Тема: Світла радість від пробудження природи в описі приходу весни. Д. Чередниченко «Рідні краєвиди». В. Ткаченко «Квітень». Робота над репродукцією В. Яценка «Рання весна»

Мета: вчити учнів сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у прозовому творі; узагальнити знання учнів про початок весни; вчити їх спостерігати за змінами в природі; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до природи.

Обладнання: картки зі словами.

ХІД УРОКУ

I. Розчитування за складовими таблицями

II. Повідомлення теми та мети уроку

- Хто є автором першого твору даного розділу? Яка його назва?

- Пригадайте, про які пори року ми вже читали у «Рідних краєвидах».

- Відгадавши загадку, ви дізнаєтесь, про що будемо читати у цьому творі Дмитра Чередниченка.

І весела, й яснолиця, дивна в сонечка сестриця.

Роботящу вдачу має, землю зелом засіває.

Заквітчає яр і поле, принесе у ліс обнову.

Відгадали, хто вона?

Ну, звичайно, це... (весна).

(М. Пономаренко)

III. Опрацювання оповідання Д. Чередниченка «Рідні краєвиди»

1. Підготовка до сприймання тексту.

1) Вправа щодо миттєвого сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: шпак, дрізд, зяблик, журавель, жайвір. - Що означають усі ці слова? В яку групу ми можемо їх об'єднати?

2) Читання «пірамідок» слів

- Прочитайте першу «пірамідку» згори донизу, знизу догори. Чи всі слова вам зрозуміли? Що таке ряст? (Ряст - багаторічна рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квітками.)

- Прочитайте в кінці тексту тлумачення слова підбіл.

- Як ви розумієте слово жевріють? (Тліють, ледь горять)

- Доберіть синоніми до слова виткнуться. (Вилізуть, з'являться, покажуться)

- Прочитайте слова другої «пірамідки». Доберіть синоніми до слів барва (колір), бентежно (хвилююче, стривожено).

- Доберіть спільнокореневі слова до пересвистуються. (Свист, свистіти, свисток, свистячий)

- Прочитайте слова третьої «пірамідки». Яке слово тут зайве? Чому? У яких реченнях за метою висловлювання вживаються ці дієслова? (У спонукальних) До зайвого слова ранні доберіть антонім.

2. Читання оповідання комбінованим способом/

1) Читання тексту вчителем (до слів «О-о, ті пташки, мабуть, ніколи такі веселі не бувають, як зараз»).

- Від чийого імені ведеться розповідь?

2)Читання оповідання учнями до кінця.

- Чи цікаво вам дізнатися, чому пташки такі веселі й радісні?

- Дочитайте оповідання до кінця.

3. Читання оповідання учнями вголос «ланцюжком».

- Поміркуйте, про яку пору весни йдеться. Доведіть свою думку.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

- Яку першу ознаку весни помітив оповідач?

- Прочитайте, що це за сяйниста вісниця.

- Що з'явилося у ліску?

- Прочитайте, які рядки вірша склалися в автора.

- Чому пташки так радіють? Як автор назвав журавлів? Прочитайте, чому тепер вони - веселики.

- З якими почуттями автор розповідає про пташок?

- Які зміни можна побачити у полі? Що люди роблять? Прочитайте два останні абзаци. До чого заохочує читачів автор?

- Яка головна думка оповідання? Доведіть словами з тексту.

5. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Кидок - засічка».

Діти читають тричі по 30 с частину оповідання на с. 74 від слів «О-о, ті пташки...».

2) Гра «Дослідники».

- Складіть «ланцюжки» дібраних із тексту слів, які означають:

o колір перших весняних квітів;

o спів пташок;

o послідовність розгортання подій у творі.

- Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні, поясніть, що вони означають. Продовжте порівняння:

«Усе оживає, мовби...» (земля прибирається в коштовні шати); «Попід хмарами двоє, мовби...» (танокякийсь водять у небі).

«Три тополі височать у полі, мов...» (острівець).

6. Творче завдання. Гра «Весняні дарунки».

- Користуючись текстом оповідання, доповніть речення за змістом. «Весна дарує кожному, що треба і що хочеться.

Землі - ... . Ліску - ... . Птахам, що повертаються, - ... . Полю - ... Людям - ...

IV. Опрацювання вірша В. Ткаченко «Квітень»

1. Читання вірша вчителем.

- Які кольори автор побачив навколо?

- Який настрій викликав у вас вірш?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

- Які куточки весняної природи описав автор?

4. Робота над змістом і образними засобами.

- Які ознаки весни згадує автор?

- Чому квітень називають водолій? Доведіть словами вірша.

- Цвітіння яких рослин описано у вірші? Прочитайте.

- Поясніть вислови «день у квітні довше сонцем квітне», «підпливають верби кучеряві», «ліщина загляда сережками в потік».

- Прочитайте, які кольори природи побачив автор. Чому у вірші немає згадок про зелень?

5. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Хто швидше?»

- Доберіть до іменників прикметники із вірша: ручаї (блакитні), кораблі (паперові), верби (кучеряві), проліски (дрібні), ліщина (безлиста), квітник (весняний).

- Знайдіть у вірші «весняні» слова. (Квітень, квітне, розтав, проліски, розцвіта, заквітчатись, весняний квітник)

2) Знайдіть рими, які є у вірші.

3) Гра «Я - тобі, ти - мені»

Читання вірша в парі. Перший учень читає перший рядок, а другий учень - наступний (до кінця вірша).

6. Виразне читання вірша учнями.

7. Розвиток зв'язного мовлення.

1) Словесне малювання.

- Уявіть себе художниками і намалюйте словами картину до строфи вірша, яка найбільше вам сподобалася.

2) Опис картини В. Яценка «Рання весна».

- Розгляньте картину Володимира Яценка «Рання весна». Яку пору року на ній зображено? Доведіть, що змальовано саме ранню весну.

- Яка погода була в цей день? Що про це свідчить?

- Що зображено на передньому плані? А вдалині?

- Які фарби використав художник? Що зображено світлим тоном, а що - темним?

- Які почуття передав художник? Який настрій створює полотно? Чим особливо приваблює ця картина?

3) Зіставлення змісту вірша «Квітень» і картини «Рання весна»

- Які рядочки вірша словесно описують схожу картину? Зачитайте їх.

V. Підсумок уроку. Хвилинка поезії

- А зараз спробуємо самі скласти вірші про прихід весни.

Діти створюють вірші про ранню весну (у парах), зачитують свої варіанти, аналізуючи найвдаліші художні засоби, що були використані у рядках.