«Півник та двоє мишенят» (українська народна казка). Узагальнення за розділом.
| Тема. «Півник та двоє мишенят» (українська народна казка). Узагальнення за розділом. Мета. Розширити уявлення про казку як жанр усної народної творчості. Вчити виразно і свідомо читати, читати за особами, аналізувати вчинки героїв, давати їм характеристики, розвивати вміння аналізувати твір, визначати його емоційну спрямованість, навички слухання та інтонування почутого. Виховувати у дітей почуття колективізму, повагу до людей, викликати негативне ставлення до ледарів. Обладнання. Ілюстрації до казки «Колосок», малюнки героїв, картки, ширма, ляльки. Хід уроку І. Організаційний момент В цьому класі друзі всі (3 рази сплеснути в долоні) Я і ти, і ми, і ви (3 рази сплеснути в долоні) Добрий день тому, хто зліва (повернутися наліво) Добрий день тому, хто справа (повернутися направо) Ми – одна сім’я. Вчитель. Ось і дзвоник продзвенів Для маленьких школярів. Він покликав на урок У чарівний світ казок. Хай панує в класі Добро, щирість, ласка! Вирушаємо ми нині Потягом до Казкарії! - Увага! Увага! Відправляється казковий потяг від станції «Словограй» до станції «Творчості». У мандрівці на нас чекають цікаві зустрічі та пригоди. Щоб проїхати усю країну, вам треба пригадати те, що знаєте і вмієте, бути уважними та спостережливими. ІІ. Мотивація навчальної діяльності Зупинка «Словограй» 1. Гра « Добери до слів суперників» Ніч (день) знайшов (загубив) Початок (кінець) веселі (сумні) Холод (тепло) наївся (зголоднів) Спочатку (вкінці) лінивий (працьовитий) Голосно (тихо) працювати (відпочивати) 2. Гра «Виправте помилки радіомовлення» - Щоб нам не було сумно їхати, машиніст увімкнув радіо. Але у ньому щось зіпсувалося. Давайте слухати і виправляти помилки. Дужий, як лисиця. Вірний, як вовк. Швидкий, як ведмідь. Кучерявий, як собака. Хитрий, як баран. Голодний, як заєць 3. Чистомовка - Щоб наше мовлення було правильним, попрацюємо з чистомовкою. Че-че –че - влітку сонечко пече, чу-чу-чу - всім спечу по калачу, чі-чі-чі - не лежи на печі. 4. Скоромовка Читання в різному темпі та з різною інтонацією. На печі, на печі Гарячі та смачні Пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі! Зупинка «Чарівна скринька» 1. Завдання. «З якої це казки?» 1. - Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, Молока принесла. («Вовк та козенята») 2. А хто, хто в цій рукавичці живе? («Рукавичка») 3. От лисичка до глечика – голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити… нічого не вдіє! («Лисичка та журавель») 4. «Іди, бабо, сюди, ріпку рвати поможи.» (Ріпка) ІІІ. Оголошення теми і мети уроку Зупинка «Загадки» - На нашій планеті немає такої дитини, яка б не любила казки. Та і дорослі їх теж люблять. Своїм дітям вони читають і про чаклунів, і про тварин, і про чарівників, і про фей. Із казкою, над якою ми сьогодні будемо працювати, ви знайомі давно. Розгадайте загадки – і узнаєте назву казки. Виріс в полі дім, Повно зерна в нім, Стіни позолочені. Вікна заколочені. На стовпі гойдається. Багатством пишається. (Колосок) Хвіст – як ниточка, Сама – як калиточка, Любить дуже ніч і тишу Це маленька сіра … (миша). - Хто найраніше встає? ( Півень). - На уроці ми повинні навчитись виразно читати казку, вміти передавати інтонацію настроїв героїв, складати характеристику героям, робити висновки і давати оцінку діям персонажів. ІV. Вивчення нового матеріалу Зупинка «Казка» 1. Прослуховування аудіозапису казки «Півник і двоє мишенят» 2. Перевірка сприймання - Хто були Круть і Верть? - Як звали півника? - Що знайшов півник ? - Кого покликав Півник на допомогу? - Що любили робити мишенята? 3. Зупинка «Довідкове бюро» Ціп – це знаряддя для молотьби зерна, яке складається із двох палок, з’єднаних між собою ременем. Млин – це споруда для розмелювання зерна на борошно. Пшениця – злакова рослина, із зерна якої виробляють біле борошно та крупу. Борошно – розмелене в порошок зерно пшениці, жита тощо, мука. Тісто – в’язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці, часто з додаванням дріжджів, цукру, яєць, масла. - Що ж можна випікати з борошна? Хліб бублики книші паляниці пиріжки калачі пампушки перепічки Довга лоза - грають хлопцi, якi стають один за одним обличчям у потилицю на вiдстанi 2 метрiв. Голову i спину нахиляють, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного i стає попереду, так роблять всi по черзi. Зупинка «Читайлик» 1. Повторне читання казки – Читання «ланцюжком» - Що знайшов півник ? - В яку пору року відбувається подія? Доведіть. - Хто поніс мішок до млина? 2. Читання «дощиком», мовчазне читання учнями з використанням гри «День і ніч» - до слів «…і кликати їх не довелося». - В яку гру любили грати мишенята? - Чому мишенята не допомагали півнику? - Прочитайте, чим займався Півник, як приніс борошно додому? Зупинка «Відпочинку» Я печу, печу, печу Діткам всім по калачу. Маком я їх потрушу, В піч гарячу посаджу. Випікайтесь, калачі, У натопленій печі. Буду діток я скликати, Калачами частувати. Зупинка «Театральна» - Продовжуємо грати, будемо казку інсценувати. Діти інсценізують кінцівку казки. - Знайдіть слова, з яких можна зробити висновок, що мишенята хочуть їсти пиріжки? - Хто більше наробився ? - А хто більше зрадів пирогам ? - Хто із героїв казки вам сподобався найбільше? Чому? - Кого можна назвати працьовитим? Чому? - А як можна охарактеризувати поведінку Мишенят? Поясніть свою думку. - Як ви розумієте кінцівку казки, чому вона повчає? Зупинка «Творчості» - Подумайте , що буде з героями після закінчення твору . - Де треба було змінити сюжет казки, щоб мишенята змогли їсти пироги? - Виберіть прислів'я, які виражають головну думку казки. Робота спільна - як пісня весела. На чужу роботу дивитись - ситому не бути. Умілому всяка робота легка. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Хто нічого не робить, той ніколи не має часу . Характеристика героїв казки. Характеристика героїв казки. Робота за індивідуальними картками. - Ви повинні вибрати слова(риси характеру) та провести стрілочки до героїв, які,на вашу думку, притаманні їм. Мишенята Півник Працелюбний грайливі справедливий веселі голосистий смішні хазяйновитий ледачі нероби трудолюбивий розумний - Як можна по-іншому закінчити казку, щоб мишенята стали працьовитими? - Що вийшло із пшеничного колоска ? - Зараз я вам зачитаю казочку про те, який шлях проходить хліб з поля до столу. Від зернятки до хліба Йшло маленьке Зернятко довго-довго, втомилося та й вирішило перепочити. Лягло воно у теплій, лагідній, пухкій земельці, яку розпушив трактор. Лежить Зернятко, відпочиває. Тепло Зерняткові, затишно. А тут дощик полив земельку. - Любий дощику, тепер не заважай, бо у полі йде розмова про врожай. Як засіяли до вечора весь лан, а вночі на чисте поле впав туман, вранці – дощик, потім сонця промінці, – то й зійшли такі, як щітка, пшениці. Теплий дощик, ласкаве сонечко, щедра земелька допомогли Зерняткові перетворитися на маленький Росточок. Ріс Росточок і з кожним днем ставав все вищим, міцнішим, дужчим. Наливався соками землі. Став Росточок прекрасним Колосом, у якому було багато маленьких зерняток. Заспівали пісню пшеничні колоски. Дозріли зернята в колосочку і став він тугим та золотистим. ...Сидять на комбайні із татом синок, тримає в руці золотий колосок. Від захвату обертом йде голова, найкраща пора — це, звичайно, жнива! І потекли зернята золотим дощем у кузов машин. Поїхали наші зернятка до млина, де добрий чарівник Мельник перетворив їх на біле-біле борошно. Повезли борошно до пекарні. А вже тут чарівні Майстри-Пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб. Роботящі руки зерно змололи, тісто замісили, хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишиваний рушник поклали. І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: любіть мене, шануйте, їжте на здоров'я». - От і закінчилася наша казочка. У казочці було все так легко та просто. А насправді — це дуже важкий шлях хліба до столу. Від зернятка, яке посіяли в землю, та до збирання врожаю мине багато часу. Здавна прийшло до нас прислів'я: «Як вродить жито, то й будемо жити». - Ще раз уважно подивіться на алгоритм шляху зернини до хліба та виконайте завдання на картках. Робота за індивідуальними картками. Завдання. Поставте речення в такій послідовності, щоб вийшов текст. __ Пекарі з борошна спекли духмяний хліб. __ Виріс високий колос. __ Упало зернятко в землю. __ Борошно повезли до пекарні. __ Комбайнери зібрали врожай. __ Поїхали наші зернятка до млина. - Скажіть, будь ласка, чому хліб потрібно шанувати? - А у вашій сім'ї шанують хліб? Як саме? V. Узагальнення за розділом 1. Загадки В теплій шубі він лежить, цілу зиму міцно спить, а прокинеться від сну — зустрічатиме весну. Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири, без лопати поробили собі хати. Хто це? Має гребінь, та не може ним чесатися. Колючий клубочок прибіг у садочок. • Пригадайте назву розділу. Чому в народних казок немає одного автора? • Розрізняйте прочитані твори. 2.Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Були собі чоловік та жінка? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш....! • У якій з казок найбільше дійових осіб: а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»; в) «Цап та баран»; г) «Півник і двоє мишенят»? • Прочитайте прислів'я: • Казка вигадка, та в ній щось повчальне розумій. Поясніть його зміст, звертаючись до прочитаних творів. • Розігрування діалогів з прочитаних казок. VІІ. Підсумок уроку - Виберіть слова з таблиці, які б залишилися у нашому класі. 1. Рано прокидатись. 2. Лінуватись. З. До роботи братись. 4. Нероби. 5. Старатись. б. Ледарі. - Ну, а тепер повертаємось додому. Їхав потяг наш невпинно Із казкової країни. Там живуть герої чемні, Добрі, ввічливі! Напевно, Ви такими будете, Поради не забудете. Там троянди на подвір’ї Й гладіолуси цвітуть, Там господарі привітні Вас завжди у гості ждуть. Вивчайте казки, переказуйте! Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і доньок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити. Нехай для вас і для всіх дітей так само близьким і рідним з дитинства буде чарівне слово маминої пісні, бабусиної розповіді, і від колиски через усе життя супроводжуватиме вас казка. | |
|
| |
| Переглядів: 3912 | |
| С. Жупанин «Грайте, грайте голосніше...». В. Гринько, А. Камінчук, Д. Чередни... |
| Розкроювання тканини. Виготовлення серветки з бахромою |
| В. Гринько «Сім» (лічилка). А. Костецький «Все починається з мами». Прислів&#... |
| Різноманітність рослин |
| Елементи графічної грамоти. Виготовлення геометричних фігур |
| Всього коментарів: 0 | |