Тема: Макетування. Міні-місто

Мета: вчити аналізувати та планувати вироби за зразком; формувати навички роботи за кресленням; закріпити прийоми розмітки паперу олівцем по лінійці, різання ножицями, склеювання; ознайомити з будівельними професіями і машинами; розвивати комунікативні навички при роботі в групі; навчати цінувати свою працю і працю товаришів; розвивати креативне мислення, увагу, спостережливість; розвивати окомір, уміння доводити справу до кінця; закріпити знання дітей про правила дорожнього руху; навички групової та індивідуальної роботи; виховувати повагу до людей працІ.

Обладнання: кольоровий картон та папір (двосторонній), ножиці, клей, олівці, пензлики, серветки для рук, зразки виробів, ілюстрації із зображенням вулиць міста (фотографії міста).

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Повідомлення теми та мети уроку

— Нашу країну іноді називають великим будівельним майданчиком. І це дійсно так. Усюди ми можемо побачити зростаючі корпуси різних будівель. А які взагалі зростають будови?

— Як відбувається процес зведення будинку?

— Хто задіяний у цій роботі? (Відповіді дітей.)

— Розгадайте кросворд (див. додаток на с. 88) — і ви дізнаєтеся, що ми бачимо в містІ.

— Так, усе це ви бачите, коли їдете до школи, гуляєте містом з батьками.

— Яке слово «зайве» у нашому кросворді? (Відповіді дітей.)

— Так, це постовий. Коли ми можемо побачити постового на вулиці? (Коли немає світлофора або він не працює). Тобто без світлофора дуже погано буде в місті і водіям, і пішоходам, і пасажирам.

— Яке слово ключове?

— Так, сьогодні ми будемо працювати у новій техніці — макетування.

2. Вступна бесіда

Учитель читає вірш «Світлофор».

СВІТЛОФОР Як переходиш вулицю,

На розі зупинись І перш за все уважно На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,

Де небезпек нема.

Трикольорове око Я маю недарма.

Нехай воно і мружиться,

Ніколи я не сплю,

З малими дітьми в хованки Я гратись не люблю.

В роботі я суворий І стриманий завжди.

Тролейбуси, машини Біжать сюди й туди.

Дивлюсь червоним оком —

Велю спинитись я,

Клас

Одне мені потрібно —

Це витримка твоя.

А блисне жовте око,

Іти не поспішай,

Бо жовтий — не зелений:

Потрапиш під трамвай.

Увага — і зелений Привітно замигтів.

Він колір найдобріший,

Щасливої путії

Р. Скучайте

— Які правила дорожнього руху ви знаєте?

— Як правильно переходити вулицю?

— Як обходити трамвай, тролейбус, автобус?

— На що треба звертати увагу на перехресті?

3. Розповідь учителя

— У давнину вулиці в містах і заміські дороги були єдиними і для тих, хто їхав, і для тих, хто йшов пішки. Це призводило до плутанини, а нерідко — і до нещасних випадків. Незважаючи на різні строгості, аж до царських указів, щоб ті, хто їдуть були обережними і не давили кіньми тих, хто йдуть пішки, кількість нещасних випадків не зменшувалася. Тільки тоді в містах для пішоходів почали будувати спеціальні доріжки, які назвали французьким словом — тротуар, що в перекладі означає «дорога для пішоходів». А щоб на тротуар не заїжджали екіпажі чи сани, його підняли над проїжджою частиною.

Уже пізніше, з появою значної кількості автомашин, для наведення порядку руху по проїжджій частині дороги люди почали робити на ній дорожню розмітку. Знаючи її позначення, водій або пішохід можуть правильно орієнтуватися в дорожній обстановці і не потрапити в біду.

Своє походження світлофори ведуть від семафорів, які застосовувалися на залізницях і мали два кольори — червоний і зелений. Такий семафор понад сто років тому був установлений у ЛондонІ. За допомогою лебідки піднімалася стріла із зеленим або червоним диском. При цьому відбувалася різка зміна кольорів, що не сприяло повній безпеці дорожнього руху. Щоб не було зіткнень, потрібен був певний проміжок часу між зеленим і червоним сигналами, під час якого, заїхавши на перехрестя, екіпаж, а пізніше — автомобіль, встигав би звільнити його при зміні сигналів. І тоді люди придумали проміжний жовтий колір.

У 1929 р. у Москві був установлений перший у нашій країні (раніше — СРСР) світлофор. Він являв собою коло, розділене на три сектори: червоний, жовтий і зелений. По колу, як по циферблату годинника, рухалася стрілка. Зайде стрілка на червоний колір — рух забороняється, зайде на жовтий — треба почекати, поки не перейде на зелений, що означає, що шлях вільний.

Керував таким світлофором спеціально приставлений до нього регулювальник, але вже через кілька років такий світлофор замінили на електричний, який діє і сьогодні, хоча зовні він, звісно, змінився.

Іноді на перехресті можна побачити, що рух регулюється одночасно світлофором і регулювальником. Відбувається це з різних причин, але треба пам’ятати, що в цьому випадку і водій, і пішоходи повинні виконувати лише вказівки регулювальника.

У правій руці у регулювальника — жезл. Сигналами регулювальника є положення його корпуса і жести руками.

Значення цих сигналів запам’ятати нескладно, якщо спробувати знайти в жестах регулювальника жести наших предків: мисливців і воїнів.

Зустрічаючись у дрімучих лісах, мисливці часто не знали, друг перед ними або ворог. Піднята права рука означала, що зброї немає, а значить, і злих

намірів — теж: можна зупинитися і поговорити. Та сама рука, піднята з мечем або списом, вимагала, щоб зустрічний зупинився. І у регулювальника піднята над головою рука із жезлом або без нього — знак зупинки.

Повернувся регулювальник обличчям у напрямку руху — знову зупиняються машини. Адже спина і груди регулювальника — це стіна для водіїв. Таке положення запозичене у стародавніх воїнів, які прикривалися щитом, перекриваючи дорогу ворогам. Підходити до них зі спини вважалося недо-стойним справжнього воїна.

Фізкультхвилинка

III. Демонстрування та аналіз зразка

Інструктаж учителя

— Сьогодні на уроці ми будемо працювати колективно. Кожен з вас обере той виріб, який йому найбільше подобається. Можна об’єднатися у групи і працювати разом. Все, що ви зробите, ми розташуємо на ватманІ.

— Розгорніть підручник на с. 129. Подивіться, що можна зробити.

— Як називається професія людини, яка будує дома, школи, лікарні?

• Рівно цеглу викладає,

Дах старанно покриває.

Каменяр і покрівельник Носять назву. (будівельник).

ОДНОПОВЕРХОВИЙ БУДИНОК

 • Візьміть кольоровий аркуш картону 12 X 20 см. Складіть його навпіл.

 • Виріжте прямокутник 14 X 6 см червоного, синього або зеленого кольору. Складіть його навпіл уздовж, прогладьте рукою. Це буде дах.

 • Приклейте нижні краї даху до верхньої частини будиночка. Бічні краї даху зріжте навскіс.

 • Складіть смужку блакитного паперу гармошкою у кілька разів. Розгорніть, розріжте по лініях згину. Це будуть вікна. Приклейте вікна до будиночка з двох боків. Можна приклеїти дверІ.

БАГАТОПОВЕРХОВИЙ БУДИНОК

 • Візьміть кольоровий аркуш картону 12 X 25 см. Складіть його навпіл.

 • Виріжте прямокутник 14 X 6 см червоного, синього або зеленого кольору. Складіть його навпіл уздовж, пропрасуйте рукою. Це буде дах.

 • Приклейте нижні краї даху до верхньої частини будиночка. Бічні краї даху зріжте навскіс.

 • Складіть смужку блакитного паперу гармошкою в кілька разів. Розгорніть, розріжте по лініях згину. Це будуть вікна. Приклейте вікна до будиночка з двох боків у два або три поверхи. Можна приклеїти дверІ.

АВТОБУС

 • Виріжте з паперу блакитного кольору квадрат розміром 10 X 10 см. Складіть його вдвічІ. Це буде корпус автобуса.

 • Виріжте сині смужки і наклейте їх на корпус. Заокругліть корпус.

 • Виріжте з паперу фіолетового кольору смужку, складіть її гармошкою, розріжте по лінії згинів. У вас вийдуть вікна.

 • Квадрат зі стороною 2 X 2 см складіть навпіл і розріжте по лінії згину. Це будуть дверІ.

 • Заокругліть верхні кути на вікнах і дверях. З одного боку автобуса приклейте 3 вікна і 2 дверей, з іншого — 5 вікон.

 • Виріжте з чорного паперу смужку завширшки 2 см. Складіть її вдвічі — потім ще раз удвічІ. Заокругліть кути. У вас вийде чотири колеса. Приклейте колеса.

ВАНТАЖІВКА

Візьміть аркуш кольорового паперу 6 X 9 см. Складіть його вдвоє по довжинІ. Це буде корпус.

Візьміть аркуш паперу іншого кольору розміром З X 12 см. Складіть його вдвічі впоперек. Це кабіна.

Вставте корпус у кабіну. Приклейте кабіну до корпусу.

Обріжте кути передньої частини корпусу і кабіни.

Виріжте два прямокутники чорного кольору розміром 2 X 4 см. Складіть їх удвічі і виріжте кола (колеса). Приклейте колеса до вантажівки.

— Спробуйте зробити автомобіль самостійно. Поміркуйте, як можна зробити дерева, кущІ.

IV. Практична робота учнів

— Сьогодні на уроці ми будемо працювати разом і виконаємо колективну роботу «Міні- місто». Давайте згадаємо правила роботи з товаришами.

При роботі в групі дотримуйте наступних правил

 • Кожен учасник має можливість висловитися за бажанням.

 • Усі учасники групи поважають цінності і погляди кожного учасника групи, навіть якщо не згодні із ними.

 • Обговорюються ідеї, пропозиції, а не особи, які їх висловили.

 • Усі учасники роблять зауваження коротко і по сутІ.

 • Кожен учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття ідей, думок та інтересів інших учасників.

 • Усі розбіжності, конфлікти розв’язуються мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи.

 • Усі учасники прагнуть створити відкриту та дружню атмосферу.

— Домовтеся, хто буде складати будинки, хто — автівки, а хто — дерева. Спочатку всі працюють над створенням виробів, а потім разом будемо розташовувати їх на ватманІ.

— Що ще можна додати до нашого макета? (Школу, лікарню, дитячий майданчик та ін.)

Діти починають працювати, учитель здійснює допомогу.

V. Виставка та оцінювання робіт

(Діти розглядають створений макет та аналізують свою роботу.)

— Як ви оцінюєте свою роботу і роботу своїх товаришів?

— Що було найбільш удалим і чому?

— Які труднощі виникли?

— Як їх можна було подолати?

— Як би ви змінили свою поведінку наступного разу при роботі в групі?

VI. Підсумок уроку

— Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

— Що нового дізналися?

— Які правила повторили на уроці?

— Як треба поводитися, якщо переходиш вулицю?

— Коли з’явилися перші світлофори?