Українські дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий вечір, зайчику». Дитяча народна гра «Ой, ходить Іванко»

УРОК 9

Тема. Українські дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий вечір, зайчику». Дитяча народна гра «Ой, ходить Іванко».

Мета: розширювати знання дітей з усної народної творчості, формувати в учнів навички читання діалогу, виховувати любов до Батьківщини, українського фольклору, шанобливе ставлення до історії рідного краю.

Обладнання: таблиця складів М. Зайцева (додаток 2), картка з буквами, грамзапис пісні «Два півники».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Артикуляційні вправи.

1) Гра «Хто що промовляє».

— Зозуля кує... (ку-ку, ку-ку).

— Голуб воркує... (гу-гу, гу-гу).

— Півень кукурікає... (ку-ку-рі-ку).

— Сова кричить... (угу-угу-угу).

— Риба мовчить.

— Котик муркоче (мур-р-р).

— Собака гарчить (гар-р-р).

2) Скоромовка (промовляють зі слів учителя).

Кіт Василько уві сні

Муркотить-співає,

Мишка під його пісні

Мишенят гойдає.

2. Вправи з читання.

Робота з таблицею складів М. Зайцева (додаток 2).

— Поґелґотіть, як гуси

(читання рядочка га — ге — ги...)

— Покрякайте, як качечки

(читання рядка ка — ке — ки...)

— Посмійтеся весело

(читання рядка ха — хе — хи...)

3. Перевірка домашнього завдання.

— Хто вивчив колискову про котика? Розкажіть.

— Хто підготував інші колискові?

— Для кого виконується колискова?

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Перш ніж навчитися говорити, маля слухає мамині колискові пісні, які пройняті теплотою, щирістю і лагідністю. Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, говорити, з нею розучують пісеньки, які народ склав спеціально для дітей.

І сьогодні ми познайомимося з деякими з них.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Робота з текстом.

Опрацювання пісеньки «Кукуріку, півнику...».

1) Виразне читання вірша вчителем.

2) Словникова робота.

У ч и т е л ь . Слухаючи пісеньки, ви почули слова, значення яких, напевне, зрозуміли не до кінця.

Часто у читанці ви будете зустрічатись з поясненням незрозумілих чи нових для вас слів. Перегорніть сторінку і біля знака оклику прочитайте ці слова та пояснення їх значень.

Що означає слово «лобода»? Які нові слова, що стосуються даху, ви дізналися? Що означає кожне з них?

2. Вправи з читання.

1) Робота над правильністю читання.

ото моя

йдеш куди

моркви живеш

хатонька правдонька

Спочатку діти читають усі слова вголос за вчителем. Тоді слова першої колонки 1 варіант вголос, а 2 варіант — мовчки. Слова другої колонки — навпаки.

2) Читання пісеньки мовчки.

3) Бесіда за змістом пісеньки.

— Чим хвалився півник?

— Де жив півник?

— Прочитайте, з чого у нього хатка. Чи справді лобода — дерево?

— Прочитайте, з чого крокви. Де тут помилка півника?

— Прочитайте, з чого лати. А що таке м'ята?

— Що хорошого у цій хатці? Чи була вона міцною?

— Яку рису характеру мав півник?

— У пісні описані справжні події? Чому пісенька має казковий сюжет?

4) Виразне читання пісеньки. Бесіда.

— З якими почуттями півник розказує про свою хатоньку?

— Передайте ці почуття, читаючи пісеньку вголос.

3. Фізкультхвилинка (на мелодію української народної пісні «Два півники»). Учні виконують рухи, що імітують дії героїв пісеньки та елементи українського танцю.

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.

Цап меле, цап меле,

Коза насипає,

А маленьке козенятко

На скрипочці грає.

4. Робота з текстом.

Опрацювання народної пісеньки «Добрий вечір, зайчику».

1) Слухання грамзапису пісеньки «Добрий вечір, зайчику». Бесіда.

— Кого зустрів зайчик?

— Що лисичка питала у нього?

— Від чого зайчик застерігав лисичку?

2) Повторне читання пісні (напівголосне). Читаючи, діти звертають увагу, де слова зайчика, а де — лисички.

5. Вправи з читання.

1) Читання в особах. Перший раз читаємо хором: 1 варіант — за лисичку, 2 варіант — за зайчика. Далі учні читають діалог у парах. Спробуйте передати голосом питальну інтонацію і заборону.

2) Гра «Незнайко».

Учитель читає текст пісеньки, навмисне змінюючи деякі слова. Учні повинні виправити помилку і читати слова, надруковані у підручнику.

6. Гра «Ой, ходить Іванко».

У ч и т е л ь . У дитинстві діти люблять грати.

Любили грати і ваші батьки, так само, як батьки ваших батьків, тобто дідусі й бабусі. І навіть дідусі й бабусі ваших дідусів та бабусь теж любили гратися. Усі вони вигадували різні ігри, навчалися одне в одного. Старші передавали свої вигадки меншим, а менші додавали щось своє, придумували нові забавки. Гра для дітей була і є веселою школою життя, тому що у ній закладено народну мудрість.

1) Структура гри. Гра складається з трьох частин: указівка на те, які дійові особи беруть участь; слова пісеньки чи вірша, які промовляються під час гри; опис проведення і правил гри.

2) Читання гри мовчки.

3) Словникова робота. Читання слів, поданиханалітико-синтетичним способом.

блу - кає во - ро та бли – зенько шу го да ни

4) Читання гри за частинами. Бесіда.

— Прочитайте, хто дійові особи гри.

— Чи вказано кількість дітей-учасників?

— Прочитайте, як проводити гру. Що роблять Іванко, сестричка, діти?

— Прочитайте пісеньку мовчки і спробуйте відтворити зміст пісні.

5) Читання пісні-гри хором.

7. Робота в зошитах, (с. 4, 5, завдання 1,2,3,4).

IV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.