Урок 36

Тема: Весняні дива. М. Левицький «Скоромовка». В. Чухліб «Повінь»

Мета: навчати учнів свідомого читання; розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву і фантазію; виховувати любов до природи.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Заєць зяблика зустрів:

— Зебру зжер! Зміюку з’їв!

Зяблик зойкнув: — Значить, заєць —

Задавака і зухвалець.

Ю. Кругляк

 2 Робота над чистомовкою

Ля-ля-ля — вкрило снігом всі поля.

Ма-ма-ма — зайцю їжі вже нема.

Ок-ок-ок — забіга він у садок,

Ри-ри-ри — щоб погризти кори.

 3 Гра «Прочитай і поясни»

ЗтлшпАкнйвлоЦніпЯ НопнтОкГсвИтшч НлмОкшСнпЯлпТдсЬ (Зайця ноги носять.)

 4 Розчитування за складовою таблицею

 5 Гра «Зоряна година»

Із букв слова зафарбувати скласти слова. (Фарба, вата, зуб, фари, зруб, зубр...)

III. Перевірка домашнього завдання.

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні повертаються одне до одного обличчям, у парах переказують казку Галини Демченко «Калинка».

IV. повідомлення теми уроку

— Яка пора року настала?

Робота в групах

— Складіть невеличку розповідь про природу взимку.

— Сьогодні ми прискоримо час і помандруємо у весну.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання оповідання Василя Чухліба «Повінь»

1) Читання оповідання вчителем.

— Яка пора року описана в оповіданні? Чому? Доведіть.

2) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем: гілці, гойдається, зблиснуло, острівець, зіщулився, затишніше, ткнувся.

«Довідкове бюро»

Повінь — залиття значного простору внаслідок піднесення рівня води в річках.

Ремез — найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю. (Демонстрація малюнка гнізда і пташки.)

Десна — ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва. Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.

Аж луна покотилася — дуже голосно.

Чкурне — дуже швидко побіг.

3) Гра «Бджілки».

Напівголосне читання тексту, кожен — у своєму темпі.

— Хто був природі другом? (Тато)

— А хто став їй другом? (Тетянка)

4) Розподіл тексту на частини.

1. У човні.

2. На острівці.

3. Урятували зайчика.

5) Читання тексту за частинами.

 • Перша частина — «Торнадо».

— Починати читати повільно, поступово збільшуючи швидкість читання.

 • Друга частина — «Піймай помилку».

Один учень читає текст з помилками, а решта — плещуть у долоні, коли їх чують.

 • Третя частина. Читання «каноном», дотримуючись у групі однакового темпу читання.

6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Хто плив у човні?

— Що за рукавичку побачила Тетянка?

— Чому тато розсміявся?

— Що тато з Тетянкою робили на острівці?

— Кого побачила Тетянка?

— Чому зайчик не втікав?

— Куди дівчинка хотіла забрати зайчика?

— Чи погодився з нею татко?

— Що зробив заєць, коли човен приплив до берега?

— Із чим порівнюється гніздечко ремеза?

— Які ще порівняння є в тексті?

— Які дива спостерігала Тетянка із татом, пливучи в човні?

— Як тато називав зайчика? Чому саме так?

7) Гра «Слідопити».

Учитель читає початок речення, учні мають відшукати все речення і дочитати його до кінця.

8) Гра «Впізнай предмет».

Маленький, непримітний. (Ремез)

Довга й зелена. (Щука)

Невеличкий, круглий. (Острівець)

Смачний. (Борщ)

Молодий. (Щавель)

9) Гра «Кидок — засічка».

За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «засічка» — зупиняються й олівцем відзначають останнє прочитане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз. Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі.

 2 Робота над скоромовкою Михайла Левицького

 • Прочитати напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело, сердито.

 • Прочитати радісно; сумно; здивовано.

VI. Підсумок уроку

Гра «Продовж речення»

 • На уроці мені найбільше сподобалося...

 • Я вчився.

 • Я дізнався.

 • Мені б хотілося ще.

VII. Домашнє завдання

Переказувати оповідання за планом.