Тема: Урок-конференція «Народні свята в Україні».

Мета: доповнити, систематизувати знання дітей про народні свята українців, про яскраві обряди та звичаї, що прийшли до нас із далеких віків; учити досліджувати, працювати з науково-популярною літературою, виступати перед публікою з короткими повідомленнями; виховувати інтерес до давніх традицій, бажання продовжувати, збагачувати їх.

Обладнання: костюми для інсценізації, малюнки або зразки писанок, картки-підказки, український вінок із квітів; малюнки рослин, з яких робили трав'яні фарби.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ. Заслуховування розповідей дітей.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда.

— Згадаймо: які свята ми вивчали на попередньому уроці?

— Які ще свята відзначають українці взимку?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні ми з вами проведемо урок-конференцію. Конференція — збори, нарада представників громадських, партійних, наукових організацій для обговорення певних проблем чи питань.

Ви будете науковцями, дослідниками у проведенні народних свят. Тож тема нашої конференції «Народні свята в Україні».

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Виступи дітей (по 2—3 хвилини).

1-й учень. 19 грудня— день Святого Миколая. Це веселе народне свято, бо Святий Миколай завжди вважався заступником простого люду, покровителем діточок. Миколі молилися, коли вирушали в путь, під час пожежі, хвороби. Якщо на Миколу йшов сніг, то казали «Це Микола бородою трусить, дорогу стеле». Напе-редодні свята група хлопців із переодягненим Миколаєм обходила двори з піснею:

Ішов Микола лужком, бережком.

Святий Миколай лужком, бережком...

Ой, хто, хто Миколая любить,

Ой, хто, хто Миколаю служить,

Тому Святий Миколай

На всяк час помагай, Миколай!

І роздавали подарунки дітям: цукерки, фрукти, горіхи, а неслухняним залишали палицю як пересторогу на майбутнє. В інших народів Святого Миколая замінили Санта Клаус, Дід Мороз тощо. Зранку діти прокидались і перевіряли, чи не залишив їм Миколай гостинця у чобітку. А коли гостинця не було, задумувались, чому так трапилось, намагалися пригадати свої гріхи, давали обіцянку Миколаю бути слухняними, а Миколай, добра душа, наділяв їх гостинцями та дитячі обіцянки пам'ятав до наступного року.

2. Слово вчителя.

— Друзі, а чи заслужили ви гостинці від Миколая у цьому році?

(Діти за бажанням діляться спогадами про свято.)

3. Інсценізація (4 учні).

Баба Зима у полатаному кожусі, подертих чоботах, у хустці з дірками. Із тих дірок стирчить сиве волосся. Вона зігнулася, ледве йде, трясеться. її веде попід руки Дід Мороз. У руках Зими щербатий глечик, а через плече у неї — порожня торба. Назустріч іде Літо. У Літа вінок на голові, сорочка в квітах, зелена плахта. Літо — весела дівчинка. Вона несе в руках серп, сніп жита. Зустрічаються.

— Боже, поможи тобі, Зимо,— мовить Літо.

— Дай, Боже, здоров'я! — відповідає Зима.

— Бач, Зимо,— дорікає Літо,— що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! Вертай туди, звідки прийшла.

— Ні,— сердиться Зима,— ти зійди з дороги!

Учитель: Друзі, як цей день називають у народі? (Відповіді учнів.) Ще лютує зима хуртовинами, а в повітрі пахне весною. Кажуть, що 15 лютого на Стрітення зима йде туди, де було літо, а літо — де була зима. Якщо в цей день курка води з калюжі нап'ється, то буде рання весна.

4. Продовження виступів учнів.

2-й учень. Масницею називали останній тиждень перед постом. На масляну пекли млинці, налисники, оладки, готували вареники з сиром. Це був час забав і розваг. На масному тижні по селах носили солом'яне опудало, в яке діти кидали сніжки. Опудало потім спалювали або топили у річці.

3-й учень. У деяких місцевостях справляли «Колодку». Жінки брали дровиняку, якій давали ім'я «Колодка». Спочатку святкували її народження, потім хрестили, потім її прив'язували до ноги нежонатих парубків або незаміжніх дівчат, і ті тягали «Колодку», поки не відкуплялись.

4-й учень. Масницю в Україні називали «Колодієм». Так іменували майстра, що робив колеса. Таке ім'я могло бути і у стародавнього слов'янського божества, яке робило колісну дорогу замість санної. Масниця закінчувалася «прощальною неділею». Як ви думаєте, чому вона так називається? Усі прощалися з масляним смачним і веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи.

5. Фізкультпауза.

А зараз відпочинемо і пограймо в гру «У блудька». А ви, діти, скажете, коли так розважалися. (Це найурочистіше церковне свято, яке відзначає християнський народ.)

Діти стають півколом, кладуть крашанку на землю, відміряють п'ять кроків. Одному з гравців зав'язують очі, тричі обертають навколо себе і змушують зробити п'ять кроків. Потім розв'язують очі, і гравець намагається дотягнутись до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, крашанку забирав собі. (Гра повторюється 3—4 рази.)

Діти вгадують назву свята.

6. Продовження виступів учнів.

5-й учень. Великдень, або Пасха (це слово означає «визволення», «рятунок»), співпадає з весняним святом стародавніх слов'ян, що відзначалося після першого весняного молодика у неділю, яку називали світлою. Церквою Великдень встановлено як пам'ять воскресіння розіп'ятого на хресті Ісуса Христа.

6-й учень. Останній перед Пасхою тиждень називають Страсним. В Україні його ще називали білим. Бо селяни готувались до свята, упорядковували подвір'я, а головне — білили хати. У Чистий четвер віруючі у церкві слухали «страсті» — розповіді про страждання Христа, а потім запалювали свічки і несли їх додому так, щоб не згас вогник. Страсна свічка зберігалася як оберіг. Чистий четвер є днем очищення душі і тіла від бруду.

7-й учень. У Страсну п'ятницю печуть паски, запалюють вогонь у печі від «страсної свічки». Цього дня не можна сердитись. Господині готували м'ясні страви, пекли коржі, готували писанки, паски, а діти в усьому допомагали. Навколо церкви у цей день обносили Плащаницю Христову (полотнище із зображенням тіла Христа в труні).

8-й учень. У Велику суботу ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір'я: хто засинав у цю святкову ніч, той просипав своє щастя. Опівночі починалось богослужіння. На світанку освячували хліб, крашанки, сало, ковбаси, і люди поспішали додому, де відбувалося урочисте родинне розговіння.

Учитель: Як віталися люди у цей день? (Христос Воскрес! Воістину Воскрес!)

Молодь на Пасху влаштовувала різні ігри та забави, співала пісні — веснянки. Та які ж ігри без писанки!

7. Заслуховування розповідей про писанки.

(Супроводжується демонстрацією малюнків із зображенням писанок.)

1-й учень. Про писанку складено чимало легенд. Ось одна з них. Коли Ісуса Христа вели на муки, Мати Божа творила в ночі писанки. Вони виходили дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози. Вони капали на писанку і там жевріла цяточка.

2-й учень. Дівчата розписували яйця трав'яними фарбами. Жовту фарбу добували з яблуневої кори, чорну — з кори вільхи, бузини, чорної мальви, зелену — з омели, барвінку, озимини; золотаву— з цибулі, дубової кори; синю— з пролісків, рясту, барвінку; червону — з суміші різних трав. Червоної фарби було найбільше, бо це колір крові Спасителя.

3-й учень. Дослідженням встановлено, що візерунки писанок пов'язані з різними обрядами, іграми, що існували в дохристиянські часи. А писанку люди наділяли магічною силою. Кожен колір був символічним і щось означав.

Червоний — радість, любов, життя.

Жовтий — місяць, зорі, урожай.

Блакитний — небо, повітря, здоров'я.

Зелений — воскресіння природи.

Чорний і білий — ушанування душ померлих.

4-й учень. Елементи орнаменту теж мали символічне значення. Восьмигранна зірка — символ сонця, тепла, радості. «Вітрячки», або «ламаний хрест»,— символ удачі і щастя. Хрест у сиву давнину був символом вогню, повітря, води, землі. «Спіраль» (знак 8) був символом вічності, а риба — здоров'я.

5-й учень. А на 50-й день після Великодня люди святкували Зелену Неділю. Усі йшли до церкви на службу. А потім — на місця поховання своїх родичів. Зелені свята (або Трійця) встановлене на честь зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони переповідали священикам учення Христа. Крім цього, у цьому святі збереглися відголоски вірування наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від небезпечних польових духів: Мавок, Русалок.

6-й учень. Оберегом від цих та інших злих сил була «зелень» — «клечання». Найкращими охоронцями від нечисті були клен, липа, дуб, осика, якими уквітчували всі будівлі у дворі, а в хаті на підлогу трусили запашним листям очерету, духмяними травами, квітами.

7-й учень. Юні українки на Трійцю плели вінки з живих квітів, які символізували молодість, вроду, чистоту. (Демонстрація вінка.) Незабудка у вінку була символом пам'яті, волошка — довіри, фіалка — скромності, айстра — печалі, мак — утіхи, барвінок — солодкого спомину, а полин — захисту від русалок.

8-й учень. Обряди, пов'язані з вінками, прийшли до нас із глибокої давнини. Греки нагороджували вінками переможців олімпійських ігор. Римляни любили вінки з троянд. Слов'яни теж використовували вінки у різноманітних обрядах, особливо під час свята Івана Купала.

Про це свято ви прочитаєте статтю підручника вдома, згадаєте самі або розпитаєте у рідних, як у нашій місцевості відзначають свято Івана Купала.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Бесіда.

— Що ви запам'ятали про народні свята?

— Чи корисною була інформація, отримана на уроці?

— Які народні свята ви можете назвати?

— Яке свято найбільш улюблене у вашій родині?

— Назвіть свята, які відзначають взимку.

— Назвіть свята, які відзначають весною.

— Які особливості святкування Великодня ви знаєте?

2. Гра «Упізнай свято».

(На партах учні мають картки-підказки.)

1) Наші предки цим святом розпочинали весняне Новоріччя. Якщо в цей день була хуртовина, говорили «Це Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна».

2) Від цього дня починали готуватися до Різдва. Це свято українського Діда Мороза.

3) Святкували за тиждень до Великодня. У цей день робили з верби гарні букетики, прикрашали їх квітами, стрічками, освячували у церкві.

4) Свято на честь Божої Матері, що покрила всіх людей білою хусткою, захищаючи від біди.

5) Які свята об'єднують під назвою Святки? їх ще називають святом народження Сонця, Місяця, Води.

6) На яке свято у церкві святять груші, яблука, мед?

7) Коли зима з літом стрічаються?

8) Яке свято називають П’ятидесятницею?

Примітка. Тексти на картці. 14 жовтня — Покрова 19 грудня — Святого Миколая 7 січня — Різдво

14 січня — Новий рік (Святого Василя)

19 січня — Водохреща (Богоявлення, Хрещення)

15 лютого — Стрітення

Останній тиждень перед великим постом — Масниця

14 березня — Явдохи

За тиждень до Пасхи — Вербна неділя

За п'ятдесят днів після Пасхи — Трійця (Зелені свята)

19 серпня — Спас

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати статтю «Зелені свята та Івана Купала» (с. 62—64).

2. Підготувати розповідь за статтею та власним досвідом.