Урок 65

Тема: Розв'язування прикладів і задач на застосування таблиці ділення на 3

Мета: вправляти учнів у застосуванні випадків табличного ділення на 3 під час розв'язування прикладів і задач; закріпити знання про додавання і віднімання у межах 100; розвивати вміння аналізувати і порівнювати математичні вирази; виховувати активність, уважність.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Контроль, корекція і закріплення знань

 1 Усна лічба

1)Гра «Продовжуй!».

Учитель називає будь-який приклад (6 : 3 = 2) і передає прапорець учневі за першою партою. Учень повинен продовжити — назвати наступний приклад (9 : 3 = 3) і передати прапорець своєму сусідові, і так далі.

2) Розв’язування задач.

а) У пакети розсипали 24 кг борошна, по 3 кг у кожному. Скільки вийшло пакетів борошна?

б) Учень розв’язав 15 прикладів і записав їх у 3 однакові стовпчики. Скільки прикладів у нього вийшло в одному стовпчику?

в) Кравець із 18 м тканини зшив сукні, витрачаючи на одну сукню 3 м. Скільки всього суконь зшив кравець?

г) Кравець із 15 м тканини зшив 3 сукні. Скільки метрів тканини він витрачав на одну сукню?

д) Для роботи у шкільному саду всіх учнів класу розподілили на 3 групи. У кожній групі виявилося по 5 дівчаток і 3 хлопчики. Скільки в класі дівчаток? Скільки в класі хлопчиків? Скільки всього учнів у класі?

3) Розкажіть таблицю ділення на 3 з пам’яті.

4) Заповніть таблицю.

Ділене151410

Дільник 33 232

Частка 49 28

5)Задача у віршах.

Сорока Білобока синочків годувала. Сороченяті кожному 3 черв’ячки давала. Всіх 9 черв’ячків пішло.

А скільки пташенят було? (3)

2 Хвилинка каліграфії з логічним завданням

— Спишіть числа, які діляться на 3.

3 Бліцопитування за таблицею

3 • 2 = 6 15: 3 =12 : 4 =21 : 3 = 2 • 4 = 8

= 18: 2 =12 : 2 = 9 : 3 =• =

= 18: 3 =27 : 3 = 3 : 3 = : =

= 24: 8 =16 : 8 =: =

10: 5 =14 : 2 =

12: 3 = 14: 7 =18 : 2 =

16: 2 = 27: 9 =12 : 6 =

21: 3 = 15: 3 = 2 : 2 =

10: 2 = 18: 6 =

24: 3 = 6 : 2 =

► Фізкультхвилинка

III. Розвиток математичних знань

 1 Розв'язання прикладів з коментуванням

(9 + 3) : 3 24 : 3 + 50

 (21 - 9) : 3 3 ■ (14 - 7)

18 : 3 - 5 3 ■ (7 + 2)

2 Розв'язування задач

1)

I — 7 ряд. по 2 прап.

II — 6 прап.

?

— Що дізнаємося спочатку? Якою дією?

— Чому? Якою дією дамо відповідь на питання задачі? Чому?

2)На двох полицях разом 26 книг, причому на другій полиці

на 12 книг більше, ніж на першій. Скільки книг на кожній полиці?

Розв’язання виходить з малюнка, який будується в процесі бесіди вчителя з класом.

— Про що говориться в задачі? (Про полиці з книгами)

— Скільки було полиць? (Дві)

— Ми позначатимемо полиці відрізками. Скільки потрібно накреслити відрізків? (Два)

— Як назвемо перший відрізок? (Перша полиця)

— Як назвемо другий відрізок? (Друга полиця)

— Ці відрізки однакової довжини? (Ні)

— Який відрізок довший? (Другий)

— Як позначити на кресленні, що на другій полиці було на 12 книг більше, ніж на першій? (Позначення на кресленні.)

— Як позначити на кресленні, що всього на обох полицях було 26 книг? (Позначення на кресленні.)

— Чи всі умови відбиті на кресленні? (Усі)

Після того, як модель побудована, треба дати дітям поміркувати і розв’язати задачу на дві дії.

1) Скільки було б книг на обох полицях, якби на другій полиці було стільки книг, скільки на першій?

26 - 12 = 14 (кн.)

2) Скільки книг на першій полиці?

14 : 2 = 7 (кн.)

3) Скільки книг на другій полиці?

7 + 12 = 19 (кн.). (чи 26 - 7 = 19)

Можна розв’язати задачу і по-іншому:

1) Скільки було б книг на обох полицях, якби на першій полиці було стільки книг, скільки на другій?

26 + 12 = 38 (кн.)

2) Скільки книг на другій полиці?

38 : 2 = 19 (кн.) (Рахує вчитель.)

3) Скільки книг на першій полиці?

19 - 12 = 7 (кн.). (чи 26 - 19 = 7)

Відповідь: на першій полиці 7 книг, на другій полиці 19 книг.

 3 Самостійна робота

1) 12 : 3 + 2510 : 2 + 57

8:2 + 97 21:3 + 48

27 : 3 + 173 ■ 8 - 9

2) Підібрати числа так, щоб рівність була правильною.

3 ■ □ = 21

□ ■ 9 = 27

3 ■ □ = 24 - 12

3 ■ □ = 16 + 5

 4 Офтальмологічна пауза

 5 Розв’язування логічних завдань

1) Валя, Маша, Оленка і Наталія зірвали 4 різні квітки: дзвоник, ромашку, волошку і троянду. На питання, хто яку квітку зірвав, дівчатка, жартома, відповіли так, що в кожній відповіді одна частина істинна, а друга — хибна. Відповіді дівчаток:

«Оленка зірвала ромашку, Наталія — волошку».

«Оленка зірвала дзвоник, Маша — ромашку».

«Валя зірвала ромашку, Наталія — троянду».

Хто яку квітку зірвав?

Відповідь. Якщо Оленка зірвала ромашку, то в другому випадку вона не могла зірвати дзвоник, але тоді Маша не могла зірвати ромашку, тому що обидві відповіді будуть помилковими. Отже, Наталя зірвала троянду, Валя — ромашку, Оленка — дзвоник, Маша — волошку.

2) Загадки.

 • Хто стає вище, коли сідає?

 • Що легшає, коли його наповнюють?

Відповідь. Собака. Кулька.

3) Рибалка впіймав окуня, йоржа і щуку. Щуку він упіймав раніше, ніж окуня, окуня — пізніше, ніж йоржа, а йоржа — раніше, ніж щуку. Яку рибу рибалка впіймав першою? (Йоржа) Яку рибу рибалка впіймав останньою? (Окуня)

IV. Підбиття підсумків. Рефлексія