Урок 23

Тема: Квадрат. Застосування різних прийомів знаходження суми двоцифрових чисел. Розв'язування задач із зайвими числовими даними і з недостачею даних

Мета: навчати учнів розрізняти квадрат за істотними ознаками; узагальнювати і систематизувати вміння розв'язувати приклади і задачі на вивчені випадки знаходження суми двоцифрових чисел; розвивати пізнавальну активність, уміння спостерігати і порівнювати, робити висновки, висловлювати свою думку; виховувати культуру розумової праці.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

Заходьте, діти, в клас —

Пролунав дзвінок для вас.

II. Контроль, корекція і закріплення знань

 1 Гра «Весела лічба, або Боротьба за цифру»

У кожної дитини на парті — дві таблиці.

Завдання кожного учня полягає в тому, щоб лічити від 1 до 24 чи від 52 до 76, показувати одночасно кожне з чисел на таблиці. Учні тренуються на місцях.

До дошки запрошуються двоє учнів і стають перед однією з двох таблиць, виконують завдання. Той, хто швидше назве числа, вважається переможцем. Учні змагаються парами.

519 10 18

16 22 24 13

15 611 4

8114 7

20 21 23 17

12 923

52 77 59 76

60 54 67 72

58 69 50 61

65 74 68 73

51 71 66 55

62 70 57 63

75 56 64 53

2 Математичний диктант

• Зменшуване 88, від’ємник 88, знайти різницю;

• перший доданок 62, другий доданок 25, знайти суму;

• знайти різницю чисел 55 і 21;

• число 32 збільшити на 7;

• число 78 зменшити на 35;

• у першій коробці 14 цукерок. Скільки цукерок у другій коробці, якщо всього в двох коробках 57 цукерок?

• довжина першого відрізка 13 см, а другого — на 9 см менше. Знайти довжину другого відрізка.

3 Хвилинка каліграфії з логічним завданням

— Знайдіть закономірність і вставте пропущені числа.

3 6 ? ? 15 ? ? 24 ? ?

4 Повторення сполучної властивості дії додавання

1) Сполучна властивість.

- а + (Ь + с)

(а + Ь) + с = <У

^ (а + с) + Ь

2) Обчислити.

(6 + 5) + 5(7+ 4) + 3

8 + (4 + 2)9+ (6 + 1)

(6 + 3) + 7(4+ 8) + 2

5 Прочитайте приклад кількома способами:

40 + 20 = 60; 12 + 9 = 21; 32 + 27 = 59

 ... додати ...

 ... скласти ...

 ... більше ...

 ... менше ...

... складається ...

— Як слід було міркувати при розв’язанні кожного приклада? Поясніть розв’язання різними способами.

III. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

 1 Підготовча робота

— Подивіться на креслення.

♦

— Які фігури ви бачите? Скільки кутів у кожному чотирикутнику?

— Знайдіть фігури, у яких усі кути прямі. Як вони називаються? у яких з цих прямокутників однакові сторони?

 2 Практична робота

У кожного учня на парті — квадрат, учитель на дошці фіксує властивості квадрата.

— Ви отримали квадрат. Розкажіть про нього. (У квадрата чотири вершини, чотири сторони, чотири кути.)

За допомогою косинців або моделі прямого кута учні з’ясовують, що кути у квадрата прямі.

— Що можна сказати про кути? (Вони прямі.)

— Візьміть у руки лінійки, виміряйте сторони квадрата. (Усі сторони рівні.)

— Скільки кутів і сторін у квадрата? (По чотири)

— Парна кількість кутів, сторін. Як можна назвати квадрат по-іншому? (Чотирикутник)

— Я розповім вам казку. Вона незвичайна, математична, і називається «Родичі».

Жила на світі важлива фігура. Важливість її визнавалася всіма людьми, оскільки при виготовленні багатьох речей форма її служила зразком. Кого б не зустріла вона на своєму шляху, всім хвалилася: «Подивіться, який у мене красивий вигляд: сторони мої всі рівні, кути всі прямі. Красивіше мене немає фігури на світі!»

Учитель показує малюнок.

— Назвіть цю фігуру, діти! (Квадрат)

— Як ви дізналися? (Сторони рівні, кути прямі)

— Ходив Квадрат по світу, і стало йому самотньо: ні з ким поговорити і попрацювати в хорошій і дружній компанії. Адже весело і легко буває тільки з друзями. і вирішив Квадрат пошукати роди-

чів... «Якщо зустріну родича, то відразу його взнаю, — думав Квадрат, — адже він має бути схожий на мене».

Одного разу зустрічає він на шляху таку фігуру (учитель показує прямокутник).

— Придивився Квадрат до неї і побачив щось знайоме. «Як тебе звуть?» — запитує.

— Дізналися, діти? (Це прямокутник.)

— Чому він так називається? (У нього всі кути прямі.)

— У вас на партах лежать прямокутники. Перевірте, які у них кути. (Здійснюється перевірка біля дошки і на партах.)

— Давайте виміряємо довжину сторін. Що ви про них скажете?

Діти вимірюють довжини сторін прямокутників. (Сторони, які

лежать одна навпроти іншої, рівні.)

Учитель на дошці фіксує властивості прямокутника.

— Називаються ці сторони протилежними. Сформулюйте висновок про протилежні сторони прямокутника. (Протилежні сторони прямокутника рівні.)

— У чому ж відмінність квадрата від прямокутника? (У квадрата всі сторони рівні, а у прямокутника — тільки протилежні.)

— У прямокутника та сторона, яка довше, називається «довжина». Сторона, яка коротше, називається «ширина».

Як визначити, де у квадрата довжина, а де — ширина? (У квадрата всі сторони однакової довжини.)

— Накресліть прямокутник, довжина якого — 5 см, а ширина — 3 см.

— Подумайте, чи можна з цього прямокутника отримати квадрат? (Узяти за сторону квадрата ширину або довжину прямокутника.)

— Накресліть у зошиті квадрат будь-яким способом.

— Хто накреслив квадрат зі стороною 3 сантиметри, хто — зі стороною 5 сантиметрів?

— А тепер послухайте продовження казки.

Квадрат запитує у Прямокутника:

— А ми не родичі з тобою?

— Я б теж був радий дізнатися про це, — говорить Прямокутник. — Якщо у нас знайдеться чотири ознаки, за якими ми схожі, це означає, що ми з тобою — близькі родичі й у нас може бути одне прізвище.

— Давайте допоможемо фігурам знайти такі ознаки, узагальнимо отримані знання. (У фігур чотири кути, всі фігури прямі, у них по чотири сторони, протилежні сторони рівні.)

— А яке ж у них загальне прізвище? (Прямокутники)

— Зраділи фігури, що знайшли один одного. Відпочивають разом, працюють. Одного разу гуляли на галявині, а назустріч — фігура, що має такий вигляд: (чотирикутник).

Увічливо привітавшись, говорить: «Довго я шукав представників нашого старовинного роду. Нарешті я знайшов своїх близьких родичів!»

— А як же тебе звуть?

— Чотирикутник.

— Як же довести, що ми — твої родичі?

— Ми маємо дві загальні ознаки.

— А ви, діти, зможете їх назвати? (Чотири кути, чотири сторони)

— Так зустрілися і жили однією дружною сім’єю три споріднені фігури, які називалися чотирикутники.

3 Первинне закріплення. Гра «Істина — брехня»

— Які твердження правильні?

 • Будь-який квадрат — це прямокутник.

 • Будь-який прямокутник — це квадрат.

 • Будь-який чотирикутник — це багатокутник.

(Правильні — перше і третє твердження.)

 ► Фізкультхвилинка

Дивися скоріше, котра година —(Учитель показує указкою

Так, так, так.на цифру 3.)

Ліворуч раз! Праворуч раз!

Ми теж можемо так.(Діти качають головою тричі.)

Щоб стати схожим на орла І залякати собак,

Півень розправив два крила...

Ми теж можемо так.(Діти сідають навприсядки

Пастух у лісі сурмить у ріжок,і плавно піднімають

Лякається русак.і опускають руки.)

Зараз він зробить стрибок...

Ми теж можемо так.(Діти піднімають руки до голови,

Йде ведмідь, шумить у кущах, зображують вуха зайця

Спускається в яр...і стрибають разом.)

На двох ногах, на двох руках —

Ми теж можемо так.(Діти стають на четвереньки

Кінь через міст йде шажком...і качаються.)

Ми теж можемо так.(Діти зображують конячок,

біжать на місці риссю, а потім шагом.)

V. Розвиток математичних знань

 1 Розв'язування задач із зайвими числовими даними і з недостачею даних

1) У класі 12 учнів. ШІ — хлопчики, решта — дівчатка. Скільки в класі дівчаток?

— Чи можна розв’язати цю задачу? Чому її не можна розв’язати? Що ще треба знати, аби знайти відповідь? Як потрібно доповнити задачу?

— Складіть умову. Виділіть числові дані. Сформулюйте питання. Яке число є шуканим? Як називається шукане число мовою математики? (Доданок)

— Повторіть питання задачі. Що треба знати, аби відповісти на питання задачі? (Два числових даних: 1-ше — скільки всього учнів у класі — суму — 12, та 2-ге — скільки із них хлопчиків — доданок — невідомо.) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? (За допомогою дії віднімання: якщо від суми двох чисел відняти один доданок, то залишиться другий доданок.) Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні, ми не знаємо, скільки в класі хлопчиків.)

— Як вийти із ситуації, що склалася? (Можна дібрати це числове значення.)

— Нехай кожен з вас добере числове значення, що означає кількість хлопчиків у класі. (Учні називають свої числа.) Чи може бути так, що хлопчиків було більше, ніж 12? (Ні, адже всього дітей — і хлопчиків, і дівчаток — 12.)

— Наведіть найбільшу можливу кількість хлопчиків? (11, адже є ще й дівчатка.)

— А найменшу кількість хлопчиків? (1 — адже в задачі йдеться, що в класі є і хлопчики, і дівчатка.)

— Сформулюйте свої задачі. Запишіть їх розв’язки та відповіді. Як ми розв’язали задачу? (Ми не можемо одразу відповісти на питання задачі, адже нам бракує числового даного; число, якого не вистачало, ми знайшли за допомогою додаткової умови.)

2) В Іринки було 15 зошитів. Вона витратила 7 зошитів у клітинку та 3 зошити у лінійку. Скільки всього зошитів вона витратила?

— Що треба знати, аби відповісти на питання задачі? (Два числових даних: 1-ше — скільки зошитів у клітинку витратила Іринка — 7, та 2-ге — скільки зошитів у лінійку вона витратила — 3.)

— Чи можемо ми одразу відповісти на запитання задачі? (Так, бо нам відомі обидва числові дані.)

— Повторіть питання задачі. Назвіть відповідь. (10 зошитів у клітинку та у лінійку витратила Іринка.)

— Яке числове дане не було задіяне в умові задачі? Що воно означає? (Число 15. Воно означає, скільки всього зошитів було в Іринки.) Чи змінилося б розв’язання задачі, якби в Іринки було не 15 зошитів, а 19? Чому? (Тому що для відповіді на запитання задачі нам потрібно знати, скільки зошитів у клітинку і в лінійку витратила Іринка. а скільки всього зошитів в неї було, нам знати не потрібно!)

— Що означає число 15? (Скільки зошитів усього було в Іринки.) Що означає число 10? (Скільки зошитів вона витратила.) Про що можна дізнатися за цими числовими даними? (Скільки зошитів у неї залишилося.) Сформулюйте задачу цілком.

— Що слід знати, аби відповісти на питання? (Два числових даних: 1-ше — скільки зошитів було в Іринки — 15, та 2-ге — скільки зошитів витратила — 10.)

— Прокоментуйте розв’язання задачі. (15 - 10 = 5 (шт.))

— Прочитайте умову першої задачі.

— Поставте до неї питання, яке ми склали до другої задачі. Сформулюйте отриману задачу. (В Іринки було 15 зошитів. Вона витратила 7 зошитів у клітинку і 3 зошити в лінійку. Скільки зошитів залишилося в Іринки?)

— Якщо на питання задачі можна відповісти одразу, то це — проста задача!

— А чи можна одразу відповісти на питання цієї задачі? (Ні, тому що необхідно знати два числових даних: 1-ше — скільки зошитів було — 15, та 2-ге — скільки зошитів витратили — невідомо.) Яка це задача? (Складена)

 2 Офтальмологічна пауза

 3 Розв’язування логічних завдань

1) Скільки лап у двох ведмежат? (8)

2) Понад доріжкою одне за другим ростуть 10 дерев. Між ними стоять лавочки. Скільки всього лавок? (9)

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Який чотирикутник називається прямокутником?

— Який прямокутник називається квадратом?

— Який закон додавання двоцифрових чисел ми повторили?

— Які задачі ми розв’язували?