УРОК 13

Варіант 1

Тема. Гармонія відносин з природою. Що таке гармонія? Ти і природа. Стану я природі другом. Телеграми з лісу

Мета: Закріплювати правила поведінки в спілкуванні з природою; розширювати потреби в такому спілкуванні; розширювати кругозір; розвивати естетичний смак; виховувати любов до природи.

Обладнання: плакат із зображенням земної кулі, ілюстрації тварин, рослин, світ книг, людей, музики, таблиці з павутинками, казки, вірші, малюнки дітей.

Епіграф до уроку:

З природою живи у дружбі,

То буде вона тобі на службі.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи взятись враз!

Розпочнемо свій урок,

Тож назад не зробиш крок.

Будемо ми трудитись гарно,

Не мине й хвилинки марно.

Бесіда.

— Давайте прочитаємо з дошки епіграф до нашого уроку.

— Прочитали? Зрозуміли його?

— Сьогодні знову будемо говорити про природу, про нас із вами, адже ми є найціннішою, найпрекраснішою частинкою нашої матінки-природи. Людина — це прикраса природи, і в людини має бути все прекрасним.

Справжня прикраса людини — це привітність, вихованість, тактовність, доброзичливість, ці якості притаманні кожній людині, також і вам, але обов’язково треба працювати над собою, розвивати внутрішню і зовнішню красу.

Поясніть, як ви це розумієте.

II. Повідомлення та розкриття теми і мети уроку

1. Робота над віршем.

Поглянь, дитино, все довкола Так щиро посміхається тобі:

І сонце, й небо, ліс і поле...

Ти теж у відповідь їм посміхнись,

Ти привітайся з днем чудовим,

З пташками, травами, струмочком голубим,

І знай: усе це є природа,

Її люби, примножуй, бережи!

— Про що йдеться у вірші? Чого вчить нас цей вірш?

2. Бесіда.

— Як природа впливає на людину?

— Як людина впливає на природу?

— Мабуть, не знайдеться в світі такої людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, весняного саду, інші обожнюють високі гори та бурхливі ріки, а решта в захваті від простору степу. Чи помічали ви неповторність і красу після наших роздумів на минулому уроці і чому саме?

— Пригадаймо, які чудові слова ви говорили, дивлячись на небо, які бажання висловлювали йому. Як ви, підійшовши до дерев, квіточок, уявляли їх живими, спілкувалися з ними, хотіли знати, про що бажали запитати у вас... Які почуття наповнювали ваше серце після спілкування з древами, квітами, небом?

— Як кожен із нас може зберегти красу світу, що нас оточує?

— Які враження у вас залишилися після попереднього уроку?

— Одним із домашніх завдань попереднього уроку було в малюнках передати свої враження від спілкування з природою, пригадати правила поведінки в природі і скласти власнІ. Зараз ми побачимо ваші малюнки і почуємо правила поведінки в природі.

— Молодці, мені дуже сподобалися ваші малюнки і відповіді та ваші правила поведінки в природІ. Мені дуже хотілося б, щоб ви більше спілкувалися з природою, любили її, оберігали.

3. Робота над віршем.

ДИВОСВІТ

Дивосвіт, ДИВОСВІТ...

Хто придумав оцей світ?

Землю расу отаку У зеленому вінку?

Всі ці квіти, і ліси,

І пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля —

Це ж усе моя земля!

— Вдумайтесь у зміст слова дивосвіт. Як ви розумієте його?

— На які два слова можна розділити його? Поясніть їх значення.

— (Диво — незвичайне, неймовірне, загадкове, особливе, чудове; світ — об’єднання, сукупність предметів живої або не живої природи та зроблених руками людей; земна куля з усім, що на ній є.)

4. Практична робота.

— Наведіть приклади різноманітності світів земної кулі.

(На дошці — плакат із зображенням земної кулІ. Учні називають та обирають предмети і прикріплюють на зображення земної кулІ. Наприклад: світ тварин, рослин, музики, поезії, книжок, людей.)

Предмети світів:

• ори;

• арфа;

• ромашка;

• метелик;

• овочі;

• нота;

• іній;

-Що в них дивного? (Всі світи існують у тісному взаємозв’язку, є прикрасою нашої планети.)

— Як нові слова утворилися зі слів — назв предметів, різних світів? (На кожному малюнку предмета стоїть номер, за яким виділяючи перший звук слова і позначаючи його буквою, діти складають слова ГАРМОНІЯ, КРАСА.)

— Що ж означають нові слова? Вам допоможуть зрозуміти їх зміст слова, що мають з ними спільне значення — синоніми. (На дошці у до-

 • ящірка;

 • кульбаба;

 • равлик;

 • арена;

 • сопілка;

 • артист.

вільному порядку написані слова: злагода, краса, погодженість, врода, згода, окраса. Учні складають «павутинки».)

— З опорою на павутинки спробуйте пояснити значення нових слів.

5. Робота зі словником.

— Яке ж тлумачення цих слів подають словники?

— В чому полягає краса, а в чому — гармонія? Що можна побачити, а що — відчути і зрозуміти?

Що для світу важливіше — краса чи гармонія? Це можемо дізнатися із казки В. О. Сухомлинського «Хай будуть і Соловей і Жук».

6. Робота над казкою.

1) Слухання казки учнями.

2) Самостійне читання казки учнями.

3) Запитання за змістом.

— Хто персонажі казки?

— Кого любили люди? За що?

— Хто заважав співати Солов’ю?

— І що саме заважало? І чому?

— Що сказав Соловей Жукові? Чи згодні ви з цим твердженням?

— Хто підтримав вашу думку у казці? Як про це сказала Наталочка?

— А чому не можна без Жука? (Бо порушилася б гармонія світу: гудіння Жука — це музика літа, життя; розвиток рослин, їх плодів тощо.)

— Що хотів показати автор цією казкою? (Гармонія важливіша за красу, бо без гармонії і краса може втратити свою чарівність.)

III. Закріплення й узагальнення здобутих знань

1. Робота над віршем Ліни Костенко «Буває часом, сліпну від краси...»

1) Читання вірша вчителем.

— Діти, покладіть голівки на руки, заплющіть очі, та спробуйте уявити ту красу, що змальовує поетеса. Вчитель продовжує тихо говорити: «Ви влітку виїжджали чи виходили за межі села чи міста. Згадайте, чи бачили ви таку красу?»

Вчитель, виразно передаючи голосом почуття, читає ще раз вірш. Діти, слухаючи, згадують, уявляють, мріють...

— Нехай підніме голівку той, хто може вже поділитися своїми почуттями — змалювати картину уяви чи реальності.

— Які почуття у вас виникли під час слухання вірша і спогадів? (Радості, захоплення, дивування...)

— Це все свідчить про ваше ставлення до природи, про любов до неї, про вашу гармонію з природою.

— Ви, мабуть, уже стомилися трішки, зараз відпочинемо, отже — фізкультхвилинка.

2. Фізкультхвилинка.

Добре те,що сонце світить! (Руки піднімають вгору.)

Добре те, що віє вітер! (Імітують коливання дерев одвітру.)

Добре те,що цей ось ліс. (Присідають.)

Разом з нами ріс і ріс! (Повільно підіймаються,показуючи як ростуть

дерева.)

Добре те, що в нашій річці (Руки підіймають вперед, долоні назовні.)

Синя, небрудна вода! (Імітують плавання.)

Добре те, що я живу! (На слово «Я» показують на себе, потім підіймають угору.)

— Відпочили, тепер знову до роботи! Зараз я вам хочу розповісти про ту тривогу, яка турбує нас, а й все наше довкілля.

3. Розповідь вчителя з використанням наочності.

— Поява на Землі людини спричинила великі зміни у тваринному і рослинному світІ. Багато тварин, навіть такі великі, як мамонти, виявилися цілком беззахисними перед першими мисливцями, що мали у своєму арсеналі таку грізну зброю як вогонь. Як ви думаєте, чому?

— Вогнище, розпалене людьми, лишає на землі опік, що довго не загоюється. Як ви думаєте, що ще залишає рани на землі?

— Так, це правильно, бездушне ставлення людини до природи — це дуже глибока рана, і необхідно докласти дуже багато зусиль, щоб вона загоїлася. Для того, щоб природа не зазнавала шкоди, нам потрібно любити її, адже любити природу — це означає вивчати її, спостерігати і знати, доглядати за нею, і не завдавати їй шкоди.

Пам’ятайте: «З природою живи у дружбі, то буде вона тобі в службі».

Вам у походи ходити І мандрувати, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблині радіти.

В полі, у лісі, над яром.

Квіти, дерева і трави,

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Людської треба доброти Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав, — нині Природі, звірові, людині Людської треба доброти.

А ще нам хотілося б,

Щоб у парках квітли квіти,

Кращали села й квітчались міста,

Щоб народжувались діти,

Щоб колосилась нива золота.

Хочу зачитати вам слова Б. Спінози: «Природа не мовчить. Проста квіточка з мого саду підказала мені істину. «Осягни, людино, — сказала вона мені, — моє народження і моє зростання — і ти збагнеш таємницю життя».

— Ай справді, хіба ж не мистецтво і природа пробуджують у дітей вміння відчувати гармонію і красу, формують глибину почуттів, навчають радіти, захоплюватися, співпереживати, породжують добро в дитячих душах?

Саме життя стверджує, що люди, які навчені з дитинства розуміти мову природи і по-справжньому її оцінювати, вміють створювати гармонію, красу і добро в будь-якій своїй діяльності, в різних життєвих ситуаціях, у взаєминах з навколишнім світом. Отож вчіться розуміти мову природи, любіть її, примножуйте її багатства, адже майбутнє нашої природи — у ваших руках.

Природа просить порятунку Зелени шепотом лісів,

Тривожним лебединим криком,

Змілілим плеском рік, морів.

Вона до нас їх щемом в серці Зболілі руки простягає,

Надіючись на кращу долю,

Про милосердя всіх благає.

Не ламайте, не знущайтесь,

Не руйнуйте, не губіть...

Пожалійте, приголубте,

Нагодуйте, оживіть.

Від споживацького безглуздя Довкілля треба берегти —

То ж маємо навчитись жити Лиш за законами краси.

Краса наших лісів, чистота водоймищ, і взагалі благополуччя природи залежить від кожного з нас. Нехай кожен із вас подумає який внесок він може зробити в справу охорони навколишнього середовища

Нехай вам Бог зішле здоров’я й сили,

Весна дарує молодості цвіт Щоб ви добро на цій землі творили З любов’ю в серці гце багато літ.

IV. Підсумок уроку

1. Телеграми з лісу.

— Брати наші менші з лісу прислали нам телеграми. Зараз я їх вам зачитаю.

На екологічні збори! На екологічні збори!

Люд весь та збирайся!

На екологічні збори люд весь поспішай і не гайся!

Я сам вас вирішив зібрати,

Бо ліс почали засипати Скрізь вже купищами сміття,

Хіба ж, панове, це життя?

Зайчик

— То що, діти, відвідаємо збори, допоможемо зайчикові та всім іншим мешканцям лісу?

— А ось і ще одна телеграма від сторожа лісного — лісовичка.

Запрошую учнів 3 класу Ставищанської школи взяти участь в екологічному турнірі знавців природи «Знай, Люби, Бережи». Лісовичок.

Діти, приймаємо запрошення на турнір?

— Але це вже буде на наступному уроці, або на гуртку «Довкілля».

2. Запитання до учнів.

— Які враження у вас залишиться після нашого уроку?

— Які почуття наповнили ваше серце після почутого і побаченого?

— Як кожен із вас може зберегти красу світу?

3. Домашнє завдання.

— Відтворіть це у творчих роботах за бажанням. Запишіть враження від казки, вірша, оповідання, чи намалюйте до них ілюстрації, складіть загадки (закінчити й оформити роботу можна вдома).