Тема: Відзначення державних свят. Дослідження їх змісту

Мета: ознайомити учнів із найбільшими державними святами України; дослідити їх зміст; виховувати патріотичне ставлення до свого народу, держави.

Обладнання: мапа України; таблиця «Державні свята України»; плакат «Державні символи України»; Конституція України; аудіозапис гімну України; виставка дитячих книжок і журналів за темою.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми ознайомимося із державними святами нашої країни.

Як ви розумієте словосполучення державне свято? (Відповіді дітей )

— Які державні свята України ви знаєте?

Вивішується плакат «Державні свята України».

Державні свята України

1 січня--- Новий рік.

22 січня--- День соборності України.

8 березня --- Міжнародний день прав жінок і миру.

1 травня--- Міжнародний день солідарності трудящих.

9 травня--- День Перемоги.

Друга неділя травня --- День матері.

28 червня --- День Конституції.

24 серпня --- День Незалежності України

— На минулому уроці ви поділилися на групи, і кожна група отримала завдання знайти матеріали і підготувати розповідь про певне державне свято. Як ви гадаєте, з якого свята потрібно починати наше знайомство? Яке свято для нашої держави є найголовнішим? (День Незалежності)

III. Робота над темою уроку. Презентація роботи груп

1. День Незалежності України (1-ша група учнів)

— 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України, за яким Україна є самостійною державою. Нашій незалежній державі виповнилося 20 років. Виборовши волю, Україна має свої державні символи: Герб, Прапор і Гімн, які уособлюють її історії, її сутність. (Розглядування й обговорення плакату «Державні символи України».)

В основу сучасного Державного Гімну України покладено мелодію пісні композитора XIX століття Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла України».

— А коли виконується Державний Гімн? (Відповіді учнів.)

— Як потрібно поводитися, коли лунає мелодія Державного Гімну? Послухаймо його! (Лунає аудіозапис Гімну України, всі учні підводяться

і співають разом із учителем.)

2. День Конституції (2-га група учнів)

— 28 червня 1996 року п’ятою сесією Верховної Ради України прийнята Конституція України — Основний Закон нашої держави. Слово конституція походить із латинської мови і означає «устрій, установлення». У Конституції говориться про основні права та обов’язки громадян України.

3. День соборності України (3-тя група учнів)

— То було 22 січня 1918 року. У Києві на майдані святої Софії зібралося багато людей. У церквах дзвонили дзвони, марширувало українське військо, грали оркестри, тріпотіли на вітрі національні прапори. То було велике свято — Україна проголосила себе самостійною, вільною державою.

А через рік, 22 січня 1919 року, на майдані святої Софії в Києві було проголошено злуку (об’єднання) всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. Західна Україна об’єдналась із Наддніпрянською в Українську державу. Західна Україна об’єдналась із Наддніпрянською Україною, щоб зміцнювати і розбудовувати власну державу.

4. День Перемоги (4-та група учнів)

— Щороку 9 травня, коли розцвітає все довкола, коли щедрі сонячні промені посилають на землю своє тепло, людство святкує велике і святе свято — День Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні.

22 червня 1941 рокучетвертій годині ранку фашистська Німеччина без оголошення війни по-варварськи напала на нашу Батьківщину. 1418 днів тривала війна і закінчилась повним розгромом фашистських військ. 9 травня 1945 року в Берліні був підписаний акт про капітуляцію.

— У кого із вас дідусі, бабусі чи прадідусі воювали з фашистами? (Розповіді дітей, показ фотографій.)

 Фізкультхвилинка

5. День Матері (5-та група учнів)

— У другу неділю травня в Україні святкують День Матері. Прийшло це свято до нас зі Сполучених Штатів Америки. Його засновницею була американка Анна Джариіс. 9 травня 1905 року вона втратила свою матір. Це її так глибоко вразило, що вона запропонувала присвятити один день року матерям усього світу. У Європі це свято почали відзначати після першої світової війни. В Україні цей день святкують з 1929 року з ініціативи Олени Кісіліпської, редактора тижневика «Жіноча доля».

6. Міжнародний день прав жінок і миру (6-та група учнів)

— 8 Березня — радісне та урочисте свято. Це свято наших бабусь і мам — найдорожчих для нас людей. Це свято жінок світу.

Історія виникнення цього свята така. У 1910 році на II Міжнародній конференції соціалісток у Копенгагені (Данія) видатна діячка німецького і міжнародного робітничого руху Клара Цеткін виступила з ініціативою створення свята єдності і солідарності трудящих жінок усього світу.

Це день ушанування жінки-трудівниці і матері. Кожному у свято хочеться бути добрим і привітним. Ми готуємо мамам подарунки.

7. Міжнародний день солідарності трудящих (7-ма група учнів)

— Багато років тому, 1 травня 1886 року, робітники американського міста Чикаго залишили роботу і вийшли на демонстрацію, щоб вимагати покращення умов праці. Демонстранти були розстріляні поліцією. Трудящі інших країн підтримали тоді чікагських робітників. А потім вирішили завжди святкувати цей день, щоб кожний трудівник пам’ятав — потрібно допомагати один одному.

Із 1890 року 1 Травня — це Міжнародний день солідарності трудящих.

В Україні цей день уперше святкували у Львові в 1890 році, а в Києві — в 1894 році. Робітники вийшли на демонстрації, вимагали поліпшення умов життя і скорочення робочого дня.

8. Новий рік (8-ма група учнів)

— Новий рік в Україні колись святкували 1 березня, а подекуди й 1 квітня як початок весни і нового господарського сезону. Із прийняттям християнства Новий рік почали святкувати 1 вересня. Цар Петро І спеціальним указом переніс святкування з вересня на січень, як в інших країнах Європи.

Наші предки зустрічали Новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, в якій росло деревце, вносили в хату. У теплі розвивалися бруньки, і дерево рясно вкривалося ніжним біло-рожевим цвітом. Навколо новорічної вишні люди водили хороводи, співали пісень. Квітуче деревце залишалося в хаті аж до весни. Потім його висаджували в землю.

Ялинки в будинках почали ставити з кінця XIX століття в багатих сім’ях.

За радянської влади офіційний початок року змістився на 14 днів уперед. Проте церковне відзначення не змінилося. Відтак у нас співіснують дві дати початку року: офіційна — 1 січня і релігійна — 14 січня.

IV. Підсумок уроку

 Конкурс на кращу емблему свята

V. Домашнє завдання

Намалювати листівку-привітання до Дня Перемоги.