Другорядні члени речення. Означення. Способи вираження означень
Тема уроку: Другорядні члени речення. Означення. Способи вираження означень.
Мета: поглибити знання учнів про другорядний член речення – означення ,його стилістичну роль у зв’язному висловлюванні; формувати вміння ставити запитання до другорядного члена речення й виділяти його умовними позначками; розвивати вміння конструювати речення, поширюючи їх означенням; виховувати шанобливе ставлення до історичної спадщини України. Тип уроку: узагальнення та систематизації знань Обладнання: таблиця «Другорядні члени речення», підручник. Хід уроку І. Етап орієнтації. ІІ. Етап цілепокладання. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. ІІІ. Етап проектування. 1.Повторення вивченого. 1.1. Продовжити думку ( незакінчені речення) – закріплення теоретичних відомостей. 1.2. Робота біля дошки . Синтаксичний розбір речення. 2. Поглиблення знань з теми. 2.1.Коментоване письмо. 2.2. Вибірковий диктант. 2.3.Відтворення деформованого тексту. ІV. Етап організації виконання плану 1.Повторення вивченого. 1.1.Продовжити думку( незакінченні речення) – закріплення теоретичних відомостей. Додаток, означення, обставина – це….. Додаток означає… Означення називає…. Обставина називає… Якщо у реченні є тільки підмет і присудок – це.. 1.2.Робота біля дошки. Синтаксичний розбір речення Безмовні тумани тремтять над шляхами. Вода в річці несла жовте листя й очеретини. 2.Поглиблення знань з теми. Означення Називає ознаку предмета Питання Який? Чий? Котрий? Підкресленння Хвиляста лінія Приклади Місто (яке?) Чернігів розташоване (на якому?) на правому березі Дніпра. Яка роль означення в реченні? Графічне позначення? Які частини мови виступають в ролі означень? Підібрати означення до іменників: день, море, друг, мама… На які питання відповідають? 2.1. Коментоване письмо. (Записати речення виділити означення, з’ясувати , що означають). Стоять похмурі ялини. Вони розвісили зелені шати до землі. Щось кажуть товстелезним дубам, що сягають хмар. От зрозуміти б їхню чарівну мову. Певно, можна чимало незвичайного почути. 2.2.Вибірковий диктант. Виписати означення із означуваними словами. Прийшов золоточубий вересень. Після душного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь. По узліссях ще ростуть червоноголові підосичники, зеленуваті сироїжки,запашні рижики. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. У мохових болотах розсипана по купинах червона журавлина. 2.3.Відтворення деформованого тексту. Визначити межі речень. Прочитати і списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти означення, виділити їх графічно. ЛЮБЛЮ СВОЮ СТОЛИЦЮ Ви бачили місто в золотому саду то наш Київ тепла осінь тихо ступає його вулицями дніпрові кручі вона вже розмалювала неповторними золотистими фарбами листя каштанів на багатолюдному Хрещатику аж горить ще яскравіше сяє золотом горда й велична Софія. Дати характеристику першим трьом реченням за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Прочитати текст, опускаючи означення. Зробити висновок: яку роль відіграють означення в нашому мовленні. ІV. Контрольно-оціночний етап Що називає означення? На які питання відповідає? Графічне позначення. Яка роль у реченні? Навести власний приклад речення з означенням. Домашнє завдання: повторити параграф 15, записати уривок улюбленого вірша (2-3 строфи) підкреслити означення та означувальні слова, усно скласти зв’язне висловлювання в науковому стилі про означення як член речення. | |
| |
Переглядів: 2397 | |
Дерева, кущі, трав'янисті рослини |
Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми) |
Робота з папером. Предметна аплікація. Прапор та герб України |
Поведінка в незнайомих місцях |
Чим ми чуємо |
Всього коментарів: 0 | |