Тема: Сім'я, основні обов'язки членів сім'ї. Шанобливе ставлення до старших.

Мета: формувати у дітей поняття родини, роду, рідні; виховувати турботливе ставлення до членів родини, відповідальність перед сім'єю, гордість за свій рід.

Обладнання: малюнки — зразки родовідного дерева, магнітофонний запис текстів, індивідуальні картки з текстом оповідання «Бабуся».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда.

— Що необхідно немовляті, щоб стати людиною? (Спілкування з людьми, виховання, навчання.)

— Хто першим спілкується з новонародженим? (Мама, тато, брати, сестри, дідусі, бабусі.)

— Як називають цю групу близьких людей? (Сім'я, родина.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні розпочинаємо вивчати новий розділ «Людина серед людей». На цьому уроці ми з вами поміркуємо над значенням родини у вашому житті, про стосунки між членами родини, обов'язки перед сім'є,ю.

IV. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником.

•  Читання дітьми мовчки статті «Твоя сім'я. Родовідне дерево» (с. 34—35) з подальшим обговоренням.

— Чому авторові статті сумно?

— Чи добре, коли людина навіть не пам'ятає імен рідних?

— Із чим автор порівнює людей, що не знають або забули своїх рідних?

— Яких дітей автор хвалить, називає їх гарними? (Тих, що знають свій рід.)

— Яким чином ми можемо дізнатись про наших батьків, дідусів, прадідів? (Фотографії, родинні реліквії.)

— Як кожен із нас може стисло і зрозуміло розповісти про свій рід? (Зобразити його у вигляді родовідного дерева.)

— До яких дітей відносите себе ви: тих, що пам'ятають про свій рід, чи таких, що забувають про рідних?

2. Розгляд малюнків із зображенням родовідного дерева.

(Учитель показує малюнки, нагадує, що учні малювали родовідне дерево у 1—2 класах.)

Розгляньте разом із батьками цей малюнок і додайте все, що не було враховане раніше. На наступному уроці позмагаємось, чиє дерево більш розлоге, на чиєму — більше гілок.

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

У наших сім'ях традиційно мама — берегиня роду, тато — господар, а діти — помічники, радість для батьків.

Послухайте оповідання Л. Толстого «Хто найкращий за всіх».

У натовпі на вулиці заблукала дівчинка. Бігає, плаче, шукає матір. Люди питають у дівчинки: «Яка ж твоя мама, дитино?» А дівчинка крізь сльози відповідає: «Невже ви не знаєте? Моя мама та, що найкраща за всіх».

— Чому так відповіла дівчинка?

Мама — це слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини страждання і горя. Адже мама любить свою дитину, завжди розуміє її хвилювання, подає руку допомоги, поділяє радість.

Найрідніша, наймиліша, Всіх вона голубить, тішить. Завжди скрізь буває з нами! Відгадайте, хто це? (Мама)

Але мама теж потребує і допомоги, і турботи, і поваги, і любові. Чи не так?

Послухайте ще одну загадку і відгадайте, про кого вона.

Сад зелений, а у ньому Гордий дуб шумить гілками. Дім красивий, а у ньому Любий наш із нами... (Тато)

— Як ви здогадались, що йдеться про тата?

Цікавинка для допитливих

В Україні слово «тато» вживають найчастіше. На Закарпатті більш поширене слово «неньо*. Іноді тата називають батьком. Раніше побутувало слово «отець» (зараз його вважають застарілим). Колись говорили: «Шануй отця й матір своїх». Збереглося слово «отець» у значенні «Бог»: «Отець небесний». Головна молитва православних християн починається словами «Отче наш...». Слова «отче», «панотче» —- ознака шанобливого звертання до священника. -

4. Опрацювання статті з подальшим підведенням до висновків

(с. 35 підручника).

Висновки: а)Слово «старий»— праслов’янського походження, означає

«той, що міцно стоїть на ногах». б)Старих людей треба шанувати, бо вони мудрі, надійні і мають багатий життєвий досвід.

в) Дідусям і бабусям — найпочесніше місце в сім'ї.

г) Уважно придивляйтесь і прислухайтесь до старих, бо вони багато знають.

5. Опрацювання вірша В. Симоненка з подальшим обговоренням

(с. 36 підручника).

— За що вдячний онук своєму дідусеві?

— Розкажіть, чого вас навчають дідусі та бабусі?

— За що ви завжди їх пам'ятатимете?

6. Заслуховування розповідей дітей про дідусів і бабусь.

(Розповіді мають бути стислими, чіткими, складатися з 1—З речень.)

7. Фізкультпауза.

8. Читання дітьми мовчки оповідання з картки у супроводі магнітофонного запису.

Бабуся

Прийшов до Бориска товариш. Товариш сказав:

— Здрастуйте, бабусю!

Бориско весело підштовхнув його ліктем:

— Ходім, ходім! Можеш із нею не вітатися. Вона вже стара старушенція.

Бабуся обсмикнула кофтину, поправила хустку і тихо поворушила губами:

— Образити — що вдарити, приголубити — треба слова шукати.

А в сусідній кімнаті товариш сказав Бориску;

— Аз нашою бабусею завжди вітаються і свої, і чужі. Вона у нас головна.

— Як це головна? — зацікавився Бориско.

— Ну, старенька всіх зростила. її не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батько прочухана дасть за це.

— Не дасть! — насупився Бориско.— Він сам із нею не вітається.

— Дивно! Тепер старих усі поважають. Держава за них піклується.

— Та ми свою бабу не кривдимо,— зашарівся Бориско.— Вона у нас сита і здорова.

Прощаючись із товаришем, Бориско затримав його біля дверей.

— Бабо,— нетерпляче гукнув він,-— іди-но сюди!

— Іду, іду! — зашкутильгала з кухні бабуся.

— Ось,— сказав товаришеві Бориско,— попрощайся з моєю бабусею.

Після цієї розмови Бориско часто ні з того, ні з цього запитував у бабусі:

— Кривдимо ми тебе?

А батькам сказав:

— Наша бабуся краща за всіх, а живе гірше від усіх — ніхто про неї не піклується!

— Хто це тебе навчив батьків засуджувати? Гляди мені, малий ще!

І, розхвилювавшись, накидалися на бабусю:

— Це, мабуть, ви, матусю, дитину підбурюєте? Якщо невдоволені нами, могли б і самі сказати.

Бабця, м'яко всміхаючись, хитала головою:

— Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба. Для вас син зростає. Я своє віджила на світі, а ваша старість попереду.

Що уб'єте, те не вернете.

(В. Осєєва)

9. Дидактична гра «Продовж речення».

«Погано, що...» «Добре, що...»

10. Читання дітьми мовчки у супроводі магнітофонного запису оповідання «Так буде справедливо» (с. 36—37 підручника) з подальшим обговоренням.

Гарно, якщо в родині не одна дитина. Тоді дітям веселіше, цікавіше. У дружній родині діти не тільки разом розважаються, а й навчаються, виховують одне одного, старші турбуються про молодших.

— Поясніть назву оповідання.

— Який старший брат? (Милосердний, справедливий, відповідальний.)

— Розкажіть про своїх братиків і сестричок.

— Які вони у вас?

— Як ви турбуєтесь про них?

— Чи ставитесь ви до них справедливо?

— Чи вважаєте ви себе кращим за своїх братів та сестер? Поясніть свою відповідь.

V. ПІДСУМОК УРОКУ Бесіда.

— Що таке сім'я?

— Хто входить до складу сім'ї?

— Хто є берегинею роду?

— Кого називають господарем у сім'ї?

— Кому в родині належить найпочесніше місце?

— Якими мають бути діти?

— У народі кажуть: «Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такій діти».

Отже, багато що у вашому житті залежить від ваших батьків, від того, чого вони вас навчають, як виховують. А майбутнє ваших дітей залежатиме і від того досвіду, який ви отримаєте в сім'ї, і від того, чи зможете передати власні знання дітям.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати оповідання «Красива палиця» (с. 37—38), прислів'я (с. 35).

2. Допрацювати малюнок родовідного дерева.

3. Підготувати розповідь про когось із членів своєї родини (учитель, керуючись обізнаністю сімей класу, пропонує підготувати розповідь кожній дитині):

а) про маму (у кого немає тата);

б) про тата;

в) про братика або сестричку;

г) про дідуся або бабусю.