплих країв відносно пізно. Це пов’язано з появою комах. Цих пташок називають дітьми повітря. Вітер і теплі потоки повітря відносять угору дуже багато комах, там на них і полюють ластівки. Літають вони дуже вправно. Пролітаючи над водою, можуть напитися води і навіть скупатися в польоті. Різновидів ластівок дуже багато. Найбільш відомі — це сільські (показує) касатки, міські (показує) воронки і берегові (малюнки ластівок прикріпляє на дошці). Що спільне? Чим відрізняється одна ластівка від іншої?

Побутує така легенда: господарі будуть щасливими, якщо ластівка зліпить гніздечко під дахом їхньої хати чи сараю. А якщо гніздо пошкодити, накличеш біду на господу.

Є прикмета. Ластівки літають низько — на дощ, а якщо високо — буде гарна погода. Прикмета правильна, хоча справа тут не в ластівках. У гарну погоду повітря сухе, його потоки піднімають комах високо, і ластівки літають високо.

3)

Щебетала ластівочка, щебетала,

Повідала любим дітям, де бувала.

— Ой, бувала я далеко, на чужині.

Там так сумно, як без неньки сиротині.

Хоч і гарно, хоч тепленько за морями —

Та найкраще в ріднім краї між братами.

(Н. Забіла)

2. Гра «Аукціон».

Хто більше назве тварин? Учні I ряду називають хижих, II ряду — всеїдних, а III ряду — рослиноїдних.

(Учитель відмічає результати на дошці).

Після закінчення гри підбиваються підсумки і оголошується ряд-переможець.

3. Гра «Так чи ні?».

Учні хором відповідають, «так» чи «ні»:

• лисичка любить горішки;

• окунь належить до рослиноїдних;

• ведмідь — це всеїдна тварина;

• їжачок — це рослиноїдна тваринка;

• метелик належить до птахів;

• зайчик харчується рослинами;

• кріт належить до звірів;

• кит — це риба;

• сова — це птах.

4. Інформаційне повідомлення.

1)Загадка.

В мене є великий хист: я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди дуже люблять слухать люди.

(Соловей).

2) Соловей — «Великий маестро».

Так називають люди солов’я. Дійсно, пісню його не можна сплутати ні з якою іншою. Хто хоч один раз почує солов’їну пісню, не забуде її вже ніколи. Інколи люди уявляють солов’я якоюсь дуже гарною жар-птицею і дуже дивуються, коли побачать перед собою невеликого сіренького птаха (малюнок солов’я прикріпляється на дошці).

Солов’ї — птахи корисні. Вони поїдають багато шкідливих комах та їхніх личинок, але люблять їх не тільки за це. Любителів солов’їного співу завжди було багато. З нетерпінням соловейки чекають, коли у берези «розгорнеться лист». Коли соловей «зможе напитися води з березового листка», як говорили в народі (а це, як правило, у травні),— зазвучить солов’їна пісня. Замовкають солов’ї у червні.

У цей час в їхньому простому гніздечку з’являються 5-6 яєчок, і самочка їх висиджує. А коли з’являються пташенята, батьки старанно годують їх.

Ще раз солов’їв можна почути восени, вони перемовляються, коли збираються у зграйки, щоб відлітати до вирію.

5. Музична хвилинка.

Звучить пісня «Я і соловейко», слова С. Жупанина, музика М. Гасинець (аудіозапис).

Друга-соліста в гаю я маю,

Хто диво-голос не впізнає?

Це — соловейко. Ми з ним у гаю Гарні концерти влітку даєм.

Приспів:

— Браво! Браво! Браво! Біс!

Нам гукає гай і ліс.

Як натомилось у пташечки горло —

Пісню співаю радісно я.

Як не виводжу голосно соло —

Не переможу я солов’я.

Приспів.

6. Індивідуальні завдання.

1) Учні виконують завдання для індивідуальної роботи (записані на дошці):

а) Вовк, орел, окунь,— хижі тварини. Доведи це.

б) Козуля, жук-листогриз — травоїдні тварини. Доведи це.

в) Ведмідь, горобець, карась — всеїдні тварини. Доведи це.

г) Яка тварина зайва: ведмідь, лось, дика свиня, мурашка, їжак? Чому?

2) Два учні готуються описати вибрану тварину за планом. Один учень готується довести.

План для опису тварини:

а) назва тварини;

б) до якої групи належить за зовнішньою будовою;

в) чим живиться; до якої групи належить за способом

живлення;

г) яке її місце в ланцюзі живлення.

3) Усі інші відповідають на запитання:

— З чого складається ланцюг живлення?

— Які ланки входять до його складу?

— З якої ланки він завжди розпочинається?

— Наведіть приклади ланцюгів живлення.

4)Заслуховуються і оцінюються відповіді трьох учнів. Найвища кількість балів — 10.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

Тема і мета сьогоднішнього уроку записані на дошці. Учні на підставі цієї мети висловлюють свої думки щодо знань і умінь, що вони повинні мати, якими оволодіти. (Учитель ці висловлювання правильно формулює і записує в таблицю «Повинні знати і Повинні вміти»).

V. Вивчення нової теми

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

Отже, тема — «Розмноження тварин». Скажіть, будь ласка, це важливо, щоб тварини розмножувались? Так, це закон живої природи. І кожна тварина піклується, щоб її рід не закінчився. І ще тому, що в природі існує гармонія — все взаємопов’язане: одне зникає, зникне і інше. А це можливо допустити? Ні, звичайно.

Про розмноження якої групи тварин ви дещо знаєте? Про птахів. Будь ласка, хто хоче поділитись своїми знаннями?

Весною довкілля стає веселим і гомінким. Прокидаються від зимового сну тварини, повертаються з вирію птахи. Найбільше радіють весні тварини, які пережили довгу холодну зиму, нестачу їжі. Як їм було важко! Весною розпочинаються турботи про продовження виду.

У звірів народжуються малята. У зайців, лосів, косуль вони народжуються зрячими. Мишенята, білчата, лисенята народжуються сліпими, безпорадними. Через те батьки ховають їх у дуплах, норах.

Птахи будують гнізда. На деревах гніздяться ворони, сойки, яструби, зяблики, щиглики. Синиці і шпаки — в дуплах, шпаківнях чи синичниках. Жайворонки, солов’ї, перепілки, куріпки, качки влаштовують гнізда на землі.

Птахи відкладають у гнізда яйця і насиджують їх, зігріваючи своїм тілом. Батьки піклуються про пташенят і приносять їм комах по 300—400 разів на день.

Плазуни. Яйця гадюк, ящірок, вужів, черепах можна побачити на березі ріки чи на узліссі. Але потрібно добре придивитися, бо вони засипані піском. Сонце пригріває пісок і яйця, і через деякий час з них вилазять маленькі плазуни. Батьки про них не піклуються зовсім.

У річці, ставку чи озері на обмілинах можна побачити ікру жаб. Довгі нитки її коливаються серед водоростей. Сонячні промені прогрівають воду, через 8—10 днів із ікринок з’являються пуголовки, схожі на рибок. Через деякий час у них виростають ноги, зникає хвіст. Вони перетворюються на маленьких жабок. З ікри починається і розвиток риб. Розмноження комах, жуків, павуків починається з того, що вони відкладають яйця. Але далі розвиток цих тварин відбувається по-різному. Розгляньте, чим відрізняються розвиток білана капустяного і бабки.

(Використовуються малюнки).

Личинка

Гусінь

Пуголовок

Жаба

2. Робота з підручником.

Самостійно прочитайте тексти з підручника: учні I ряду — с. 140—142; учні II ряду — с. 142—143; учні III ряду — с. 143—144.

Алгоритм роботи з текстом підручника

1. Прочитайте пошепки текст, відмітьте незрозумілі слова; якщо треба, загляньте в словник.

2. Розгляньте малюнки.

3. Спробуйте дати відповіді на питання з рубрики «Перевір себе».

4. Якщо не відповіли хоча б на одне питання, читайте цей же текст другий раз.

5. Якщо відповіли на всі питання, читайте наступну статтю.

3. Перевірка самостійної роботи.

Відкрийте підручник на с. 140, розгляньте малюнок. Які слова ви не зрозуміли?

«Вчителями» будуть учні I ряду. До дошки виходять два учні, вони відповідають на запитання, які задають діти II і III ряду. (Якщо ці учні не зможуть відповісти, їм допомагають учні I ряду).

Таким же чином опрацьовуються інші тексти. Поміркуйте 5 хвилин над завданнями на с. 144, рубрики «Поміркуй», «Практичне завдання».

Через 5 хвилин заслуховуються відповіді двох учнів.

VI. Фізкультхвилинка

Виконуються вправи під віршик:

Вночі під ранок у гнізді,

У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані.

На срібне мамине перо,

На срібне небо повне...

Перевернулось на крило І знов заснуло сонне.

VII. Засвоєння знань, формування умінь і навичок

1.Хвилинки-веселинки.

1) Гра «Плутанина».

Що де росте?

Зеленіють груші в полі,

Шишки падають з тополі.

В квітнику гриби ростуть,

Біля них джмелі гудуть.

На городі в полуниці золотяться колоски,

А на кущику пшениці вже з’явились огірки.

Під дубами достигають білосніжні качани,

А ялинку прикрашають гарбузи та кавуни.

 Що в кого є?

Хвіст пухнастий — у синички,

Дзьоб маленький — у лисички,

Довга шия в їжака,

А голки — у гусака.

По боках в корови — крила,

У свині два роги є.

В індика — рожеве рило,

Молоко індик дає.

Алгоритм роботи

1. Учитель читає. Учні висловлюються, яку «плутанину» вони помітили.

2. Учні читають мовчки, розмірковують.

3. Учні вносять свої пропозиції щодо перебудови віршиків.

4. Учні розповідають, по що вони дізналися з віршів.

2) Жартівливі віршики.

Ластівка літала над ланами,

Для малят своїх комах ловила,

А лисичка бігала ярами,

Лисенятам мишенят носила.

Кожна мама про дитину дбає,

І піклується, і їжу здобуває.

Рита курей у дворі годувала,

Зерна пшениці і рису давала.

Кури пшеницю охоче клювали,

Рисові зерна чомусь не чіпали.

Про що ви з віршів дізналися?

VIII. Підсумок уроку

Учитель підбиває підсумки уроку; називає кількість балів, набрану кожним учнем відповідно до їх знань і вмінь.

Учитель пропонує учням оцінити роботу класу в цілому і вчителя зокрема, і обов’язково пояснити власну точку зору (відмінно, дуже добре, добре чи задовільно).

Учитель дає поради, як готуватись до підсумкового уроку.

IX. Домашнє завдання

1. У підручнику: прочитати с. 140—144.

2. У робочому зошиті: завдання на с. 47.