Урок краси. Конспект
| Урок Краси Підготувала Вчитель поч.. класів Гончарук Л.Я. Тема. Учися бачити красу. Мета. Ознайомлювати з красою навколишнього світу, розвивати інтелектуально-пізнавальні складові духовності: спостережливість,уважність до природи рідного краю, уміння оцінювати, порівнювати, аналізувати, висловлювати судження. Виховувати любов до природи і бережне ставлення до неї. Обладнання. Малюнки, фотографії, альбоми, олівці, картини із зображенням пейзажу. Слово вчителя. Сьогодні дощ і вітер свище, За хмари сонечко зайшло. Кущі схилилися ще нижче, І десь поділося тепло. На двір не вийдеш погуляти, Бо під ногами плюскотить. І сірий сум повзе до хати… Так гірко робиться в цю мить. Дощ за вікном і злий вітрище Зриває лист й несе увись. Ти до вікна присядь поближче І пильно-пильно придивись. Дерева вмиті і чистіші, Зазеленів яскраво луг. Тож придивіться ще пильніше На все , на все, що є навкруг. І ти побачиш справжнє диво У квітах, що вологи ждуть. Поглянь, як крапельки красиво В калюжі свій танок ведуть. Природа мудра і чарівна, Приваблива у кожну мить. То незбагненна, часом дивна… І треба нам її любить. Ми, люди, невід’ємна частина природи. Незалежно від наших життєвих потреб, хочемо ми того чи ні, йде дощ, напуває спраглу землю, наповнює ріки; свище вітер і несе зірвані листочки; світить яскраве сонечко і зігріває довкілля; густий білий, як молоко, туман оповиває всю землю і робить її таємничою; приходять на землю день і ніч; ніжні роси випадають на зелену траву і виблискують діамантами та заворожують душу; чарівна веселка враз встає над річкою і кличе у справжню казку. Природа різнобарвна і дивовижна, мудра і всесильна. Людина – дитя природи і мусить жити за її законами, любити все те, що дарує вона кожному з нас. “Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі” “Якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість, почни це робити з себе. І не завтра, а сьогодні, з цієї хвилини!” О. А. Захаренко Ці слова належать видатному педагогу-гуманісту О.А. Захаренку і актуальні для сьогодення. Народився Олександр Антонович 2 лютого 1937 р. в місті Кам’янка Черкаської області. З 1959 року, після закінчення Черкаського педагогічного інституту, працював учителем фізики і математики, а з грудня 1966 року – директором Сахнівської середньої загальноосвітньої школи Корсунь-Шевченківського району. У 1964 р. отримав звання “Відмінник народної освіти України”, а в 1969 р. – “Відмінник освіти СРСР”, 1974 р. – “Заслужений вчитель України”, 1983 р. – “Народний вчитель СРСР”. У 1989 р. Захаренко О.А. був обраний членом-кореспондентом АПН СРСР, у 1993 р. – дійсним членом АПН України, у 1996 р. – іноземним членом Російської академії освіти. Мав прекрасну сім’ю і люблячу дружину Віру Петрівну, інститутську однокурсницю, вчительку математики, вірного друга і порадника та двох синів Сергія та Владислава. Помер 30 квітня 2002 року. Похований на сільському кладовищі в Сахнівці. Трудова діяльність О. Захаренка впродовж 39 років була пов’язана з Сахнівською школою. За цей час непримітну сільську школу він підніс до рівня широко відомого навчального закладу в Україні, а сам виріс до педагога – академіка. Вчитель. Шифрограми-кругограми. - Тему сьогоднішнього уроку дізнаєтесь коли розгадаєте шифрограму. Ключ: читати через одну букву за рухом годинникової стрілки, починаючи з виділеної літери. У І Ч О И Ж М У С Д Х С Я Б Ш А Б К О Р А У Р К Ч Й З И Е Т Н И (Учися бачити красу) Саме слова О.А. Захаренка стануть девізом сьогоднішнього уроку. 1 учень. Облітав журавель Сто морів, сто земель. Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив. Ми спитали в журавля: Де найкращая земля? Журавель відповідає: -Краще рідної – немає! 2 учень. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустеля А ніж земний в чужині рай. Їм красить все їх рідний край. 3 учень. Є багато квіток запашних, Кожна квітка красу свою має, Та гарніші завжди поміж них – Ті, що квітнуть у рідному краї. 4 учень. Приснилось, що я вернувсь додому, Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки і села, і поля. Ось-ось прийду до хатоньки моєї, Де мати жде мене й не жде, Я крикну, матінко, до неї, Вона на груди упаде. Вчитель. (Розповідь на основі світлин села) День за днем погода змінюється. Ніжні пахощі життєдайно надимають груди. Село пробуджується, береться смарагдовим ажуром. Воно могутньо і велично оживає, починає дихати й являти світові усю одвічну силу своїх щедрот. Красиве воно, мов квітуча вишня, розляглося між горами й долинами. Територія села Стецівка розташована у лісостеповій зоні, де характерне поєднання лісової і степової зон, тому дикоросла рослинність представлена деревними породами та чагарниками у вигляді лісів і лучним різнотрав’ям. Не жалійте часу, завітайте до нього. А особливо зазирніть до його лісу і зробіть так, як ми. Зібравшись у лісі, походили тихенько, затамувавши подих... Прислухавшись почули справжні лісові хорали. Он проспівала іволга, наче скрипка. Соловейко заливається, як сопілка. Дятел б’є в стовбур, наче вправний бубнар. Сорока полохливо тріщить, як тріскачка. Грак і той підсвистує, наче півень у бійці. Ясен, мов контрабас, тужно скрипить могутніми гілками у підмогу тремтливому шелестінню осики. На території села налічується багато видів ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб. А ось наскочив легін-вітерець і мовби переніс нас до Дніпра, і чується шум прибою. А ось поблизу росте гостролиста тополя, і до нас долинають кришталеві перегуки крапель, що розбиваються об придонне каміння. Жодна музика не може бути такою проникливою, як живе звучання природи. Придивіться. Багато гарного ви побачите у нас в селі. Ось на ставку плаває пара лебедів. Коли ви до них поставитеся з добротою, то й вони вам віддадуть добром. Ще поспостерігайте політ журавлів. Скільки тривожної радості у їхньому високому курликанні! Несуть вони вісточку весни. Журавлів у народі називають веселиками, бо на крилах своїх приносять радість оновлення. Наше село багате на деревні породи. Такі як, дуб, ясен, граб, вільха, береза, тополя, сосна, клен, липа. Значно поширені дикорослі плодові дерева, як волоський горіх, груша, черешня, яблуня, горобина. Серед кущів поширені ліщина, калина, бузина, терен, шипшина, черемха. На піщаних берегах Тясмина зростають соснові ліси. А ось сосна спинилася на узліссі. Як працьовита жінка. Відпочиває, важко дихає. Прислухайтесь до її дихання, вберіть у себе її незамінні смолисті пахощі, і ви відчуєте бадьорість, силу. Протягом зими ялина назбирує на свої могутні крила багато снігу, щоб зберегти вилогу до весни. Проїхавши нашими степами в очі кинуться безкраї простори на яких найцінніші збори трав. Степові рослини мають незвичайні лікувальні властивості. Вони обвіяні свіжими вітрами, зігріті щедрим сонцем, напоєні важкою пречистою росою. На них вночі ллється потоками зоряне світло. Вони мають найсприятливіші умови зростання. У народі кажуть, що хвороба в степу не затримується. Степ квітами гірчить, здоров’ям дише. Люди ще в глибоку давнину помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і тому почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Так поступово почала розвиватись народна медицина. Про здоров’я говорять. Що його не можна купити. Здоров’я – найдорожче, людина завжди дбала про своє здоров’я, тому з давніх-давен користувалися народною медициною. Ми повинні не лише знати лікарські рослини, але й вміти ними користуватися. На території нашого села ростуть такі лікарські рослини: аїр, деревій, звіробій, калина, конвалія, кропива, кульбаба, липа, любисток, мати-й-мачуха, м’ята, полин, ромашка, спориш, хміль, череда та багато інших. Чи можливо не любити своє село, де ти народився, зростаєш та дорослішаєш. 5 учень. Людмила Солончук „Українське поле” Знову нам насниться наше рідне поле, Поле, де шумує хвилями трава, Де косарик синій босі ноги коле, Й ковила блакитна душі відкрива. Як же не любити українське поле, Поле, що ввібрало із трипілля дух. Хтось стоїть над світом, Хтось назвався богом Щоб рід вкраїнський Серцем не оглух. Метод “Асоціативний кущ” - Що для вас є краса? Краса квіти сонце діти почуття тварини небо природа погода прикраси Практична робота. Конкурс малюнків. Завдання: намалюйте якою ви уявляєте красу. Групова робота. (На дошці і люстрації різних куточків України). Діти об’єднуються в групи, вибираючи ілюстрації куточків України, де б вони хотіли жити. Потім описують красу вибраного місця і розповідають, як вони там будуть жити. Ігри. 1. “Що віддаси Землі рідній”. Діти стають парами, беруться за руки, шикуються ланцюжком один за одним. Один учень – ведучий. Перша пара звертається до нього із словами: “Якщо хочеш бути зі мною, що віддаси Землі рідній?” Ведучий повинен сказати, що він зробить для Вітчизни, коли виросте, наприклад: посадить сад, збудує гарний будинок, буде пекти смачний хліб, намалює багато чудових картин тощо. Після його відповіді всі піднімають руки, і ведучий проходить під піднятими руками. По дорозі він вибирає кого-небудь із будь-якої пари і веде його за собою. В кінці ланцюжка вони утворюють нову пару. Той, хто залишився без пари, стає ведучим і гра продовжується далі. 2. “ПРОМІННЯ КРАСИ”. Учитель малює на дошці сонце і пропонує учням прикріпити до нього промінчики такого кольору, які викликають у них асоціацію зі словом КРАСА. Підсумок уроку Зроби свій край ще кращим. Посади деревце чи кущик. Зроби годівничку для птахів. Прибери подвір’я біля свого будинку. Розчисти джерельце. Позбирай сміття біля ставка чи річки. Вчитель. І все життя пам’ятайте ці слова: Краси й Добра єднання нехай буде всюди. І стане менше горя й бід. Бо недарма казали мудрі люди: Добро й Краса - вони врятують світ. | |
|
| |
| Переглядів: 1500 | |
| Щоб бути здоровим і все встигати робити |
| Передавання просторового явища способом загороджування в зображенні архітекту... |
| Живі організми, їх ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність |
| Графіка як вид образотворчого мистецтва. Виконання аплікації «Рибки» з подаль... |
| А. М'ястківський «Казка про яблуню». В. Коломієць «Не лови метелика». |
| Всього коментарів: 0 | |