УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК 15

(90 ХВИЛИН)

Тема. Охорона природного довкілля

Мета: узагальнити знання про компоненти природного середовища (земля, вода, повітря, ґрунт); підвести до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати; ознайомити із заходами відтворення та збереження природи; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальний інтерес, мислення, уміння працювати групами та самостійно; виховувати бережливе ставлення до природного середовища.

Тип уроку: Урок-конференція.

1. До уроку підготувати:

а) доповідачів, що люблять природу, уміють спостерігати, читати, робити висновки аналізувати. Доповіді на теми:

1) Охорона повітря.

2) Охорона водойм. Запросити прабабусю.

3) Охорона ґрунтів.

б) секретарів-учнів, що вміють слухати уважно, робити висновки, писати красиво і охайно;

в) експертів, що вміють робити досліди, робити певні висновки;

г) кореспондентів, що вміють грамотно говорити.

2. Підготувати відповідно вдягнуті дійові особи — Земля, Вода, Повітря, Рибка.

3. Розучити пісню «Ой у полі криниченька».

4. Двом учням дати завдання вивчити вірш Олександра Пархоменка «Казкова країна добра і краси» (С. 139 у підручнику «Я і Україна»).

Обладнання: стенди «Ми і довкілля», «Ми і Україна», «Календар природи»; карта України; глобус; словник: природне середовище: земля, вода, повітря, вітер, дощ, хмара, сонце, дикі тварини та рослини, мікроорганізми.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Підсумок спостережень за погодою, природою.

Доповідають учні, використовуючи стенди,

а) «Ми і Довкілля». Нагадують і пояснюють слова Антуана де Сент-Екзюпері «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Щоб дерева не замерзли, пам'ятай: не виливай під рослину воду; нагорни побільше снігу на корінь. Земля хворіє від бруду; щоб папір, поліетиленові пляшки перетворилися у порох, потрібно багато-багато років. Нагадуємо: не брудни нашу землю.

б) «Ми і Україна». За цей місяць ми виконували проект «Кожну крихту збережемо». Птахів треба підгодовувати білим засушеним хлібом. У нас є на сьогодні 5 кг сухарів. Годівничка завжди вранці наповнена. Птахи дякують (кому).

2. Казка.

Жили-були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівнішою. Милувала вона своїми чистими блакитними очами-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових мешканців та видзвонював крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах їх розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок — і вкриється все навколо бузковими кольорами, засміється — і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і видніється рожевий обрій.

— Чи впізнали ви цю чарівницю? Як її звуть?

— Так, це планета Земля, наша доливка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною. Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озера, рідшати волосся, затихати чарівний голос...

— У мою душу закрадається тривога, а у Вашу?

— Що саме непокоїть і тривожить вас?

(Міліють і забруднюються ріки, моря та озера; вирубуються ліси; зникають деякі цілющі трави; люди часто винищують тварин і птахів.)

— Ось скільки хвороб природного середовища ви назвали. А що роблять з людиною, коли вона хворіє?

(Лікують.)

— Що повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш дім? (Бережливо ставитись до неї, охороняти.)

— Так. Охороняти не тільки Землю, а все природне середовище. Це і є тема нашого уроку і нашої серйозної дорослої розмови.

— До речі, що це таке — природне середовище?

— А що таке довкілля? (Природна та створена людиною частина середовища, мешкання людини, її оточення.)

3. Слово вчителя.

На конференції ми обговоримо питання охорони повітря, землі і води. З'ясуємо, що ми знаємо про збереження природного довкілля і як уміємо його захищати. Учасники конференції: доповідачі, які продемонструють знання, засвоєні на попередніх уроках; експерти, які на дослідах доведуть справедливість повідомлень; кореспонденти, які ставитимуть запитання доповідачам і експертам; гості, які звернуться до присутніх від імені води, землі, живих істот; секретарі, які найцінніші висновки фіксуватимуть і будуть показувати на дошці у вигляді плакатів.

III. Конференція. Охорона повітря

1. Вступне слово.

— Чи завжди повідомлення бувають правдивими?

Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Перевірила — їх чотири. А що ж це за п'ятий океан?

Не прісний, не солоний

Хоча блакитний і прозорий.

Без берегів і без води.

Пливемо в ньому я і ти

І легкокрилі літаки

(Повітряний океан.)

1-й доповідач. Повітря необхідне нам всім, щоб дихати і жити. Воно прозоре, не має смаку і запаху.

Якщо повітря рухається, то ми відчуваємо вітер. Повітря є і в твердих речовинах, наприклад, у ґрунті, крейді. Повітряний океан лише на одну п'яту складається з кисню, а решта — інші гази. Отже, природа дає нам повітря без кольору, без запаху, насичене киснем — саме таким воно необхідне всьому живому, у тому числі й людині. Та людина часом недбало ставиться до цього безцінного дару.

2. Кореспонденти ставлять запитання доповідачу:

а) Які ти знаєш випадки забруднення повітря?

б) Як боротися із забрудненням повітря?

3. Експерт демонструє дослід із свічкою, яка закіптявила біле блюдце, обґрунтовує: вогнища для спалювання решток рослин, робота фабрик, заводів забруднюють повітря.

4. Секретарі роблять висновок, вивішують на дошці заздалегідь заготовлений плакат: «Не спалюйте опале листя».

IV. Конференція. Охорона водойм

1. Вступне слово вчителя.

Глобус — модель Землі. Якого кольору наша планета? Чому? Поверхня води на Землі вдвічі більша ніж суші. Про воду зараз і поговоримо.

2-й доповідач. Без води життя неможливе: в'яне квітка, страждає звір, гине пташка. Все живе на Землі потребує води. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Вода! Ти не тільки необхідна для життя, ти і є саме життя!» Наші предки обожнювали воду. Чистота та смак джерельної води сприяли тому, що народ назвав її живою, тобто особливо цілющою. Люди вірили, що жива вода додавала сили, зцілювала рани, повертала до життя. Водночас у народній фантазії склався образ мертвої води — забрудненої. Ця вода несе людям хвороби та біди. Тому вважалося тяжким гріхом плюнути у воду чи забруднити її нечистотами. Кришталево-чисту воду наші предки оберігали.

Криниця

Хай кожному нині присниться прозора, немов льодок

Це слово співуче — криниця, дзвінкої води холодок.

В бджолинім настоянім гулі, де радість, а зовсім не зло

Пив спрагло у липні минулім, отам біля верб, за селом.

Схилялась верба гостролиста, світились очима братки,

Й дитинство згадав я — колись-то

Читав я ті добрі казки,

Опеньки в беретах казкових, птахів заплелися сліди...

Поїдьте ж бо обов'язково, скуштуйте з криниці води!

Скуштуйте — і знову поманить,

До себе вона позове;

Хто пив її, той-таки, мабуть,

Сто літ молодим проживе!

(Йосип Курлат )

3-й доповідач. Моїй прабабусі нещодавно виповнилося дев'яносто років, але вона ще непогано почувається, бо все життя вірила в цілющу силу води.

Прабабуся. Воду глибоко шанували наші предки.

Особливо велику магічну силу, вірили вони, мала так звана «непочата» вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, постоялій на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися щоб не боятися пристріту, лихого ока.

Воду, освячену в церкві на Водохреще і Стрітення, колись зберігали в кожній родині упродовж року. Нею кропили в хаті, освячували пасіку, вживали від зурочення. Біжуча вода могла зібрати і понести далеко всі хвороби, варто було лише викупатися в ній (у струмку чи в річці) до схід сонця у чистий четвер перед Великоднем чи на самий Великдень опівночі.

Отже, прислухайтесь до людських повір'їв і загартовуйте себе цілющою водою.

3. Учні співають українську народну пісню «Ой у полі криниченька».

5. Секретарі роблять висновки, враховуючи побажання рибки, вивішують плакати:

Для підтримання чистоти води необхідно:

1) Фільтрувати використану воду.

2) Очищати дрібні водойми.

3) Не засмічувати річки.

2. Секретарі роблять висновки.

Потрібно:

1. Уникати оброблення полів отрутохімікатами.

2. Вивозити сміття у призначені місця, висаджувати дерева та кущі в балках, ярах.

3. Вміти використовувати атом.

VI. Осмислення учнями знань

Робота в групах.

I група — секретарі: готують висновки конференції: пам'ятка «Як допомогти довкіллю».

II група — художники: малюють картину «Краса природи».

III група — актори: готуються імітувати предмети природи, музично озвучувати.

(Діти цієї групи використовують магнітофон, касети.)

VII. Підсумок уроку-конференції

Групи проголошують висновок уроку:

«Ми склали пам'ятку — правила, за якими маємо жити самі і спонукати до цього інших. Не все з цих рішень можемо робити ми, другокласники, але ми можемо садити дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір, воду, підгодовувати пташок, звірів, не ламати дерева, не рвати квіти, не засмічувати довкілля.