Тема уроку: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Способи вираження другорядних членів речення.
Мета: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додатки, означення, обставини), виділяти їх у тексті умовними позначками; формувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження;
розвивати вміння працювати колективно та самостійно, логічне мислення, творчу уяву, мовленнєві навички;
виховувати повагу до слова, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці, підручник.
Хід уроку
І. Етап орієнтації.
ІІ. Етап цілепокладання.
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

ІІІ. Етап проектування.
Розпочати наш урок я пропоную із знайомства з тими завданнями, які чекають на нас сьогодні на уроці:
1.Опрацювання теоретичного матеріалу.
1.1. Демонстраційне пояснення теоретичного матеріалу.
1.2.Колективна робота з підручником. Вправа пошукового характеру 134 (усно),
сторінка 63.
1.3.Опрацювання таблиці (спроектована, підручник, друкована – на вибір учителя), пояснення вчителем теоретичного матеріалу.
1. 4 Закріплення теоретичного матеріалу – міркування.
2. Практичне закріплення на основі письмових різнотипних завдань.
2.1. Вправа творчого характеру.
2.2.Синтаксичний розбір простого речення.
2.3. Робота з підручником. Вправа – графічний розбір 135, сторінка 64.
2.4.Самостійна робота пошукового характеру.
ІV. Етап організації виконання плану
1.Опрацювання теоретичного матеріалу.
1.1. Демонстраційне пояснення теоретичного матеріалу.
Розглянути схему й визначити, які з другорядних членів речення пояснюють головні, а які — інші другорядні.
Україна - країна гарячої любові до народу. (С. Васильченко)
1.2. Колективна робота з підручником.
Вправа пошукового характеру 134 (усно), сторінка 63.
 Прочитати уривок з вірша Д. Білоуса. Знайти у ньому назви другорядних членів речення. Чому вони також важливі, як і головні. Яка їх роль у реченні?
Лінгвістична пауза.
 Чи знаєте, діти, значення слова клечання?
Клечання - це відрубані гілки з листям, якими на Зелені свята прикрашають будинки.
1.3 Опрацювання таблиці (спроектована, підручник, друкована – на вибір учителя), пояснення вчителем теоретичного матеріалу.

Додаток Означення Обставина
Означає предмет Називає ознаку предмета Називає ознаку дії
Питання
Кого? Чого? Кому? Чому? Ким? Чим? Кого? Що? Який? Чий? Котрий? Де? Куди? Звідки? Коли? Чому? Як? З якою метою?
Підкреслювання
Пунктирна лінія Хвиляста лінія Риска - крапка
Приклади
Я милуюся (чим? ) каштанами (під чим? )під травневим дощем. Місто (яке?) Чернігів розташоване (на якому?) на правому березі Дніпра. Школярі (коли?) навесні поїхали (куди?) на екскурсію (куди?) до Умані.

Додаток, означення, обставина – другорядні члени речення. Вони пояснюють головні члени речення, залежать від них. Речення, що складається тільки з граматичної основи – непоширене. Другорядні члени речення – поширюють речення. Якщо у реченні є хоча один другорядний член речення, то воно є поширеним.
1. 4. Закріплення теоретичного матеріалу – міркування.
Подумати й дати відповіді на питання:
1.Яку роль виконують другорядні члени речення ?
2. Назвіть другорядні члени речення.
3. Який член речення називається додатком? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?
4. Який член речення називається означенням? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?
5. Який член речення називається обставиною? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?
6. Графічне позначення другорядних членів речення.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Руки на плечі ставим: Ось так!
Йде наш годинник: тік-так! Тік-так!
Стрілочка ліва коло зробила –
Сонечко в небі вона розбудила!
Стрілочка права кругом обернулась –
Лагідно сонечко нам усміхнулось!
Стрілки годинника далі біжать,
А нам, друзі, пора працювать!
2. Практичне закріплення на основі письмових різнотипних завдань.
2.1. Вправа творчого характеру.
 Поширити речення другорядними членами. Вказати, які члени використали.
• Прийшла осінь.
• Відлетіли журавлі.
• Тумани тремтять.
• Листя опадає.
• Небо сумує.
2.2.Синтаксичний розбір простого речення (схеми аналізу доцільно роздати
на кожну парту, продублювати таблицю на дошці або екрані)

Схема аналізу простого речення.
1. Просте.
2. Мета висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
3. Інтонаційне забарвлення: окличне, неокличне.
4. Головні члени речення: графічне позначення, спосіб вираження, двоскладне, односкладне.
5. Другорядні члени речення: графічне позначення, спосіб вираження, поширене, непоширене.

Рання осінь шле чудовий та сумний цілунок.
У лісі пахне смолою, опалим листям, глицею.
Сховалося за віковічними деревами вечірнє сонце.
2.3. Робота з підручником.
Вправа – графічний розбір 135, сторінка 64.
- Списати текст.
- Підкреслити головні та другорядні члени речення.
- Поставити до кожного члена речення питання.
- Вправа виконується за зразком у підручнику.
2.4.Самостійна робота пошукового характеру.
До виділених слів поставити запитання. Виписати їх разом із тими словами, до яких вони відносяться.
Благословенна будь, моя незаймана девіце Десно! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах,слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у
буденних калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).
Зразок:
Народився (де?) на березі – обставина.
ІV. Контрольно-оціночний етап
У чому важливість другорядних членів речення?
Як змінює речення наявність другорядних членів речення?
З якою новою лексемою ви познайомились?
Домашнє завдання: вивчити параграф 15. Вправа: виписати з підручника з української літератури 5 – 7 поширених речень, підкреслити в них головні і другорядні члени речення.