Урок 10

Тема: У труді зростаємо

Мета: Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені праці. Розвивати навички читання прозових та віршованих творів, переказу, вмінню спілкуватися. Виховувати в школярів бажання допомагати дорослим, дбати про відпочинок рідних, любов і турботу про близьких, повагу до їхньої роботи по господарству.

Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Скоріше тільки б підрости

Щоб насадить рясні сади,

повести чудо-поїзди

засіяти поля хлібами,

З’єднати береги мостами,

прожити вік весь у труді—

Такий девіз наш у житті!

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Життя людини –це дуже цінна річ. І кожну хвилинку свого життя потрібно берегти, не марнувати.

Адже із хвилинок золотих, дитя, все людське складається життя.

А тому їх марнувать не треба: за хвилину хтось злетить у небо,

Хтось ялинку чи кленок посадить, щось корисне другові порадить.

І від цього на душі приємно, бо живеш на світі не даремно.  (за М. Чепурною)

ІV. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі

1. Робота над твором Л. Компанієць «Га? Не чую!»

— Прочитайте твір.

— У якій формі побудовано вірш? (У формі діалогу.)

— Між ким відбувається діалог? (Між мамою та донькою.)

— Про що просила мама? (Допомогти їй по господарству.)

— Що відповідала донька? (Вона відмовлялася.)

— Яким чином дочка відмовлялася? (Робила вигляд, що не чує.)

— Чому дівчинка не допомагала мамі? (Не хотіла, бо гуляла на вулиці.)

— Чи заборонила їй мама гуляти? Чому? (Ні, тому що донька все одно не послухалася б її.)

— Як мати провчила доньку? (Вона не відгукнулася на її прохання про морозиво, зробила вигляд, що не чує.)

— Поміркуйте, у якому випадку доня оцінила би свій учинок: коли б її посварили чи вчинили так само, як вона? Доведіть свою думку.

— Чи потрапляв хтось із вас у таку ситуацію? Може, хтось упізнав себе чи своїх знайомих?

— Який вихід знаходили ви?

— Яке прислів'я відповідає змісту вірша? (Вчиняй з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою.)

— Який твір нагадує цей вірш? (Народну пісню «Грицю, Грицю...»)

— Чим саме? (Гриць, як і дівчина з вірша, не хотів працювати.)

— Поміркуйте, що відчувала мама, коли доня не хотіла їй допомагати.

— Чого вчить вірш? (Допомагати рідним, йти назустріч їхнім бажанням і проханням.)

— Розіграйте сценку за змістом вірша.

2. Робота над твором О. Журливої «Маленька господиня»

— Прочитайте вірш.

— Про кого в ньому йдеться? (Про дівчинку.)

— Якого віку дівчинка? (Вона ще маленька.)

— Доведіть свою думку словами вірша. («Хоч на зріст я не маленька, В мене й кіска ще тоненька».)

— Як ставиться до роботи дівчинка? (Вона вміє виконувати обов'язки, пов'язані з господарством, тому що не боїться цієї роботи.)

— Хто навчив дівчинку роботи? (Вона навчилася сама.)

— Порівняйте дівчаток із віршів «Га? Не чую!» та «Маленька господиня». На кого з них вам хотілося б бути схожими? Чому?

— Яку домашню роботу вмієте виконувати ви?

— Як допомагаєте батькам?

— Хто допомагає матусі прибирати у вашій кімнаті та виходить на цей час, щоб не заважати?

(Це питання провокаційне. Якщо діти відповідають на нього позитивно, то вони не до кінця усвідомлюють свою роль у допомозі батькам або теоретичні знання розходяться з практикою).

3. Фізкультхвилинка.

*Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів. *Вправи для розвитку дихання

1. Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.

4. Робота над віршем С. Олійника «Ледар-брехунець»

— Прочитайте вірш.

— Хто головний персонаж? {Хлопчик Микола.)

— Про що мати просила Миколу? (Про те, щоб він допоміг їй внести до хати дрова.)

— Чи допоміг син матері? (Ні.)

— Який привід для відмови він знайшов? Дайте відповідь словами вірша. («В мене уроків багато... Сила задач і письма».)

— Чим він займався насправді? (Грав у футбол.)

— Як він почувався? (Дуже добре, бо у грі «верховодив».)

— Як почувалася мама Миколки? Доведіть свою думку. (їй було погано, бо «йде, спочива що не крок».)

— Як мама ставилася до сина? (Вона його любила й жаліла.)

— Чи шанував Миколка маму? (Ні, бо, знаючи, що їй важко, що вона погано почувається, він не допоміг їй. Та ще й обдурив учителя, сказавши, що носив для мами дрова.)

— Поміркуйте, як автор ставиться до хлопчика? (Негативно, бо називає його ледарем і брехунцем.)

— Яке ваше ставлення до Миколи? Чому?

— Як повелися б ви в подібній ситуації?

— Чи спостерігали ви такі ситуації в житті? Розкажіть про них.

— Що б ви порадили Миколі?

5. Робота над твором В. Сухомлинського «Чому мама так хвалить Люду?»

— Поміркуйте, за що мама може похвалити дитину.

— Прочитайте твір.

— Чи справдилися ваші припущення?

— Хто головна героїня твору? (Дівчинка Люда.)

— Про що просила її мама? (Щоб Люда не виходила з двору, нагодувала курей і полила квіти.)

— Що додатково зробила Люда? (Зварила борщ.)

— Навіщо вона зварила борщ? (Тому що хотіла, щоб мама, прийшовши з роботи, відпочила, а не поралася на кухні.)

— Чи була задоволена Люда смаком своєї страви? (Ні. Борщ видався дівчинці несмачним.)

— Що сказала мама, скуштувавши борщу? (Що борщ був дуже смачний.)

— Чому мама так хвалила доньку? (Бо їй була приємна турбота Люди, її бажання допомогти, полегшити мамине життя.)

— Про яке ставлення до мами свідчить учинок Люди? (Про її любов і піклування.)

— Які почуття й емоції це оповідання викликало у вас?

— Чого вчить цей твір? (Що навіть несмачна страва, зроблена з любов'ю, приносить задоволення й радість близьким людям.)

— Розкажіть, як ви допомагаєте батькам.

— Порівняйте хлопчика з вірша «Ледар-брехунець» та дівчинку з оповідання -«Чому мама хвалить Люду?». Виберіть із поданих слів і запишіть у перший стовпчик ті, що характеризують хлопчика, а в другий — ті, що відповідають дівчинці.

Ця людина добра, ввічлива, неслухняна, брехлива, скромна, вередлива, ледача, турботлива, чесна, ніжна, байдужа, вихована, хитра, любляча, слухняна.

6. Робота над текстом «Мудра голка» за А. М'ястківським

— Прочитайте твір.

— Хто головна героїня? (Дівчинка Марійка.)

— Що полюбляла робити Марійка? (Спостерігати за тим, 'як мама вишиває квіти.)

— Про що дівчинка попросила маму? (Дати голку, полотна й ниток, щоб самій вишити рушничок.)

— Про що попередила мати Марійку? (Про те, що можна поколоти пальчики.)

— Чи відмовилася Марійка через це від вишивання? (Ні.)

— Чи вдалося їй одразу навчитися гаптувати? Чому? (Ні, у неї заплуталася нитка.)

— Чим пояснила Марійка свою невдачу? (Тим, що в неї голка погана, а в мами — мудра.)

— Як розв'язала цю складну ситуацію дівчинка? (Вона взяла мамину «мудру» голку.)

— Чи допомогла Марійці -«мудра» голка? (Яг. Дівчинка вколола пальчика.)

— Чому в маминих руках голка не кололася? Дайте відповідь словами тексту. («Всяка голка проворна, коли вона в мудрих пальцях.)

— Коли, на вашу думку, пальці стають -«мудрими»? (Коли вони вміють працювати, постійно вдосконалюють свої вміння.)

— Чи вдалося Марійці вишити квітку? Чому? (Вдалося, тому що вона вчилася працювати.)

— Прочитайте останнє запитання матері. («То хто мудрий? Голка чи пальчики?»)

— Яку відповідь ви дали б мамі? Поміркуйте.

— Розкажіть, чого ви навчалися від мами чи тата.

7. Робота над українською народною казкою «Батьківські поради»

— Прочитайте казку.

— Що порадив батько синові? Прочитайте. («Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися.»)

— Чи зрозумів син батькову пораду? (Ні.)

— Поясніть, що значили батькові слова. Використовуйте вислови із твору.

— Чого хотів навчити батько сина? (Бути працелюбним, ввічливим, охайним.)

— Пригадайте, які поради давали вам ваші батьки. Чи дотримувалися ви їх?

8. Робота над прислів'ями

— Прочитайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їх зміст.

— Вивчіть прислів'я.

— Відновіть тексти прислів'їв. Без труда, нема... (плода).

Не, робота, коли, тяжка, є, охота. (Не тяжка робота, коли є охота.)

Вс. тр..д.м, ст..в..тьс.., ес. пр.ц.. сл..в..тьс..! (Все трудом ставиться, все працею славиться!)

Ледачому буть, дармоїди та недоучки

 Білоручки — то й кури загребуть.

V. Перевірка усвідомленого.

Тест по темі: «У труді зростаємо»

1.  Чому Улька, героїня вірша Л. Компанієць «Га? Не чую!» не чула маминих прохань?

а)  Тому що мала поганий слух;

б) тому що мама тихо говорила;

в) тому що нічого не хотіла робити.

2.  Чому головна героїня вірша О. Журливої «Маленька господиня» допомагала по хазяйству?

 а) Тому що була вже дорослою дівчиною;

 б) тому що не боялася роботи;

 в) тому що про це її попросили батьки.

3.  Яким зображено Миколу, героя вірша С. Олійника «Ледар-брехунець»?

 а)  Хазяйновитим і старанним;

 б) ледачим і брехливим;

 в) турботливим і уважним.

4.  Чому мама з твору В. Сухомлинського хвалила Люду за несмачний борщ?

 а)  Тому що борщ насправді був смачний;

б) тому що мама не розібрала смаку борщу;

в) тому що Люда зварила борщ вперше самостійно і дуже старалася догодити

мамі.

5.  Щоб голка для вишивання стала проворною, слід мати:

 а)  мудрі пальці;б) гарний розум;  в) чарівну паличку.

6.  Доповніть прислів'я: -«Без труда — ...»

 а)  ...й кури загребуть;б) ...нема плода;в)  ...не тяжка робота.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?