Урок 53. Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Тече вода з-під явора»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Т. Г. Шевченка; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

В будь-якого будяка Будячиха будь-яка.

О.Орач

2. Робота над чистомовкою

Ба-ба-ба, ба-ба-ба!

Он на березі вербаї Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Доглядаємо вербу!

Бі-бі-бі, бі-бі-бі!

Сидить голуб на вербі!

Би-би-би, би-би-би!

Голуб полетів з верби!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Я люблю свою вербу!

3. Розчитування за складовою таблицею

III. Перевірка домашнього завдання

1. Виставка-презентація дитячих малюнків

2. Конкурс на краще читання вірша «Сонце заходить, гори чорніють.»

IV.

— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.

Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА.» (с. 56)

1. Виразне читання вірша вчителем

— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час читання вірша?

2. Словникова робота

1) Довідкове бюро.

Явір — білий клен.

Пишатися — тут: буйно рости, квітнути, мати надзвичайно привабливий вигляд.

Клас

Ряска — багаторічна трав’яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.

Яр — глибока довга западина (переважно з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками.

2)Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

 Течедолиною

 водакалинонька

 явораверболози

 яромпишається

 хлюпощутьсякачуром

— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?

— Які звуки позначає буква я?

— Яке слово у другому стовпчику «зайве»? (Пишається — назва дії.)

— Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)

Фізкультхвилинка

3. Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем

— Який куточок рідної природи оспівує поет у своєму вірші?

— З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.)

4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Як ви розумієте словосполучення «пишається калинонька»?

— Куди тече вода?

— Що Шевченко пише про качку? її качаточок?

— Які слова свідчать про безмежну любов поета до рідної землі?

5. Гра «Знайди риму»

 Долину.(калина)

 Молодіє.(зеленіють)

 Горою.(осокою)

 За ними.(своїми)

6. Робота в групах

Створення і презентація словесних малюнків до вірша.

7. Добирання слів — назв дій до слів — назв предметів

 Вода.(тече)

 Калина.(пишається)

 Явір.(молодіє)

 Верболози й лози. (зеленіють)

 Качаточка.(хлюпощуться)

 Качечка.(випливає, ловить, розмовляє)

VI. Підсумок уроку

— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що оспівує в ньому поет?

VII. Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять.