Тема: Форми земної поверхні України

Мета: ознайомити учнів із формами земної поверхні України; формувати вміння порівнювати предмети, визначати їхні найістотніші ознаки, розвивати спостережливість, уміння аналізувати, виховувати бережливе ставлення до природи, любов до рідної землі, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Обладнання: фізична карта України, контурні карти, таблиці із зображенням форми поверхні суші, муляжі, індивідуальні картки.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з зошитом.

Повідомлення учня про стан погоди та зміни в природі.

2. Робота у групах.

Орієнтовні повідомлення учнів.

Київ

Столицею України є Київ. Це визначний центр культури і архітектури. Місто налічує двадцять п’ять музеїв, які є справжньою гордістю киян. Київ — найбільше місто в Україні. Йому вже понад 1500 років. Місто розкинулось на обох берегах широкого Дніпра. Навесні воно потопає в зелені та квітах.

 Україна

Дніпро (довжина — 2285 км) — це третя за величиною річка в Європі, належить до 27-ми найбільших річок світу. Живлять її приблизно 1200 річок. Впадає в Чорне море. З ім’ям Дніпра пов’язана історія становлення слов’янської держави — Київської Русі. Про Дніпро складено багато пісень, віршів, поем, художніх творів.

Наша Вітчизна велика і багата. Площа України становить 603,7 тис. кв. км. У Західній Європі вона

перевищує площу найбільших країн — Франції та Іспанії.

В Україні зима не дуже холодна, літо тепле і тривале, опадів достатньо, ґрунти родючі. Найхолодніший місяць — січень, найтепліший — липень. Загалом температурні умови України сприятливі для одержання високих врожаїв різних сільськогосподарських культур.

3. Робота за картками.

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Бесіда.

— Які форми земної поверхні ви знаєте?

— Покажіть їх на таблицях.

— Як рівнини поділяються за своєю формою?

— Як на карті позначають різні форми земної поверхні?

2. Колективна робота.

Учитель записує на дошці або на картках речення, а учні повинні, прочитавши їх, додати кінцівку.

— Великі простори суші з майже рівною поверхнею — це ... (рівнини).

— На рівнинних землях добре вирощувати ... (пшеницю, кукурудзу, буряк, картоплю).

— Підвищення на рівнині — це ... (горб).

— Великі й глибокі, із крутими схилами заглиблення називаються ... (ярами).

— Яри з пологими схилами називаються ... (балками).

— Ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівнинами, — це ... (гори).

— Схили бувають ... (положисті та круті), а вершини ... (гострі і плоскі).

— Гірські масиви, що тягнуться на багато кілометрів кількома рядами, — це ... (гірські хребти).

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя з елементами бесіди. Робота з фізичною картою.

— Розгляньте карту України.

— Які кольори ви бачите на ній?

— Що означає кожен колір?

Територія України рівнинна, більшу її частину займають низовини. Є й височини, щоправда, не

вищі за 300 м. Лише Карпатські й Кримські гори підносяться до 1500 м.

Характерною ознакою нашої Харківської області теж є рівнинність.

Невеличкі нерівності поверхні утворюють характерний для нашого краю долинний або яружно-балковий рельєф.

2. Повідомлення учнів.

(Повідомлення готують до уроку 3-4 учні).

Поліська низовина

Північ України — це смуга полісь, лісисто-болотистого ландшафту, який виник на величезних піщаних рівнинах. Створені вони намулюваннями під час повені талих вод, яка утворювалась унаслідок танення льодового покриву. Плоский рельєф, слабкий дренаж — звідси і заболоченість величезних просторів. На карті ця територія має назву Поліська низовина.

Придніпровська низовина

Придніпровська низовина, що продовжує на південному сході рівнину Прип'ятського полісся, простягалася лівобережжям Дніпра на 500 км, досягаючи до середньої течії Сіверського Дінця. Рівнина не симетрична: її південно-західна межа позначена кручами правого берега Дніпра, а сама вона утворює полого нахилену площину, що непомітно переходить у підніжжя сусідніх косогорів.

Волинсько-Подільська та Придніпровська височина

Фундаментом Волинсько-Подільської та Придніпровської височин є давній Український щит, який ще зовсім недавно був рухомим: реагував на пруги в сусідніх Карпатах і разом з ними, хоч і слабше, підіймався.

Алгоритм роботи з картою

1. Біля карти слід стояти праворуч, щоб не заступати її собою. Вказівну паличку потрібно тримати у лівій руці.

2. Показувати потрібно не назву міста, а умовний знак, яким це місто позначене.

3. Щоб показати море, озеро чи гори, потрібно обвести їх вказівною паличкою по береговій лінії та межі гір.

4. Річку починають показувати із витоку і закінчують там, куди вона впадає.

5. Коли показують міста, гори, річки, називають їх місцезнаходження (на півночі, південному заході і т. д.).

3. Бесіда.

Учитель показує на великій фізичній карті України форми земної поверхні України.

— Яким кольором за спеціальною шкалою позначено рівнини?

— Чому вони не позначені однаковим тоном? (Є рівнини вищі рівня моря, а є нижчі).

— Яким кольором позначено височини і гори?

— Знайдіть і прочитайте назви найвищих точок у Карпатах і Кримських горах.

IV. Підбиття підсумків уроку Завдання учням.

Доповнити речення (парна робота). На кожній парті лежать картки із завданнями.

1) Столицею України є місто... 2) Я знаю такі міста України... 3) На території нашої Батьківщини є гори...

4) По її території протікають річки... 5) Поверхня України має... 6) Найбільші низовини..., рівнини..., височини..., гори... 7) Найбільша річка України...

8) У місцевості, де я живу, протікає річка...

V. Оцінювання і самооцінювання

Самостійне прочитання матеріалу в підручнику. Дати відповідь на запитання після опрацювання статті.

VI. Домашнє завдання

1. Спостереження за погодою та змінами у природі.

2. Опрацювання статті підручника, дати відповіді на запитання.

3. Підготувати повідомлення за групами: а) легенда про одне з озер України (або про річку); б) легенда про гори (Карпати або Кримські); в) тестові запитання з теми: «Форми земної поверхні України».