Урок 26

Тема: По роботі й нагорода. «Кіт і пес», «Півник і двоє мишенят» (українські народні казки). Підсумок за темою

Мета: учити глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати хитрість, ледарство, боротися із цими рисами у повсякденному житті; розвивати вміння читати за особами, переказувати; виховувати бажання допомагати іншим, рости працелюбними.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

Встаньте всі скоріше, діти!

Посміхніться всім миліше!

Привітайтесь: «Добрий день!»

Пролунав дзвінок: дзелень!

II. Мовленнєва розминка

 1 Читання прислів'їв

— Учні читають із дошки прислів’я на одному мовному видиху. Після короткого видиху, паузи і вдиху читають прислів’я повністю, повторюючи два-три рази.

Робота спільна, як пісня весела.

Умілому всяка робота легка.

 2 Робота за складовою таблицею

 3 Робота над скоромовкою

У печі, у печі Смачні та гарячі Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі—

Не лежи на печі!

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми завершуємо подорож сторінками українських народних казок. Наостанок ще ознайомимося із двома чудовими казками.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання казки «Кіт і пес»

1) Самостійне читання казки учнями.

— Назвіть дійових осіб казки.

2) Словникова робота.

«Довідкове бюро» (підготовлені учні пояснюють значення слів)

Гасав — дуже швидко бігав.

Череда — стадо.

Клопітне — пов’язане із щоденними турботами.

Всмак — із задоволенням.

3) Читання казки учнями «ланцюжком».

4)Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Яким було життя у пса? А чим був незадоволений кіт? Прочитайте.

— Яку пораду пес дав котові?

— Прочитайте виділені речення. Як ви їх розумієте? Запам’ятайте ці вислови: вони стали народними прислів’ями.

 2 Опрацювання казки «Півник і двоє мишенят»

1) Словникова робота.

«Довідкове бюро» (підготовлені учні пояснюють значення слів)

Ціп — знаряддя для обмолочування зерна, яке складається із двох палиць, з’єднаних між собою ременем або ланцюгом.

Млин — споруда для розмелювання зерна на борошно.

2) Читання казки вчителем.

— Хто головні герої казки?

— Як звали півника?

— Як звали мишенят?

— Чому в них такі дивні імена?

3) Читання казки вголос за логічно завершеними частинами.

а) Зачин.

— Чи можна дати характеристику героїв? Яку?

б) Читання до слів «.глядіть, скільки я зерна намолотив!».

— Хто виконував роботу?

— Що робили мишенята?

в) Читання до слів «.взяв собі на плечі мішок і пішов».

— Хто поніс зерно до млина?

г) «.мабуть, мені доведеться».

— Як ви вважаєте, хто спече пироги?

— Дочитайте казку мовчки і скажіть, як ви розумієте зміст останнього речення?

— Чи справедливо вчинив півник?

4) Читання казки учнями вголос «ланцюжком».

— З якою інтонацією слід читати слова мишенят спочатку? Потім? Чому?

— Хто з героїв казки вам сподобався? Чим саме?

— Які слова слід написати під ілюстрацією у підручнику?

5) Робота над образними висловами.

Голосно закричали; тихіше сказали; зовсім тихо відказали; ледве чутно пропищали.

6) Читання казки за особами, інсценізація (робота в групах: автор, герої казки, режисер).

Гра-змагання «Хто кращий артист?»

Кожна група обирає собі уривок з казки та інсценізує його.

7)Характеристика героїв.

— Які слова спадають на думку, коли ви чуєте слова півник чи мишенята?

— Вийдіть до дошки і запишіть біля відповідного героя слова-ознаки.

Півник голосистий працелюбний справедливий хазяйновитий

V. робота над загадками

На дошці — малюнки тварин. Учні читають загадки, знаходять малюнок-відгадку.

VI. Підсумок уроку

— Яку роботу виконували на уроці?

— Який розділ закінчили вивчати?

Гра «Закінчи речення»

 • Казки, які ми читали, називаються народними, тому що.

 • Казка «Вовк та козенята» вчить нас бути.

 • Казка «Цап та Баран» вчить нас бути.

 • Нема за що нероб і ледарів пирогами пригощати, тому що.

VII. Домашнє завдання

Продовжувати читати українські народні казки.