Тема: Оригамі. Човники на річці

Мета: ознайомити з історією появи техніки оригамі та основними прийомами оригамі; опанувати прийоми згинання паперу при виготовленні човника; удосконалювати навички роботи з папером; розширювати світогляд; розвивати інтерес до предмета, творчі здібності, уяву, мислення, пам'ять; виховувати акуратність, любов до праці і повагу до праці інших людей.

Обладнання: зразки виробів, різнокольоровий папір, ножиці, клей, пензлик, серветка для рук, ілюстрації із зображенням Дніпра, різного виду кораблів, відеозаписи мультфільмів «Катерок», «Пригоди мишеняти Піка».

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо створювати фігурки оригамі, закріпимо прийоми згинання паперу, дізнаємося про виникнення човнів і кораблів та про головну річку України — Дніпро.

Учитель читає вірш.

2. Вступна бесіда

— Що ви знаєте про воду? Яка вона?

— Кому потрібна вода?

— Навіщо вода рослинам? (На дошці — зображення рослин.)

— Як вони її отримують?

— Чи потрібна вода тваринам? (На дошці — зображення тварин.)

— Чи потрібна вода людині? (На дошці — зображення людини.)

— Для чого потрібна вода людині?

— Вода — добрий друг і помічник людини. Вона — зручна дорога: по морях і океанах плавають кораблІ. Вона перемагає посуху, підвищує урожай полів і садів. Вода слухняно обертає турбіни на електростанціях. Вода мінеральних джерел використовується не тільки як лікувальний засіб, але й для пиття. Так наша планета виглядає з космосу (ілюстрація — на дошці).

— Як називається наша планета?

— А як ви вважаєте, чому її ще називають блакитною планетою? (Багато водоймищ:річок, озер, морів, океанів.) Розгадайте кросворд, усі слова якого чимось пов’язані із водою.

1 ч

 2о

3 в

Е

бН

6Р

7І

8Ч

9К

10А

Клас

1) Пливе свинка,

Вирізана спинка,

Сліду не лишає.

Хто його вгадає? (Човен)

2) Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде. (Дощ)

3) Судно, скарб, людей, печери.

В мулі залишки галери.

Відшукає все це враз

Під водою. (водолаз).

4) Без рук, без ніг,

На животі ходить. (Корабель)

5) Що за струмінь-водоспад?

В спеку кожен йому радий;

В нашім парку — гарний, гожий — Веселить він перехожих.

В’ються вгору води потоки,

Краплі бризкають нівроку. Знають Юля та Роман,

Ця загадка про. (фонтан).

6) Що за хатка - дивина?

З скла прозорого вона.

Табунцями, як у річці,

Рибки плещуться в водичцІ. (Акваріум)

7) Над глибокою рікою Вигнув спину він дугою.

Всі по ньому їдуть,

Всі по ньому йдуть,

А з собою не беруть. (Міст)

8) Стоїть корито,

Повне води налите. (Ставочок)

9) Шторм його не налякає,

Адже він штурвал тримає.

Через море й океан Водить судно. (капітан).

10) 3 небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві: Принесли водиці дзбан,

Полили і ліс, і лан. (Хмари)

3.Розповідь учителя

— Як називається головна річка нашої країни?

— Що ви знаєте про Дніпро?

— Подивіться на ці фотографії краєвидів нашого красеня Дніпра. (Учні розглядають фотографії або слайди.)

— Ріки — це артерії країни, вони живлять своїми водами все живе навкруги. Подивіться на мапу — прочитайте їх назви. (Діти читають назви річок.) Землями України течуть близько 73 тис. річок. Найбільшою з них є Дніпро, це третя річка в Європі за розміром. Дніпро належить до 27 найбільших річок світу і впадає в Чорне море. Довжина річки — 2201 км (у межах України — 981 км). Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них — Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець. Протягом майже 2000 км Дніпро судноплавний.

Давні люди з різних країн звали його Борисфен, Данапаріс, Славута. Назва Славута — старовинне народнопоетичне ім’я улюбленої ріки — Дніпра. Воно пов’язане із давнім прикметником славутний — тобто знаменитий, славний. Борисфеном Дніпро називали у давнину сусідні народи. Така назва в перекладі означає «той, що тече з півночі».

На Дніпрі побудовано каскад електростанцій (гідроелектростанції, гідравлічні, теплові). Біля електростанцій утворені штучні моря: Київське, Канівське, Дніпропетровське, Кременчуцьке, Каховське.

Історичні місця на Дніпрі: Запорізька Січ; на схилах Чернечої гори (місто Канів) поховано кобзаря Т. Г. Шевченка.

Біла хмарка тане,

Сонячна пора.

Зацвіли каштани Біля круч Дніпра.

Теплий вітер віє,

Пахощі весни,

По Дніпру на Київ Попливли човни.

Синя хвиля грає Радісний мотив.

Київ зустрічає Друзів всіх своїх.

Сонце мружить вії,

Нас віта добром.

Це — мій рідний Київ,

Красень над Дніпром.

Фізкультхвилинка

Раз, два — всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три, чотири — нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

П’ять, шість — всі веселі Крутимось на каруселІ.

Сім, вісім — в потяг сіли,

Ніжками затупотіли.

Дев’ять, десять — відпочили,

І за парти дружно сіли.

4.Демонстрування та аналіз зразка

Інструктаж учителя

— Сьогодні на уроці ми працюватимемо у парах. Ми створимо виріб у техніці оригамі «Човники на річці». Подивіться порядок роботи в підручнику на с. 76. Почнемо з виготовлення човника. (На дошці — схема.)

ЧОВНИК

 • Візьміть прямокутний аркуш кольорового паперу, бажано двостороннього (будь-якого кольору).

 • Зігніть аркуш навпіл, покладіть його перед собою лінією згину догори.

 • Два верхні кути зігніть по середній лінії.

 • Смужку, що утворилася знизу, загніть нагору.

 • Переверніть виріб і загніть смужку з цього боку. Частини смужки, що виходять за межі трикутника, загніть усередину.

 • Вигніть трикутник так, щоб його протилежні кути з’єдналися, утворивши квадрат.

 • Покладіть квадрат перед собою та відігніть до середньої лінії нижній кут так, щоб він з’єднався з верхнім кутом квадрата.

 • Переверніть виріб і зробіть те саме.

 • Обережно потягніть у сторони обидва кінці так, щоб у центрі утворився трикутник.

 • Коли повністю розгорнули кораблик, з нижньої частини його потрібно трохи розвести, нібито зробити западину, щоб він добре тримався на площинІ.

— А зараз зробимо пароплав.

ПАРОПЛАВ

 • Виріжте з кольорового аркуша паперу квадрат.

 • Складіть квадрат удвічі, поверніть.

 • Складіть квадрат ще раз удвічІ.

 • Почергово загніть кути до центру.

 • Вийшов виріб у формі конверта. Переверніть заготовку.

 • Загніть усі кути до центру. Переверніть заготовку.

 • Загніть ще раз усі кути до центру. У вас має вийти заготовка, в якої з однієї сторони чотири трикутники, а з іншої — чотири квадрати з розрізами посерединІ.

 • Розгорніть два маленькі протилежні квадрати і добре прогладьте.

 • Візьміть указівними пальцями два бічні квадрати і піднімайте їх угору, одночасно згинаючи виріб навпіл.

— Тепер візьміть картон синього або блакитного кольору і розташуйте на ньому свої човники та пароплави. Береги вашої річки можна прикрасити очеретом, деревами та кущами.

III. Практична робота учнів

Діти працюють у парах. Учитель за потреби допомагає учням.

IV. Виставка та оцінювання робіт

— Які гарні човники у вас вийшли! Вони різного кольору і чудово виглядають на синьому картоні, ніби це справжня річка.

— Розкажіть, як вам працювалося у парі?

— Хто допомагав товаришеві?

— Хто припустився помилок?

— Як виправляли їх?

Пливе, пливе річкою зовсім новий Саморобний човник мій паперовий.

Я очей із човника не спускаю,

Я іду по берегу і співаю:

Пливи, пливи,човнику,за водою.

Подружи із хвилею голубою.

Г. Бойко

Перегляд уривків з мультфільмів.

V. Підсумок уроку

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Чого він вас навчив?

— Які відкриття ви зробили?

— Де надалі знадобляться знання, отримані на уроці?

— Як ви сьогодні працювали?

— Ви запам’ятали, які слова, пов’язані з водою, відгадували на початку уроку? Спробуйте їх розташувати на цьому кораблІ. (На дошці на аркуші ватмани намальований корабель. Учитель зачитує загадки, а учні записують слова.)

— На сторінках вашого підручника (с. 77-80) можна побачити ще декілька цікавих виробів у техніці оригамІ. Спробуйте зробити їх на дозвіллІ.