ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 18 Поезії про пори року То не квіти у садках, Висне іній на гілках. Ой в садках, ой в садках Висне іній на гілках, По доріжках, по стежках Біло, срібно, тихо так. (Л. Первомайський ) Біло так, тихо так. На доріжках, по стежках. Тільки пташечка цвірінь: Любий синку, хлібця кинь! Ой цвірінь, ой цвірінь, Люба доню, хлібця кинь! (М. Підгорянка ) Пори року Турбот і справ у неї досить, В роботі їй не заважай: Це працьовита й щедра Осінь Збирає добрий урожай. Ще й помахне пташкам привітно: — До вирію летіти час! І жовте листя непомітно З дерев зриває раз у раз. Злітає листя, жовтий килим Лягає з шурхотом до ніг А вже на нього пухом білим Сідає перший білий сніг. Вже зникла дівчинка колишня, І молодиці вже нема — І тільки бродить в білій тиші Бабуся лагідна — Зима. Вона вкриває льодом води Усіх ставків, озер і рік. Під сніг ховає в полі сходи, Щоб лютий холод їх не пік. Велить, щоб віхоли гуділи, Хилили все живе до сну... І все спочине...І зраділо Зустріне дівчинку — Весну! (Н. Забіла ) Розмова про сонце Скажи мені, мати, де йде сонце спати? За високу гору, в золоту комору. А хто йому стелить на білій постелі? Зіронька вечірня, гарна, як царівна. Хто ж його колише усе тихше й тихше? Соловей піснями, тиха нічка снами. А які сни має, коли засинає? Сняться йому квіти, що вдень для них світить. А хто його збудить, як світати буде? Пташечки веселі збудять із постелі. А на що, як встане, то найперш погляне? На дітей, серденько, чи встають раненько. (М. Підгорянка ) Виходить в поле залюбки. • Як уночі іній на дерева ліг — не випаде сніг вдень. • Перед потеплінням шибки у вікнах і в мороз потіють. • Сніг до дерев прилипає — на тепло. • Якщо з берези тече багато соку — літо буде дощове. • Квіти пахнуть здалека — на вітер. • Багато було пролісків — гарно вродить картопля. • Зацвіла горобина — скінчилися приморозки і надовго встановилось тепло. • У червні люди раді літу, а бджоли цвіту. • Липень — вершина літа. • Погане літо буває, як сонця немає. Бо Сонце єдине Сидить школяр за столом у садку й виконує завдання. А завдання йому таке: «Подивись навколо себе, роздивись кожну річ і порівняй її з іншою річчю». Замислився школяр. Над головою — тремтять листочки осики. Тремтять і все шепочуть, немов якусь таємницю гомонять. Ніби першокласниці, що вийшли на перерву й таємниче щось розповідають одна одній. Подивився школяр додолу, побачив два зелені листки й між ними — білі квітки. Це конвалія. Ой, як схожі квітки конвалії на кришталеві дзвіночки. Здається, доторкнись — і вони задзвенять. Десь дзижчить бджола. А ось чути низьке гудіння — це джміль. Заплющив очі школяр, і уявляються йому дві струни, одна тонка, а друга товста. Сидить музикант, торкається обох струн — ось із чим можна порівняти дзижчання бджоли і гудіння джмеля. А це запищав десь комарик. Писк його тоненький, тоненький. З чим його порівняти? Мабуть, із сопілочкою, зробленою із стеблини кульбаби. Якби заграти на ту сопілочку, то було б схоже на комариний писк. Заходить сонце. Небо на заході червоніє. Воно схоже на велике-велике макове поле. Безліч макових квіток розквітли і всі одного кольору — рожевого. От якби дійти до макового поля — намилувався б красою. Сонце торкнулося обрію. Сонце! Велике, багряне. З чим порівняти? Бо тільки воно — Сонце. (В. Сухомлинський) Джерело: noindex | |
| |
Переглядів: 1682 | |
Про що можна дізнатися спостерігаючи за Сонцем |
Пластичні матеріали, їх властивості і призначення |
Російська народна казка «Лисичка» |
Практична робота: обговорення поведінки відомих літературних героїв (або геро... |
Елементарне поняття про будову людської фігури, її складових частин. Практичн... |
Всього коментарів: 0 | |