УРОК 44

І птахи, і звірі, й квіти у природі вільні діти.

Тема. Л. Забашта «Берізонька», Л. Костенко «Перекинута шпаківня». І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

Мета: розвивати уміння формулювати оцінні судження, збагачувати мовлення дітей образними словами, виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: малюнки берези, шпака, синички, шпаківні, слова на картках.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Мовна розминка.

1) Відгадування загадки.

Що за пташка так співає?

Як горобчик, цвірінчить,

Мов сорока, скрекотить,

Наче качка, кряче.

Мов дитина плаче?

То, мов курочка, сокоче,

То регоче, мов сова,

Хто ж виспівує отак?!

Молодці! Вгадали — ... (Шпак).

2) Гра «Відгадай за описом».

У ч и т е л ь . Я вам опишу представника живої природи. Впізнайте, хто це?

1. Ніжна, тендітна, білокора (Береза). 2. Спинка зеленувата, животик жовтуватий. Чорненька шапочка. Ось така невеличка пташечка (Синичка).

(Демонстрація малюнка берези, шпака, синичка).

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда.

— Як називають людей, які ходять у гай, спостерігають за рослинами, тваринами, допомагають тваринам у скрутну годину?

— А за що ви любите природу?

— Які вірші, оповідання допомогли вам зрозуміти значення природи?

— В яких творах говорилось про те, як треба до неї ставитись?

— У який розділ об'єднані ці твори?

— Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо твори поетів Ліни Костенко і Любові Забашти, письменника Івана Сенченка.

III. Опрацювання нового матеріалу

Опрацювання вірша Л. Забашти «Берізонька».

1. Завдання учням.

1) Виразне читання вірша вчителем.

2) Читання вірша за строфами і пояснення образних виразів.

— Уважно послухайте вірш і скажіть, з яким проханням звертається до нас поетеса.

— Які слова здалися вам незвичайними (Мавка, лісова, зелені кіски, білі свої ноги все миєш на дощах).

3) Словникова робота.

Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини.

Гілки порівнюються з кісками. У деревця кіски й ноги, як у живої істоти.

3) Читання вірша змійкою.

Прочитати вірш, прикриваючи букви лінійкою.

4) Робота над виразністю читання вірша.

2. Робота з текстом.

Опрацювання вірша Л. Костенко «Перекинута шпаківня».

1) Самостійне читання вірша учнями. Бесіда.

— Яка біда трапилась зі шпаченятами?

— Чому вони були безпорадними?

— Які слова передають щире співчуття поетеси птахам?

— Як ви гадаєте, чому хатку порушили вітри?

— Як ви розумієте вислови: перекинув денцем догори; вітер чорногривий; зарадити біді.

2) Читання вірша за строфами.

3) Вибіркове читання.

— Прочитайте прохання шпаченят.

— Які почуття виникли у вас після цих слів?

— Хто був причиною такої біди?

4) Виразне читання твору. Бесіда.

— Прочитайте мовчки другу строфу. Які речення за метою висловлювання є в ній?

— Яке ще речення потрібно читати з питальною інтонацією?

— Яке речення читатимете з окличною інтонацією?

3. Колективна робота.

Опрацювання оповідання І. Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

1) Бесіда.

— Щоб ви зробили, якби побачили перекинуту шпаківню і безпорадних пташенят?

— Чи треба пташеня, яке випало з гнізда, забирати додому? А поранену пташку? А чи можна ловити пташок?

2) Виразне читання вчителем оповідання (до слів «Зітхнув Юрчик...»).

У ч и т е л ь . Про те, що відчуває пташка у клітці, ви дізнаєтесь з твору І. Сенченка. Чим, на вашу думку, може закінчитися твір?

3) Словникова робота. Прочитати слова правильно, визволивши їх з клітки.

та

жаль

мжйчка

мжйчить

та

вночі

позира

паморозь

брязкотельцями намистинками

Мжйчка, мжйчить — іде дуже густий, дрібний дощик.

Позира — дивиться, заглядає.

4) Мовчазне читання твору учнями до кінця.

У ч и т е л ь . Чи зрозумів Юрчик пташине бажання ?

5) Читання в особах.

4. Робота у групах.

Аналіз змісту твору, відповіді на запитання.

Поділити учнів на групи і запропонувати дати обґрунтовані відповіді.

I група.

— Як доглядав Юрчик синичку?

— Чи добре він піклувався про неї?

II група.

— Чи пташці подобалось таке життя?

— Який у неї був настрій? Чому?

III група.

— Зверніть увагу на виділені слова.

— Як можна назвати цей вислів? (Прислів'я).

— Як ви його розумієте?

IV група.

— На що схожий цей твір?

— Що тут казкового? А що є реальним?

— Чого автор вас хотів навчити?

— З якою інтонацією слід читати слова хлопчика? А синички?

IV. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя з елементами бесіди.

— Коли сьогодні на уроці ви раділи, хвилювалися?

— Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме?

Пам'ятайте: де б ви не були — у лісі чи в полі, у гаю чи парку — не ображайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а навпаки, робіть їм шпаківні, носіть до годівничок друзямпташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать вам за добре ставлення до всього, що нас оточує, добром і міцним здоров'ям.

V. Домашнє завдання

1. Читати і переказувати оповідання.

2. Намалювати малюнки до вірша.