Урок 41. Чужому лихові не смійся

Матеріал уроку: Л. Глібов «Чиж та голуб»; С. Руданський «Вовки».

Мета: продовжити знайомство учнів з особливостями байки; навчити виразно читати, розвивати способи й види читання байки, вчити передавати шляхом інтонації характери дійових персонажів; виховувати відчуття порядності, милосердя, співчуття.

Обладнання: малюнки із зображенням голуба, інших птахів.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

 1. Бесіда про особливості байки.

— Який розділ почали читати? Що таке байка? Хто найчастіше буває героями байки?

— З творчістю якого байкаря почали знайомитися? (Леоніда Івановича Глібова) Що він писав, крім байок, яких у його доробку було аж 107? (Загадки й відгадки у віршованій формі, вірші, казки, акровірші)

 2. Розгадування кросворда.

1 Г

 2л

3 I

б

5 о

6 в

1) До якого жанру можна віднести твори Л. Глібова «Котилась тарілочка», «Хто доня?», «Бачити — не бачить...»? (Загадки)

2) Прочитайте, з якої це байки.

Хі-в-н-нзн-х, хі-н с-д-ть н-н-м... («Лебідь, Щука і Рак»)

— Продовжте цей вислів. (Та тільки хура й досі там.)

3) Прочитайте слова і пригадайте, з якого вони вірша.

 Снігур--

очко

 Білогруд—

Здоров

 Страш

 енную

(«Зимна пісенька»)

4) Прочитайте таємничий запис, ідучи лініями, які з’єднують круги. З якого твору Л. Глібова вони взяті? («Коник-стрибунець»)

Апапер зіцюймобо

Кате готан ро нена

5) Як називається перший вірш Л. Глібова? («Сон»)

6) В якому селі народився Л. Глібов? (Великий Поділ)

3. Доповнення відомостей про автора.

— Свої твори для дітей Л. Глібов друкував у журналах «Дзвіночок» та «Зоря» під псевдонімом дідусь Кенор. Розповідають, що його батько купив собі колись такого великого кенора, що через нього сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенар». Мабуть, про це і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей.

II. Повідомлення теми й мети уроку

— А сьогодні ми продовжимо знайомство з байками дідуся Кенора — Л. І. Глібова. Почувши одного разу байку російського байкаря, наш поет переклав її українською мовою й назвав «Чиж та Голуб».

Бесіда про особливості птахів, які є героями байки.

— У цього птаха задня й верхня частина спини жовто-зелена, а нижня частина грудей — біла.

Він відрізняється відносно довгим, тонким дзьобом, гострими крилами на пальцях ніг. (Чиж)

— Це птах середньої величини, з невеликою головою, короткою шиєю, дзьоб короткий з невеличким ґачечком, короткі ноги закінчуються чотирма пальцями з короткими загнутими кігтями. Ці птахи мають оперення білого, сірого, коричневого кольору. (Голуб)

III. Робота над текстом байки

1. Слухання байки (виразно читає учитель, або звучить запис).

— Чи сподобалась вам байка? Чи є ще дійові особи, крім Чижа і Голуба?

2. Словникова робота.

Сильці гульк

піддурилилихові

проворненькиймолоденький

— Прочитайте, що таке сильце.

— Доберіть слова, близькі за значенням до слів піддурили (обманули, перехитрили), гульк (раптово, несподівано), лихо (біда).

3. Повторне читання байки мовчки.

— Коли й де відбулися події?

4. Розкриття ідейної спрямованості тексту.

— Яким був Чижик? Що з ним трапилось? Як він на це зреагував? Прочитайте. А чому Чижик потрапив у сильце? (Бо був дуже неуважний.)

— Які почуття переживав він в цей час? (Це для нього було несподіванкою, тому він дуже злякався і розгубився.)

— Хто бачив ці муки Чижика? (Голуб, напевне, давно спостерігав за муками бідного Чижика, а потім наблизився до нього, згорда поглядав і сміявся.)

— Прочитайте, у яких словах виявляється самовпевненість, безсердечність Голуба. («А що попавсь? От тобі й на! Вже певно голова дурна...»)

— Прочитайте слова Голуба, де він хвастається, виставляє себе, свій розум. Передайте інтонацією його зарозумілість, чванливість. («Не бійсь, мене б не піддурили...»)

— Які почуття викликає у вас поведінка Голуба? Як ви гадаєте, що трапилося із Чижиком? (Голуб так захопився вихвалянням самого себе й висміюванням Чижика, що навіть не бачив, що діється навколо.)

— Кого з птахів автор жаліє? Доведіть рядками твору.

— В яких рядках виражена основна думка твору? Який рядок звучить, як прислів’я? («Чужому лихові не смійся»)

— Як ви думаєте, ці слова стосуються птахів, чи автор мав на увазі когось іншого?

— Які риси людського характеру засуджує поет? (Байдужість, зарозумілість, пихатість, безсердечність, самовпевненість, хвалькуватість.)

5. Вправи на вдосконалення техніки читання.

1) Читання «луною» за вчителем.

2) Гра «Доберіть рими».

6. Виразне читання байки за особами.

IV. Підсумок уроку

1. Бесіда.

— Які особливі прикмети має байка?

— Чим вона схожа на казку?

— Чим завжди закінчується байка?

— Прочитані нами байки були написані понад сто років тому. Чому ми й досі читаємо їх з інтересом?

2. Складіть народні прислів’я. З якими байками Л. Глібова вони схожі

за змістом?

Тяжко тому жить, ...а незгода руйнує.

Згода дім будує, ...щоб тобі не було того.

Не смійся з другого, ...хто не хоче робить.

V. Домашнє завдання

Самостійно прочитайте байку С. Руданського «Вовки».