Тема: Згинання і складання паперу. Листівка до Дня Перемоги

Мета: повторити правила безпечної роботи з ножицями і клеєм; вчити учнів планувати свою роботу, продумувати композицію аплікації, красиво поєднувати кольори, економно витрачати матеріали; розвивати увагу, спостережливість, творчі здібності, навички дослідницької діяльності; виховувати акуратність, любов до праці, відповідальність за якість виконаної роботи, повагу до старших, інтерес до минулого своєї країни.

Обладнання: кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, простий олівець, пензлик для клею, серветка для рук, коробка для обрізків, виставка листівок, зразок виробу, ілюстрації із зображенням подій Великої Вітчизняної війни.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з картоном та папером, повторимо прийоми згинання та складання паперу, згадаємо, як з’явилася листівка, і виготовимо святкову листівку до Дня Перемоги. Подивіться, як ми підготувалися до уроку: зібрали виставку сучасних листівок до різних свят, спробували знайти старовинні листівки, виготовили листівки для мам, листівки до Великодня, а так само шукали історичні відомості про виникнення листівки.

2. Вступна бесіда

На дошці — назва ілюстрації із зображенням подій Великої Вітчизняної війни.

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Привели шляхи-дороги Паш народ до перемоги.

І солдати-дідусі Посміхаються усІ.

Це святе травневе свято Треба серцем відчувати!

Придивись: в старих солдат Сльози радощів блищать!

Хай завжди в усьому світі Буде мир і щастя дітям,

Бо народжені вони Для життя, а не війни.

С. Гордієнко

— Діти, наближається найголовніше свято в нашій країні — День Перемоги. Люди всього світу згадують грізні роки Другої світової війни, шанують пам’ять тих, хто загинув на цій війні заради того, щоб нам сьогодні жилося мирно і добре. І хоча з Дня Перемоги минуло кілька десятиліть, людству ніколи не забути цієї нелюдської війниі

Війна. Страшне, як сама смерть, слово. Війна — жахливе лихо, спричинене злою волею людей. Це біль серця за майбутнє всіх людей на ЗемлІ. Шістдесят вісім років минуло з тих пір, як замовкли громи Великої Вітчизняної війни, а народ наш не припиняє оплакувати втрати. Немає в нашій країні жодної сім’ї, з якої б війна не забрала чиєсь життя або не скалічила когось

Клас

кулями й осколками. Неможливо забути, як величезні простори нашої землі стали ареною кровопролиття. Відзначаючи День Перемоги над фашистською Німеччиною, ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв, полеглих у боротьбі за нашу свободу і свободу народів Європи. І звертаємося до всього людства: давайте невпинно об’єднувати наші зусилля, щоб жахи нової війни не опалили серця нових поколінь, щоб днем миру був кожен день року.

— Що ви знаєте про Велику Вітчизняну війну?

— Коли почалася війна і коли вона закінчилася?

— Які великі битви війни ви знаєте?

— Кого з героїв війни ви пам’ятаєте?

— Який подвиг вони скоїли?

— Що робили трудівники тилу, щоб допомогти солдатам?

— У той час, коли радянські воїни героїчно билися з ворогом на фронті, трудівники всієї країни від мала до велика кували перемогу в тилу. Всі необхідні виробництва в короткий термін перевели на військовий режим. У перші військові місяці багато шкільних приміщень були передані під госпіталІ. Учням доводилося займатися в 2-3 зміни. Школа надавала величезну допомогу виробництву. Разом з усім народом учні збирали кошти на побудову танків і літаків, робивши власний вклад у фонд оборони Батьківщини. Учні приносили в госпіталі квіти, картини, настільні ігри, збирали посуд, мили підлоги і вікна. Сотні школярів щодня читали пораненим газети, книги, писали листи. Школярі листувалися з фронтовиками. Учні надсилали їм теплі речі, кисети, листівки, листи. Так проявлялося велике почуття єдності, яке згуртовувало фронт і тил, трудівників колгоспних полів, робочих і воїнів.

Щороку в День Перемоги до школи приходять ветерани війни. Вони діляться своїми спогадами про страшний час війни. Школярі влаштовують для ветеранів святкові концерти: співають, танцюють, читають вірші, вітають ветеранів святковими листівками. Таку святкову листівку виготовимо і ми сьогодні на уроцІ.

3. Розповідь учителя

— Як ви гадаєте, що можна зобразити на святковій листівці для ветеранів? (Відповіді дітей: квіти, георгіївську стрічку, зірку, військову каску, ордена та ін.)

ГЕОРГІЇВСЬКА СТРІЧКА

Орден Святого Георгія заснований Катериною II в 1769 р. для нагородження офіцерів, які відзначилися на полі бою. Чорно-оранжеві кольори Георгіївської стрічки, що означають «дим і полум’я», стали в Росії символом військової доблесті і слави. Широку орденську стрічку, перекинуту через праве плече, ми бачимо, наприклад, на портреті фельдмаршала Кутузова.

Георгіївська стрічка в СРСР отримала назву Гвардійської, була використана для оформлення колодок ордена Слави і медалі «За перемогу над Німеччиною».

Орден Слави заснований в листопаді 1943 р. Він вручався за особисті заслуги в бою. Його отримував той, хто першим вривався в розпорядження супротивника, продовжував боротися в танку, який спалахнув, рятував прапор, знищував у бою з особистої зброї від 10 до 50 ворожих солдатів, або збивав з нього літак супротивника, першим вривався у дзот (дот, окоп) і знищував їх гарнізон, брав у полон ворожого офіцера, у складі екіпажу нічного бомбардувальника винищував склади боєприпасів, штаб, міст або залізничний ешелон ворога.

Георгіївська стрічка — невід’ємна частина орденів Російської імперії та СРСР. Вона є символом особистого подвигу, безстрашності в бою, стійкості

у випробуваннях під вогнем противника, слави нашої зброї і перемоги у Великій Вітчизняній війнІ.

Пам’ятайте про те, що це не просто шматочок тканини. Перед тим, як узяти стрічку до рук, приколоти на одяг, замисліться про її історію та тих, хто носив ордени на Георгіївській стрічцІ. Розкажіть тому, хто пов’язав стрічку на взуття, собачку або іграшку, якою ціною завойовувалося право носити її.

Фізкультхвилинка

4.Демонстрування та аналіз зразка

Інструктаж учителя

— З яким матеріалом ми будемо сьогодні працювати?

— Що являє собою листівка? (Аплікацію з кольорового паперу.)

— Які інструменти і матеріали нам знадобляться?

— З яких деталей складається аплікація?

— Якого кольору може бути гвоздика?

 • Візьміть прямокутний аркуш картону певного кольору за бажанням. Зігніть навпіл. Це основа листівки. Тепер прикрасимо її аплікацією.

 • Квадратний аркуш червоного, рожевого або бордового кольору зігніть навпіл по діагоналІ.

 • Отриманий трикутник зігніть навпіл ще раз.

 • Трикутник, який отримали, зігніть навпіл ще раз.

 • Візьміть трикутник так, щоб він відкривався всередину, і зріжте у нього кут так, як показано на схемі (схема — на дошці).

 • Верхній край зріжте зубчиками.

 • Розгорніть. У вас вийшли три пелюстки.

 • Відігніть дві крайніх пелюстки всередину і вбік.

 • У вас вийшла гвоздика.

 • Зробіть ще одну гвоздику з меншого за розміром квадрата.

 • Маленьку гвоздику приклейте біля основи великої гвоздики.

 • Розташуйте гвоздику трохи вище центру листівки. Приклейте.

 • Виріжте стеблинку із зеленої смужки паперу.

 • Приклейте стеблинку до гвоздики.

 • Зігніть смужку зеленого паперу кілька разів гармошкою, намалюйте олівцем тонкий довгий листочок і виріжте. Приклейте до стеблинки.

 • Прикрасьте листівку георгіївською стрічкою. Приклейте її до стеблинки гвоздики.

 • Усередині підпишіть листівку, підібравши теплі і ласкаві слова подяки ветеранам.

— За бажанням, можете виготовити аплікацію за власним задумом.

III. Практична робота учнів

Діти приступають до практичної діяльності, добирають папір, вирізують деталі, складають композицію.

Учитель надає відповідну допомогу.

IV. Виставка та оцінювання робіт

— Які ви молодці! Які гарні листівки ви зробили!

— Хто виконував листівку за інструктажем учителя і користувався схемою?

— Хто зробив листівку за власним задумом?

— Чи все вийшло, як задумали?

— Хто звертався по допомогу?

КВІТИ ПАМ’ЯТІ Квіти — на граніті, на бронІ.

Сонце усміхається менІ.

Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву пам’яті даю.

Ветерани в світлій сивині,

А на грудях сяють ордени.

Пам’ять серця.

Пам ’ять сивини.

Пам’ять тих, що Не прийшли з війни.

Пам’ять — наче квіти на бронІ.

Сонце усміхається менІ.

V.Підсумок уроку

— З яким настроєм закінчили урок?

— Як ви гадаєте, діти, не дарма люди придумали листівки?

— Які почуття з’являються у нас, коли ми отримуємо листівку?

— Ось і ми свої листівки подаруємо ветеранам і трудівникам тилу, і сподіваюсь, вона стане символом нашої вдячності за великий подвиг.

ВІЙНА ЗАЛИШИЛА СЛІДИ Пройшла війна стежками долі Там, де тепер цвітуть сади,

Де хліб росте на мирнім полі,

Війна залишила сліди.

Вогонь війни спалив чимало І юних доль, і чистих мрій.

Лише надія не вмирала,

Коли солдати йшли у бій.

Вітчизну рідну захищали Вони від хижих ворогів,

Життя любили та вмирали За рідний дім, за матерів.

І пам’ятник бійцю-солдату,

Що височить в моїм селі,

Нагадує травневу дату —

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ в тій війнІ.

П. Сорокопуд