УРОК 24

Tема: Погода рідного краю

Мета: продовжувати формувати поняття твій рідний край; сформувати поняття про погоду в рідному краї; ознайомити учнів із процесом утворення вітру; збагатити уявлення дітей про опади; наголосити на значенні прогнозу погоди для людини; розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: географічні карти (карта півкуль, фізична карта України і карта природних зон України); компас для вимірювання температури повітря на вулиці; флюгер (його модель або малюнок); таблиця з умовними позначками погоди; класний календар спостережень за погодою; малюнки і фотографії пір року в рідному краї.

ХІД УРОКУ

I. Підсумок фенологічних спостережень

II. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

— Яку тему почали вивчати на минулому уроці?

— Як ви розумієте вислів свій рідний край?

— В якій природній зоні він знаходиться?

— В якій частині України він розташований?

— Чи подобається вам рідний край? Чим?

— Чому рідний край називають малою батьківщиною?

2. Фронтальна перевірка домашнього завдання в зошитах (С. 53).

3. Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Покажіть на фізичній карті природних зон свій рідний край, визначте його обласний центр. З якими областями межує ваш рідний край? Яка це природна зона?

Завдання 2. Покажіть на фізичній карті України свій рідний край, визначте форми земної поверхні та водойми на території рідного краю. Поясніть, як ви це зробили?

Завдання 3. Розкажіть про місцевість, де ви живете, за планом у підручнику (С. 145).

Завдання 4. Підійдіть до вікна і за допомогою компаса визначте, з яких сторін горизонту знаходяться від школи парк (сквер, ліс, шосе, став, інші об’єкти).

Завдання 5 (для двох учнів). Розкажіть і покажіть на своїх малюнках, як можна орієнтуватися на місцевості без компаса. (Розповідь за бажанням.)

Завдання 6. Розкажіть про особливості пір року на території рідного краю.

III. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань учнів

— Давайте подивимось на класний календар природи і пригадаємо, що ви в ньому відмічаєте кожного дня, якими умовними позначеннями користуєтеся.

— За допомогою якого приладу вимірюєте температуру повітря?

— Як визначаєте напрям і силу вітру?

— Як саме ви позначаєте особливості погоди в календарі природи?

— Як називаються зміни, що відбуваються у повітрі над певною місцевістю?

— Чому людям важливо знати про погодні умови в різні пори року і не тільки у своїй місцевості?

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

V. Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу

Розповідь учителя із використанням наочності.

— Усі ми, вирушаючи до школи, на роботу, цікавимося, якою буде погода. Виглядаємо у вікно, є опади чи немає, дивимося на термометр — холодно чи тепло, намагаємося передбачити, який буде день. Отже, погода може змінюватися за короткий проміжок часу. Та найпростіше увімкнути радіо і прослухати прогноз погоди. Для нас вона може бути гарною або поганою, але для спеціаліста поняття погода містить в собі: температура повітря, швидкість, сила і напрям вітру, хмарність та опади. Всі ці показники можуть змінюватися у часі та у просторі. Це означає, якщо в одній місцевості сухо, тепло і сонячно, то за кілька десятків кілометрів від неї може бути холодно і волого. А через кілька годин все знову зміниться. Усі ці зміни відбуваються у найнижчому шарі атмосфери.

VI. Робота з підручником (С. 145—146)

1. Прочитайте текст «Погода в рідному краї» (С. 145) і поясніть, що таке

погода.

2. Розгляньте малюнки на С. 146, а в другому абзаці тексту знайдіть відповіді на запитання.

— Що таке вітер?

— Чому він виникає?

— Якої сили буває вітер?

VII. Продовження розповіді вчителя

— У природі повітря завжди переміщується. Сонце нагріває Землю, але не скрізь однаково. Там, де вона нагрівається більше, повітря стає теплішим і піднімається вгору. На його місце надходить холодне. Цей рух повітря над земною поверхнею і є вітром.

Іноді вітер є ледь помітним, а іноді він дме із величезною силою. Дуже сильний вітер називають ураганом. Він зриває покрівлі з будинків, ламає дерева, спричиняє значні руйнування. Вітер дме в різні сторони. Його напрям визначають за допомогою флюгера. Північний вітер, як правило, несе похолодання. Коли він змінюється на південний, то погода стає теплішою.

Силу вітру вимірюють за допомогою вітроміра. Людина використовує силу вітру в тих місцях, де не вистачає електроенергії. На вершині гори Ай-Петрі (Кримські гори) над м. Ялта дмуть сильні вітри —

до 40 м/с. Там будується вітряк для забезпечення електроенергією Кримського півострова.

На Землі багато води. Вся вода, що випаровується, перетворюється на невидиму пару, що завжди міститься у повітрі. Коли вона охолоджується, то з пари утворюються дуже дрібні краплинки води. З таких краплинок утворюється туман.

Хмари — це той самий туман, але він перебуває у повітрі високо над земною поверхнею. Дрібні краплинки у хмарах, зливаючись одна з одною, поступово збільшуються. Хмара стає темнішою. Важкі краплинки води не можуть утриматися в повітрі та падають на землю у вигляді дощу. Дощ буває в теплу пору року. Узимку з пари утворюються сніжинки. Улітку інколи випадає град. Він завдає значної шкоди сільському господарству: знищує поля пшениці, жита та інших рослин, нівечить урожаї садів. Град, дощ, сніг, роса, іній — це опади. Отже, атмосферні опади, — це вода, що випадає на поверхню Землі.

Розповідь-бесіда про передбачення погоди.

— Погода в житті людей та їх діяльності має особливе значення.

Поміркуйте і наведіть приклади показників погоди, що можуть завдати шкоди праці людей цих професій. Чому?

— Дуже важливо передбачити, якою буде погода через добу, кілька днів, тижнів, вміти складати прогноз погоди.

У цьому немає нічого загадкового. Наука, що вивчає зміни погоди і стан атмосфери, називається метеорологією.

Спостереження за погодою проводяться на метеорологічних станціях за допомогою спеціальних приладів. Ці станції розміщені на території всієї земної кулі.

Наукові передбачення погоди вимагають великої кількості даних, глибоких знань і найсучаснішої техніки. Щоб скласти прогноз погоди терміном на три доби, необхідними є дані усіх метеостанцій північної півкулі, а на 5—7 діб — зі всієї Землі.

VIII. Хвилинка-цікавинка

— Раніше, коли метеостанцій ще не було, люди передбачали погоду, користуючись місцевими ознаками. Ось кілька з них: якщо бджоли не вилітають із вуликів, а мурашки не снують біля свого гнізда — буде дощ; якщо дим вогнища піднімається прямо вгору, чистий захід сонця — на гарну погоду; жаби вилазять на берег — чекайте дощу.

IX. Закріплення та осмислення знань

1. Спостереження за погодою (через вікно класу), визначення температури повітря, сили та напрямку вітру, стану неба, виду опадів.

2. Заповнення класного календаря природи даними, що отримані в результаті спостережень.

3. Бесіда.

— Яка пора року в нашому рідному краї?

— Яка сьогодні погода? (Дайте повну характеристику.)

— Якою була погода напередодні? Чи значно змінилася?

— Що обумовлює зміну погоди в першу чергу?

— Що таке погода?

— Які народні прикмети про погоду ви знаєте?

— Як можна передбачити погоду за місцевими ознаками?

X. Узагальнення та систематизація знань

XI. Підсумок уроку

XII. Домашнє завдання

Прочитати у підручнику статтю «Погода у рідному краї» (С. 145—148), виконати практичну роботу на С. 147.