Урок 31

Тема. Ознайомлення з українським народним жіночим одягом. Практична робота «Україночка»

Мета: 1. Поглибити знання учнів у галузі українського декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомити з українським національним жіночим одягом. 2. Розвивати образне мислення, асоціативну пам’ять, уяву. 3. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього середовища, творів мистецтва, любов до рідного краю.

Обладнання: матеріали: фломастери, кольорові ручки, силует дівчинки в національному одязі, альбом із шаблонами (с. 56—57); зоровий ряд: репродукції картин І. Рєпіна «Ілюстрації до твору М. В. Гоголя „Сорочинський ярмарок”», В. Тропініна «Пряля», К. Платонова «Оксана»; набір листівок, демонстраційна таблиця «Види ДУМ»; літературний ряд: оповідання А. М’ястківського «Наш рід»; музичний ряд: українські народні ліричні пісні.

Хід уроку

І. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

— Пригадайте, які зразки українського жіночого одягу ви бачили в мультфільмах, фільмах, спектаклях.

— Як відбивається національний характер через одяг?

ІІI. Мотивація навчальної діяльності

1. Читання вчителем оповідання А. М’ястківського «Наш рід».

Наш рід

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок. Жовтогарячі чорнобривці, сині волошки, навіть маленьку качечку вишила.

— Що це буде, мамо? — запитує Мишко.

— Українська святкова сорочка для тебе.

— Чому українська? — випитує хлопчик.

— Тому що вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі.

А земля наша називається Україною. А ти — маленький українець.

— А ти, мамо?

— І я, і твоя бабуся — українки, твої тато й дідусь — українці.

Ми українського роду й любимо нашу землю, наші квіти.

Україна — наш рідний будинок, і сусіди в нас є — Білорусь, Росія, Молдова.

— А хіба в сусідів такі самі квіти ростуть, як у нас?

— І такі, й інші — свої, тому вишивки в нас і схожі, і різні.

2. Бесіда.

— Як ви вважаєте, чому мати назвала вишиванку саме українською?

— Чим вона відрізняється від одягу сусідів — жителів Росії,

Молдови, Білорусі?

— Поясніть, як ви розумієте назву оповідання.

— Які традиції українського народу ви знаєте?

ІV. Оголошення теми уроку

Ви, напевно, уже здогадалися, що на уроці ми ознайомимося з традиційним одягом українських жінок, з основними його частинами й елементами прикрас.

V. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

(Під час пояснення рекомендується використати альбом із шаблонами.)

— Подивіться на роботи К. Платонова «Оксана», В. Тропініна «Пряля», І. Рєпіна «Ілюстрації до твору М. В. Гоголя „Сорочинський ярмарок”». Що на них зображено?

— Що ви знаєте про український костюм?

(Учитель може залучити учнів до пояснення нового матеріалу.)

Зверніть увагу на красу дівочих костюмів, на те, з якою ніжністю художники передають образ української дівчини. Давайте розглянемо, з яких елементів складається жіночий костюм. Сорочка — найдавніший одяг наших пращурів, її носили з плахтою або запаскою. З-під плахти або запаски було видно нижній вишитий край сорочки, який називається подолом. Українські сорочки шили з білого домотканого лляного чи конопельного полотна або з купленої білої тканини з бавовни.

Запаски були двох видів. Перша — це чотирикутний шматок тканини із зав’язками на верхніх кутах. Такі запаски вдягали по дві одразу: одну спереду, а іншу ззаду. Другий — це суцільний шматок тканини, яким оберталися так, щоб кінці його сходилися спереду.

Плахта у два рази ширша, ніж запаска. Це два полотнища, сшиті уздовж до половини. Плахта й запаска підв’язувалися крайкою, яка могла бути тканою або плетеною.

Поверх сорочки на верхню частину тіла жінки й дівчата вдягали корсетку, яку шили з оксамиту або шовку.

Хустка — основний і улюблений головний убір української жінки. У різних місцевостях вони відрізнялися за кольором, способом зав’язування та призначенням. Молоді дівчата робили вінок із живих квітів або з воску, ззаду до вінка прикріплювали різнобарвні стрічки.

Основним взуттям для жінок були чоботи червоного кольору, носили також і черевички.

Кожух і шуба — основний одяг узимку. Кожухи були в основному домашнього виготовлення й шилися з овечих шкір, а шуби шилися з хутра лисиці або інших тварин.

Кептар — це короткий кожушок без рукавів.

Свита — приталений верхній одяг, який робили з домотканого сукна.

Деякими деталями міг відрізнятися одяг заможних і бідних, селянок і городянок.

VI. Практична робота.

Виконання тренувальної вправи.

Знайти на малюнку елементи українського костюма й назвати їх. (Альбом із шаблонами, с. 56.)

Етапи виконання роботи «Україночка».

Під час пояснення рекомендується використовувати альбом із шаблонами.

1) Розгляньте силует дівчинки в українському костюмі.

2) Кольором виділіть запаску та плахту; сорочку залиште білою.

3) Використовуючи фломастер або кольорову ручку, намалюйте орнамент.

Учитель проводить індивідуальний інструктаж, активізує творчу діяльність учнів.

VII. Завершення уроку

Демонстрація завершених дитячих робіт.

Завдання на наступний урок: принести два альбомні аркуші, аркуш або картон синього кольору, клей, ножиці, фломастери, кольорові олівці або гелеві ручки.