Урок 37

Тема: Буду я природі другом. Л. Костенко «Перекинута шпаківня». І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»

Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту шляхом добирання відповідної інтонації; збагачувати словниковий запас учнів; навчати читати за особами; розвивати образне сприймання навколишнього; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Розчитування за складовою таблицею

 2 Робота над скоромовкою

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

— Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

 3 Робота над чистомовкою

Ище-ище-ище — подув холодний вітрище.

Гу-гу-гу — всі дерева у снігу.

Ок-ок-ок — не чутно голосу пташок.

Еву-еву-еву — стука дятел по дереву.

 4 Гра «Збери прислів'я»

— Прочитайте прислів’я, поясніть його зміст.

еааотшканмкмшк

Дбгтпаотмеаоао

 (Де багато пташок, там нема комашок.)

III. Перевірка домашнього завдання

 1 Переказ оповідання за частинами

 2 Творчий переказ (від імені зайчика)

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання вірша Ліни Костенко «Перекинута шпаківня»

1) Робота над заголовком.

Гра «Мікрофон»

— Чому шпаківня може бути перекинута? (Учні висувають свої припущення.)

2) Читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

3) Словникова робота.

 Чорногривий

 шпаченята

 борсаються

 півторадні

 денцем

 шпаченята

 безпорадні

 оченята

 порушили

Читання слів «луною» за вчителем.

— Як ви розумієте слово чорногривий?

— У кого може бути чорна грива?

4) Читання вірша «ланцюжком».

— З якою інтонацією слід читати слова шпаченят?

— Чому плаче шпак?

— Де була прибита шпаківня?

— Чому вона перекинулася?

— Які слова передають щире співчуття поетеси до птахів?

5) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

— Продовжте вірш. Ви побачили перекинуту шпаківню. Ваші

дії?

— що краще — врятувати шпаківню, залишивши в ній шпаченят, чи забрати їх?

— Відповісти на це запитання вам допоможе оповідання Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

 2 Опрацювання оповідання Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б,

та не хочеться».

1)Читання оповідання вчителем.

— Чого нас навчає це оповідання?

2)Словникова робота.

 Оздобив

 черепочками

 намистинками

 брязкальцями

 мжичка

 мжичить

 паморозь

 пориваєшся

Читання стовпчиків слів «луною», «дощиком».

— Що можете сказати про слова першого стовпчика? (Оздобив клітку.)

— Назвіть слова-родичі серед слів другого стовпчика.

Паморозь — схожі на іній атмосферні опади, які в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.

3) Читання оповідання учнями.

Гра «Бджілки»

— З якою інтонацією слід читати слова Юрчика? (Прохання, благання)

— А синички? (Сердито, із гнівом)

4) Читання оповідання за особами (автор, Юрчик, синичка).

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Де Юрчик узяв синичку?

— Куди він посадив пташку?

— Як хлопчик доглядав пташку?

— Куди все позирала синичка?

— Від чого не могла відірвати очей?

— Про що Юрчик запитав пташку?

— Що відповіла синичка?

— Що сказав Юрчик, випустивши пташку?

— Які слова він почув у відповідь?

— Це народне прислів’я. Як ви його розумієте? (Гра «Мікрофон»)

— Чи схоже це оповідання на казку?

— Що тут казкове? А що — справжнє?

6) Гра «Земля — небо».

За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.

За командою «небо» — піднімають голови вгору, вибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

V. Підсумок уроку

— Чого вас навчив сьогоднішній урок?

— Запам’ятайте: навіть золота клітка не замінить свободи. Бережіть природу, не заважаючи їй!

VI. Домашнє завдання

Підготувати прислів’я про дбайливе ставлення до природи.