Урок 72

Тема. Поняття предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників. Вправи на творення іменників від прикметників

Мета: ознайомити учнів із поняттям предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників; поглиблювати знання про іменник як частину мови; формувати вміння розрізняти прикметники й утворені від них іменники; закріплювати знання про спільнокореневі слова; розвивати мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати культуру мовлення.

ХІД УРОКУ

Організація класу до уроку

Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (Впр. 35)

Кілька учнів зачитують розповіді про куточки природи, які по- требують допомоги, поради про допомогу. Фронтальне опитування

На які групи можна поділити? (Істоти й неістоти, власні й загальні назви)

Як пишуться власні й загальні назви?

3.  Вибірковий диктант Випишіть з тексту іменники.

Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

Рогата корівка реве — Романко травичку рве.

• Пиляв Пилип з лип.

(Хлопець, сіно, роса, ноги, Пилип, коліна, лип, корівка, Романко, травичку)

Які слова написали з великої букви? Чому?

До яких загальних іменників можна дібрати власні? (Хлопець, корівка)

Доберіть до них власні іменники.

Як їх треба написати?

III. Вивчення нового матеріалу Підготовчі вправи

Прочитайте іменники та скажіть, що вони позначають.

Парта, скло, ручка, олівець, шишкар, калина, ягода.

(Вони позначають конкретні предмети, які ми можемо сприй- няти органами зору, слуху, дотику.)

А тепер прочитайте слова другого рядка.

Радість, охайність, повага, доброта.

Яке значення мають ці іменники? Чи можемо ми їх сприй- няти органами чуттів? (Вони мають загальні значення, сприйняти органами чуття неможливо.)

Висновок. В українській мові є іменники, які позначають конкретні предмети (пенал, чашка, телефон), а також іменники, які теж є загальними, але сприйняти органами чуття їх не можна.

Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з іменниками, які не на- зивають предмети, але набувають предметності, будемо вчитися їх утворювати, вживати у своєму мовленні.

Коментоване письмо (Впр. 38)

Прочитайте речення. Якими частинами мови є виділені слова? Поясніть значення слів білизна, молодь.

Спишіть. Підкресліть підмети й присудки.

Творення спільнокореневих іменників від прикметників (Впр. 39)

Прочитайте слова першого стовпчика. До якої частини мови вони належать? Що означають?

Чи є серед іменників ті, що називають предмети? Висновок. Які іменники є в українській мові?

5. Словникова робота

Прочитайте слова в рамках, запишіть їх у зошит, за- пам'ятайте написання. (Апетит, грім, гриміти)

До якої частини мови належать ці слова?

Складіть і запишіть речення з цими словами.

Закріплення й узагальнення вивченого матеріалу Вибіркове списування (Впр. 37) (Перевірка виконання.)

Робота з географічною картою України

Закріплення написання загальних і власних назв (Впр. 40).

Виконання завдань 1, 2.

Запис назв річок, міст, морів.

Запишіть кілька власних назв річок, міст, морів.

Перевірка виконання Підсумок уроку

Чи всі іменники позначають назву предмета? Які ще бувають?

Домашнє завдання

Вправа 41, С. 20.