Заняття 20 Тема: Задачі, які розв’язуються з кінця (за таблицею) Мета: ознайомити учнів з новими задачами, які розв’язуються з кінця; формувати вміння розв’язувати задачі з кінця, виконувати операції, обернені даним. Обладнання: зошит, підручник, аркуші паперу з числовими ребусами, таблиці. Хід Заняття I. Організація учнів до Заняття II. розумова розминка Числові ребуси Завдання: підставити замість букв цифри (однаковим буквам відповідають однакові цифри), розшифрувати ребуси й скласти приклади. 1-й варіант шило + мило мішок Відповідь. 8937 + 1937 = 10 874. 2-й варіант рак храк=бабак Відповідь. 201 х 201 = 40 401. 3-й варіант кіт хкіт= маркіз Відповідь. 403 х 403 = 162 409. III. Ознайомлення із задачами, які розв’язуються з кінця (за таблицею) 1. Пояснення вчителя — Розглянемо задачу. Три брати розподілили між собою 24 яблука так, що кожен із них отримав стільки яблук, скільки йому років. Молодший брат залишився не-задоволений розподілом, бо отримав яблук найменше. Він запропонував: «Я залишу собі тільки половину своїх яблук, решту розділю між вами порівну. Після мене нехай спочатку середній, а потім і старший брати зроблять так само, як і я». Брати погодились, і яблук, врешті-решт, стало у всіх порівну. Скільки років було кожному з братів? — За умовою задачі яблука розподілялися між трьома братами, тобто одночасно відбулося кілька дій. За змістом цієї задачі ми не можемо побудувати «ланцюжок» дій, хоча теж її розв’язуватимемо з кінця. Нам треба одразу фіксувати, скільки яблук стало в кожного з братів після того, як старший, середній і молодший брати послідовно віддають свої яблука. Тому результати кожного розподілу запишемо в таблицю. Розв’язання Врешті-решт яблук у всіх стало порівну: по 8 (24 : 3). Накреслимо таблицю і заповнимо перший рядок. Молодший брат Середній брат Старший брат 8 88 Це сталося після того, як старший брат віддав половину своїх яблук середньому і молодшому братам. Отже, до цієї операції у старшого брата було 2 х 8 = 16 яблук. Середньому і молодшому братам він віддав порівну з половини, тобто по 4 яблука (8 : 2). Отже, у середнього і молодшого з братів було на 4 яблука менше, ніж стало. Тепер можна — заповнити другий рядок таблиці. Молодший брат Середній брат Старший брат 8 88 4 416 Середній брат перед тим, як виконати операцію розподілу яблук, мав 8 яблук, бо половину своїх яблук він віддав молодшому і старшому братам (4 х 2). Старшому і молодшому братам середній брат віддав по 2 яблука (4 : 2). Тепер заповнимо третій рядок таблиці. Молодший брат Середній брат Старший брат 8 88 4 416 2 814 До виконання операції з розподілу яблук молодший брат мав 4 яблука (2 х 2). Середньому і старшому братам молодший віддав по 1 яблуку. Заповнюємо таблицю. Молодший брат Середній брат Старший брат 8 88 4 416 2 814 4 713 Відповідь. Молодшому братові було 4 роки, середньому — 7, а старшому — 13. IV. практичне закріплення вивченого матеріалу Інтерактивна вправа «Колективна взаємодія» Група сильніших учнів виконує завдання на дошці, а решта учнів спостерігають і пропонують ідеї. Завдання 1 і 2 Розв’язання записуємо в таблицю. Під час розв’язання завдання 2 може відбутися такий діалог між учителем та учнями: — Як будемо розв’язувати цю задачу? — З кінця. — Що нам треба знати, щоб почати розв’язання цієї задачі? — Кількість паличок у кожній купці після всіх операцій з ними. — Що нам відомо про кількість паличок, які залишаються в купках після всіх операцій з ними? — Паличок стало порівну. — Чи можемо ми знайти, скільки паличок залишилося в кожній купці? — Так, можемо. Для цього треба 16 розділити навпіл, тобто на 2. У купках стане по 8 паличок. Тепер можна накреслити таблицю, яка складається з двох стовпчиків (бо дві купки). У кожний стовпчик у перший рядок можна записати число 8. — Після якої операції у двох купках стало по 8 паличок? — Після того, як із другої купки переклали у першу стільки паличок, скільки в першій залишилося. Далі вчитель акцентує увагу учнів на тому, що саме у першу купку переклали стільки паличок, скільки в першій уже було, і після цього в ній стало 8 паличок. Продовжуємо діалог: — Скільки ж паличок було у першій купці до цієї операції? — Треба 8 поділити на 2. Отже, 4 палички. — А в другій купці? Зверніть увагу, що саме з другої кіпки переклали у першу 4 палички. — У другій було 8 + 4 = 12 паличок. Тепер можна заповнити другий рядок таблиці, записати: в першій купці 4 палички, в другій — 12. — Після якої операції стало в першій купці 4 палички, в другій — 12? — Після того, як з першої купки переклали у другу стільки паличок, скільки у цій другій було. Учитель має акцентувати увагу учнів на тому, що саме у другу купку переклали стільки паличок, скільки у цій другій було. Після цього у другій купці стало 12 паличок. — Як же дізнатися, скільки паличок було у другій купці до цієї операції? — Треба 18 поділити на дві рівні частини, тобто на 2. Отже, 6 паличок. — А в першій купці? Зверніть увагу, що саме з першої купки переклали у другу 6 паличок. — У першій було на 6 паличок більше, тобто: 4 + 6 = 10 паличок. Тепер можна заповнити третій рядок таблиці й записати: у першій купці 10 паличок, у другій — 6. — Чи здійснювали, за умовою, ще операції з паличками? — Ні. — Який висновок можна зробити? — Задача розв’язана. Отже, спочатку в першій купці було 10 паличок, а в другій — 6. Таблиця матиме такий вигляд: Перша купка Друга купка 8 8 412 10 6 Перевіряємо правильність розв’язання, міркуючи від знайдених чисел. Робота в групах Група 1 Завдання 4 Задача, яка розв’язується з кінця, аналогічна тим, які були розглянуті на уроці. Дуже важливо спочатку за змістом умови задачі виконати графічну схему, а потім — виконати дії, обернені тим, що описані в умові. Група 2 Завдання 5 Задача на планування найгіршого варіанта. Відповідно до змісту цієї задачі найгірший варіант такий: виймаємо по 29 кульок кожного кольору, а їх — три, а потім — ще одну. Група 3 Завдання 6 Задача на планування найгіршого варіанта, але іншого виду. Цю задачу можна розв’язувати по-різному; а) виймаємо всі сірі та всі чотири рукавички на одну руку (праву чи ліву), потім — ще дві. Вони можуть бути різних кольорів і, нарешті, ще одну до пари рукавичкам одного кольору. Отже, 7 + 4 + 1 + 1 + 1 = 14 (р.); б) по парі кожного кольору: 7 ■ 2 + 4 + 1 = 19 (р.); в)дві пари одного якогось кольору: 7 + 4 + 1 + 1 = 13 (р.) V. Розвиток уваги учнів Завдання 3 VI. Підсумок Заняття — Що нового дізналися на занятті? — Чого навчилися? | |
| |
Переглядів: 3903 | |
Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми) |
Дикорослі рослини рідного краю |
Чим розпізнаємо запах і смак |
Наш вернісаж |
Як людина пізнає світ |
Всього коментарів: 0 | |