ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 23

 ( Легенда )

Одна жінка вдень жила зі своєю сім'єю, а на ніч перетворювалась на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік, узяв та й зрубав вербу, — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві.

Зроблена з верби колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку з пагінців старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

Вишенька

З давніх-давен наш край потопає у вишневих садках, які чарують всіх білим цвітом, даруючи нам соковиті смачні плоди.

Вишенька належить до найстаріших дерев в Україні. Багато поселень пов'язано з цим чудовим деревом. Є в нас Вишня і Вишеньки,

Вишневе і Вишневське, Вишневий Яр і Вишневий сад.

Як калина та верба, вишня — символ України.

(Марко Вовчок )

Вічнозелена гостя

У сиву давнину наші предки — слов'яни зустрічали новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, в якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розкривалися бруньки, дерево рясно вкривалося біло-рожевим цвітом.

Навколо новорічної вишні люди веселилися — водили хороводи аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю.

Тільки згодом квітучу біляву вишню замінила вічнозелена ялинка. (А, Коваль)

Вічна тополя

Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки я пам'ятаю, стоїть вона, як сторож.

Якось питаю маму:

— Скільки літ тополі? Хто її посадив?

— Не знаю, — відповідає мама. — Скільки я пам'ятаю стоїть тополя край дороги. Завжди однакова.

Питаю старого — престарого дідуся:

— Скажіть, будь ласка, скільки літ тополі? Хто її посадив?

— Не пам'ятаю, — відповідає дідусь. — Завжди стоїть край дороги. Скільки я знаю — росте собі й росте. Люди приходять і відходять, а тополя завжди росте.

Може, це й не тополя, а легенда? Може, дерево вічне? Може, вона народилася тоді, коли й наша Україна? Коли так, то вона — вічна, бо Україна наша — вічна. (В. Сухомлинський)

Мальви

( Легенда )

Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось вдалося втекти до лісу. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки, порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво — червоні гарні квіти, які й назвали Мальвами.

Чорнобривці

Чорнобривці називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки, бо яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонокоричневих барв. Найбільш поширена назва цих квітів — чорнобривці. їхня назва пов'язана зі старовинною легендою про майстрів — чоботарів, які виготовляли особливо гарні жіночі чобітки, які мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривців.

Чорнобривці

Одного літа їздив я до бабусі у село. Яка там краса! Величезний ліс, якому немає ні кінця ні краю. Стоять там розлогі та величаві дуби, берізки, немов тендітні дівчата, похитують своїми пишними кудрями, випрямивши стрункий білий стан. А яка казкова галявина є у тому лісі!

Поміж м'якої зеленої трави ростуть різноманітні барвисті квіти.

Але найбільш мене вразила низенька квітка, що виглядала з густого трав'янистого килиму. Вона була жовтогарячого кольору з багатьма пелюстками, і здавалося, що це така незвичайна яскрава кулька, таке маленьке сонечко на землі.

Це чарівна квітка; називають її чорнобривцем. Чорнобривці лікарські рослини, крім того, вони оберігають оселю від поганих людей.

З тих пір — це моя улюблена квітка. Я помічаю її у багатьох подвір'ях, де чорнобривці насівають у садочках, квітниках. Ці маленькі сонечка посміхаються людям з травня місяця і майже до перших морозів.

Жива скарбничка

Ромашка лікарська дуже корисна. Із цвіту ромашки п'ють відвар чаю, коли болить живіт. Використовують для полоскання горла при ангіні. Відвар використовують і для очей у вигляді примочок. Можна, таким чином, позбутися від ячменя, добре знімає втому з очей.

Подорожник — засіб від ран, укусу комарів, бджіл, навіть гадюк.

Свіжий вимитий листок подорожника розтирають, щоб випустив сік і прикладають до рани чи укушеного місця. За кілька хвилин вгамовується біль, зникає пухлина, припиняється кровотеча з рани. Закапай вухо соком подорожника — перестане боліти.

Смородина чорна. Ягоди корисні при багатьох хворобах. Температуру добре збиває відвар з смородинового коріння, а при кашлі допомагає сік смородини з медом.

Суниці лісові збуджують апетит, покращують травлення. Відвар з сухого листя вживають, щоб не було висипів на шкірі.