Урок 24. Краса живе для всіх.

Матеріал до уроку: А. Костецький «Імена», «Не хочу».

Мета: зацікавити дітей словами-назвами, їх етимологією; розвивати творчі здібності учнів, уміння передавати емоційно-оцінну характеристику зображеного в поетичному творі та власні почуття, які виникли під впливом поетичних емоцій; збагачувати образне мислення; виховувати гуманні почуття, екологічну свідомість.

Обладнання: виставка книг поета, його портрет.

ХІД УРОКУ

I.Організація класу

 Які щасливі, діти, ми,

 Що народилися на цій святій землі —

 Серед берізок, кленів і тополь,

 Де ніжний мамин голосок

 Так лагідно над світом цим лунає...

— Повірте, любі діти, нічого в світі немає милішого, ріднішого серцю, ніж рідний край, який вигойдав тебе у колисочці, викупав у цілющих травах, аби кожен зростав щасливим, здоровим і мав можливість побачити цей чарівний світ і поринути в нього.

II. Вправи з техніки мовлення та читання

1. Учні на картках читають вірш.

Як гарно тут красою милуватись, вітання кожній квітці посилать...

А квіти нам голівки нахиляють —

Не тільки чарують, але й навчають.

2. Читання анаграм.

Оволкаш ротндая акм афілак цисарн

III. Мотивація навчальної діяльності, створення емоційного настрою

Квіти, дерева — яка це краса!

Краса, яку потрібно леліти, берегти.

Дуби ростуть поволі, неквапливо Хто садить дуба, той, можливо,

I не побачить його вищим, аніж сам.

Це — дар майбутнім, скажемо, літам,

Привіт іще незнаним поколінням...

— Той, хто виростив хоча б одне своє дерево, хто почув, як зашелестіло його молоде листя, той пізнав справжню радість!

I дійсно, мабуть, немає у світі більшої радості, ніж любити природу, людей, приносити користь.

IV. Повідомлення теми і мети уроку. Розповідь вчителя про письменника

— А ще більша радість — зачарувати людей своєю творчістю, мудрим, лагідним словом запалити іскру милосердя та поваги.

Я сьогодні хочу розповісти вам, діти, про людину, поета — Анатолія Кос-тецького, який народився 6 грудня 1948 року в місті Києві. Перші казки почув від бабусі. Згодом мама, вчителька мови і літератури, почала заохочувати його до класичної спадщини.

Анатолій Костецький почав свою літературну творчість з ліричних віршів про природу. 1967 року доля звела поета-початківця з Михайлом Стельмахом, який щедро почав ділитися з ним таємницями творчості і ненав’язливо вчити майстерності. Порадив писати для дітей, а через кілька років уже був редактором першої книжечки Анатолія Костецького «Джміль про сонечко гуде». Відтоді дитячій літературі поет не зраджує. З-під його пера вийшло понад десять книжок для юних читачів.

Найвідоміші з них — «Лист до птахів», «Весняні дарунки».

V. Опрацювання статті «Анатолій Костецький»

Самостійне читання. Відповіді на питання.

— У якій сім’ї і де народився Анатолій Костецький?

— Хто є головними героями віршів?

— Які найтонші почуття викликають у нас вірші поета?

— Ми сьогодні маємо можливість перевірити це на уроці, працюючи над віршами А. Костецького.

VI. Підготовка до сприймання нового матеріалу

Любі діти, погляньте у віконечко:

Як лагідно і щиро світить... (сонечко)!

Берізки і тополі гойдаються... (поволі),

I квіти нахилили голівоньки свої І лагідно всміхаються до рідної... (землі).

— Як приємно й радісно бачити таку картину природи! Око милують прекрасні поля й лани, сади й ліси, ставочки, озерця — усе це миле й любе серцю. Який чарівник створив таке диво і все назвав так красиво? Вдивляючись у цю красу, чи у вас не виникало бажання щось змінити або по-іншому назвати якісь предмети?

А от герой вірша А. Костецького змінив деякі назви. Ось послухайте.

VII. Робота над віршем «Імена»

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Яке бажання було у хлопчика?

2. Словникова робота.

3. Самостійне читання.

— Чому хлопчик із жалем промовив останні свої слова?

— Що б ви могли йому порадити, у чому навіть і запевнити?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

1) Вибіркове читання.

— Що дарувала лопатуля для птахів?

— Як хлопчикові хотілося назвати бабусю?

2) Відновіть рядки з вірша.

I цвіли б любенят

... очі, і ...

гуляли б із ними охоче.

5. Вирізне читання вірша.

— Любі дітки, а у вас не було бажання по-своєму назвати якийсь предмет. Адже кожен предмет ми бачимо по-різному, по-різному його сприймаємо. Давайте підберемо нові імена до слів: мама, котик, дідусь, берізка.

— Молодці! Скільки ніжності, ласки я почула у ваших словах! І я впевнена, що в діток, які говорять щиро, лагідно, з почуттям любові та ніжності, добре серце.

VIII. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу»

1. Робота над заголовком.

— Уважно прочитайте заголовок.

— Як, на вашу думку, про що йтиметься у цьому вірші: про якісь примхи чи про приємне та повчальне?

— У цьому ми переконаємось, коли прочитаємо цей вірш.

 2. читання вірша (мовчки).

— чи підтвердив цей вірш ваші думки?

 3. Аналіз змісту прочитаного.

— чому не хотіла дівчинка ловити метелика, не стала рвати квітку?

— У чому дівчинка бачила страшенний гріх?

— Як ви розумієте вислів «живе тремка живинка»?

 4. Виразне читання вірша.

— Що ви можете сказати про цю дівчинку?

IX. Підсумок уроку

— чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що найбільше вас зацікавило?

— Які почуття у вас викликали прочитані твори?

 Оберігайте ж повсюди Шлях і стежиночу в гаї, —

 Все те окрасою буде Нашого рідного краю!

 — любі діти! Я хочу, щоб красу уміли Сприйняти серцем люди всі,

 Щоб цінували, й розуміли, і поклонялися красі!