УРОК 13 Варіант 1 Тема. Гармонія відносин з природою. Що таке гармонія? Ти і природа. Стану я природі другом. Телеграми з лісу Мета: Закріплювати правила поведінки в спілкуванні з природою; розширювати потреби в такому спілкуванні; розширювати кругозір; розвивати естетичний смак; виховувати любов до природи. Обладнання: плакат із зображенням земної кулі, ілюстрації тварин, рослин, світ книг, людей, музики, таблиці з павутинками, казки, вірші, малюнки дітей. Епіграф до уроку: З природою живи у дружбі, То буде вона тобі на службі. ХІД УРОКУ І. Організація класу Дзвоник всім нам дав наказ: До роботи взятись враз! Розпочнемо свій урок, Тож назад не зробиш крок. Будемо ми трудитись гарно, Не мине й хвилинки марно. Бесіда. — Давайте прочитаємо з дошки епіграф до нашого уроку. — Прочитали? Зрозуміли його? — Сьогодні знову будемо говорити про природу, про нас із вами, адже ми є найціннішою, найпрекраснішою частинкою нашої матінки-природи. Людина — це прикраса природи, і в людини має бути все прекрасним. Справжня прикраса людини — це привітність, вихованість, тактовність, доброзичливість, ці якості притаманні кожній людині, також і вам, але обов’язково треба працювати над собою, розвивати внутрішню і зовнішню красу. Поясніть, як ви це розумієте. II. Повідомлення та розкриття теми і мети уроку 1. Робота над віршем. Поглянь, дитино, все довкола Так щиро посміхається тобі: І сонце, й небо, ліс і поле... Ти теж у відповідь їм посміхнись, Ти привітайся з днем чудовим, З пташками, травами, струмочком голубим, І знай: усе це є природа, Її люби, примножуй, бережи! — Про що йдеться у вірші? Чого вчить нас цей вірш? 2. Бесіда. — Як природа впливає на людину? — Як людина впливає на природу? — Мабуть, не знайдеться в світі такої людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, весняного саду, інші обожнюють високі гори та бурхливі ріки, а решта в захваті від простору степу. Чи помічали ви неповторність і красу після наших роздумів на минулому уроці і чому саме? — Пригадаймо, які чудові слова ви говорили, дивлячись на небо, які бажання висловлювали йому. Як ви, підійшовши до дерев, квіточок, уявляли їх живими, спілкувалися з ними, хотіли знати, про що бажали запитати у вас... Які почуття наповнювали ваше серце після спілкування з древами, квітами, небом? — Як кожен із нас може зберегти красу світу, що нас оточує? — Які враження у вас залишилися після попереднього уроку? — Одним із домашніх завдань попереднього уроку було в малюнках передати свої враження від спілкування з природою, пригадати правила поведінки в природі і скласти власнІ. Зараз ми побачимо ваші малюнки і почуємо правила поведінки в природі. — Молодці, мені дуже сподобалися ваші малюнки і відповіді та ваші правила поведінки в природІ. Мені дуже хотілося б, щоб ви більше спілкувалися з природою, любили її, оберігали. 3. Робота над віршем. ДИВОСВІТ Дивосвіт, ДИВОСВІТ... Хто придумав оцей світ? Землю расу отаку У зеленому вінку? Всі ці квіти, і ліси, І пташині голоси? Ліс, і річка, і поля — Це ж усе моя земля! — Вдумайтесь у зміст слова дивосвіт. Як ви розумієте його? — На які два слова можна розділити його? Поясніть їх значення. — (Диво — незвичайне, неймовірне, загадкове, особливе, чудове; світ — об’єднання, сукупність предметів живої або не живої природи та зроблених руками людей; земна куля з усім, що на ній є.) 4. Практична робота. — Наведіть приклади різноманітності світів земної кулі. (На дошці — плакат із зображенням земної кулІ. Учні називають та обирають предмети і прикріплюють на зображення земної кулІ. Наприклад: світ тварин, рослин, музики, поезії, книжок, людей.) Предмети світів: • ори; • арфа; • ромашка; • метелик; • овочі; • нота; • іній; -Що в них дивного? (Всі світи існують у тісному взаємозв’язку, є прикрасою нашої планети.) — Як нові слова утворилися зі слів — назв предметів, різних світів? (На кожному малюнку предмета стоїть номер, за яким виділяючи перший звук слова і позначаючи його буквою, діти складають слова ГАРМОНІЯ, КРАСА.) — Що ж означають нові слова? Вам допоможуть зрозуміти їх зміст слова, що мають з ними спільне значення — синоніми. (На дошці у до- • ящірка; • кульбаба; • равлик; • арена; • сопілка; • артист. вільному порядку написані слова: злагода, краса, погодженість, врода, згода, окраса. Учні складають «павутинки».) — З опорою на павутинки спробуйте пояснити значення нових слів. 5. Робота зі словником. — Яке ж тлумачення цих слів подають словники? — В чому полягає краса, а в чому — гармонія? Що можна побачити, а що — відчути і зрозуміти? Що для світу важливіше — краса чи гармонія? Це можемо дізнатися із казки В. О. Сухомлинського «Хай будуть і Соловей і Жук». 6. Робота над казкою. 1) Слухання казки учнями. 2) Самостійне читання казки учнями. 3) Запитання за змістом. — Хто персонажі казки? — Кого любили люди? За що? — Хто заважав співати Солов’ю? — І що саме заважало? І чому? — Що сказав Соловей Жукові? Чи згодні ви з цим твердженням? — Хто підтримав вашу думку у казці? Як про це сказала Наталочка? — А чому не можна без Жука? (Бо порушилася б гармонія світу: гудіння Жука — це музика літа, життя; розвиток рослин, їх плодів тощо.) — Що хотів показати автор цією казкою? (Гармонія важливіша за красу, бо без гармонії і краса може втратити свою чарівність.) III. Закріплення й узагальнення здобутих знань 1. Робота над віршем Ліни Костенко «Буває часом, сліпну від краси...» 1) Читання вірша вчителем. — Діти, покладіть голівки на руки, заплющіть очі, та спробуйте уявити ту красу, що змальовує поетеса. Вчитель продовжує тихо говорити: «Ви влітку виїжджали чи виходили за межі села чи міста. Згадайте, чи бачили ви таку красу?» Вчитель, виразно передаючи голосом почуття, читає ще раз вірш. Діти, слухаючи, згадують, уявляють, мріють... — Нехай підніме голівку той, хто може вже поділитися своїми почуттями — змалювати картину уяви чи реальності. — Які почуття у вас виникли під час слухання вірша і спогадів? (Радості, захоплення, дивування...) — Це все свідчить про ваше ставлення до природи, про любов до неї, про вашу гармонію з природою. — Ви, мабуть, уже стомилися трішки, зараз відпочинемо, отже — фізкультхвилинка. 2. Фізкультхвилинка. Добре те,що сонце світить! (Руки піднімають вгору.) Добре те, що віє вітер! (Імітують коливання дерев одвітру.) Добре те,що цей ось ліс. (Присідають.) Разом з нами ріс і ріс! (Повільно підіймаються,показуючи як ростуть дерева.) Добре те, що в нашій річці (Руки підіймають вперед, долоні назовні.) Синя, небрудна вода! (Імітують плавання.) Добре те, що я живу! (На слово «Я» показують на себе, потім підіймають угору.) — Відпочили, тепер знову до роботи! Зараз я вам хочу розповісти про ту тривогу, яка турбує нас, а й все наше довкілля. 3. Розповідь вчителя з використанням наочності. — Поява на Землі людини спричинила великі зміни у тваринному і рослинному світІ. Багато тварин, навіть такі великі, як мамонти, виявилися цілком беззахисними перед першими мисливцями, що мали у своєму арсеналі таку грізну зброю як вогонь. Як ви думаєте, чому? — Вогнище, розпалене людьми, лишає на землі опік, що довго не загоюється. Як ви думаєте, що ще залишає рани на землі? — Так, це правильно, бездушне ставлення людини до природи — це дуже глибока рана, і необхідно докласти дуже багато зусиль, щоб вона загоїлася. Для того, щоб природа не зазнавала шкоди, нам потрібно любити її, адже любити природу — це означає вивчати її, спостерігати і знати, доглядати за нею, і не завдавати їй шкоди. Пам’ятайте: «З природою живи у дружбі, то буде вона тобі в службі». Вам у походи ходити І мандрувати, любі діти, Вмійте ж природу любити, Кожній стеблині радіти. В полі, у лісі, над яром. Квіти, дерева і трави, Цвіту не вирви задаром, Гілки не втни для забави. Людської треба доброти Щоб цвіт з’явився на калині, Щоб ночі в ранок перейти, Щоб соловейко тьохкав, — нині Природі, звірові, людині Людської треба доброти. А ще нам хотілося б, Щоб у парках квітли квіти, Кращали села й квітчались міста, Щоб народжувались діти, Щоб колосилась нива золота. Хочу зачитати вам слова Б. Спінози: «Природа не мовчить. Проста квіточка з мого саду підказала мені істину. «Осягни, людино, — сказала вона мені, — моє народження і моє зростання — і ти збагнеш таємницю життя». — Ай справді, хіба ж не мистецтво і природа пробуджують у дітей вміння відчувати гармонію і красу, формують глибину почуттів, навчають радіти, захоплюватися, співпереживати, породжують добро в дитячих душах? Саме життя стверджує, що люди, які навчені з дитинства розуміти мову природи і по-справжньому її оцінювати, вміють створювати гармонію, красу і добро в будь-якій своїй діяльності, в різних життєвих ситуаціях, у взаєминах з навколишнім світом. Отож вчіться розуміти мову природи, любіть її, примножуйте її багатства, адже майбутнє нашої природи — у ваших руках. Природа просить порятунку Зелени шепотом лісів, Тривожним лебединим криком, Змілілим плеском рік, морів. Вона до нас їх щемом в серці Зболілі руки простягає, Надіючись на кращу долю, Про милосердя всіх благає. Не ламайте, не знущайтесь, Не руйнуйте, не губіть... Пожалійте, приголубте, Нагодуйте, оживіть. Від споживацького безглуздя Довкілля треба берегти — То ж маємо навчитись жити Лиш за законами краси. Краса наших лісів, чистота водоймищ, і взагалі благополуччя природи залежить від кожного з нас. Нехай кожен із вас подумає який внесок він може зробити в справу охорони навколишнього середовища Нехай вам Бог зішле здоров’я й сили, Весна дарує молодості цвіт Щоб ви добро на цій землі творили З любов’ю в серці гце багато літ. IV. Підсумок уроку 1. Телеграми з лісу. — Брати наші менші з лісу прислали нам телеграми. Зараз я їх вам зачитаю. На екологічні збори! На екологічні збори! Люд весь та збирайся! На екологічні збори люд весь поспішай і не гайся! Я сам вас вирішив зібрати, Бо ліс почали засипати Скрізь вже купищами сміття, Хіба ж, панове, це життя? Зайчик — То що, діти, відвідаємо збори, допоможемо зайчикові та всім іншим мешканцям лісу? — А ось і ще одна телеграма від сторожа лісного — лісовичка. Запрошую учнів 3 класу Ставищанської школи взяти участь в екологічному турнірі знавців природи «Знай, Люби, Бережи». Лісовичок. Діти, приймаємо запрошення на турнір? — Але це вже буде на наступному уроці, або на гуртку «Довкілля». 2. Запитання до учнів. — Які враження у вас залишиться після нашого уроку? — Які почуття наповнили ваше серце після почутого і побаченого? — Як кожен із вас може зберегти красу світу? 3. Домашнє завдання. — Відтворіть це у творчих роботах за бажанням. Запишіть враження від казки, вірша, оповідання, чи намалюйте до них ілюстрації, складіть загадки (закінчити й оформити роботу можна вдома). | |
| |
Переглядів: 3380 | |
Сюжетні композиції з рослинних форм. створення колективних сюжетних композиці... |
В. Сухомлинський «Як же все це було без мене?», «По волосинці» |
Екскурсія до водойми (до лісу). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі) |
Підсумковий урок за І семестр |
Практична робота: обговорення поведінки відомих літературних героїв (або геро... |
Всього коментарів: 0 | |