УРОК 22 — 90 ХВИЛИН, ПІДСУМКОВИЙ УРОК

Тема уроку. Чи можуть рослини захищатись? Охорона рослин. Рослини — частина живої природи

Мета уроку: формувати уявлення про ознаки пристосування рослин від винищення тваринами і людьми, про причини зникнення рослин у природі та шляхи їх збереження; формувати вміння використовувати знання у новій ситуації, спілкуватися в сумісній діяльності; удосконалювати навички свідомого читання і зв’язного мовлення; виховувати здатність сприймати красу природи, потребу її охороняти й примножувати.

Форма проведення уроку: інтегрований урок: читання, природознавство, музика, малювання (беруть участь учитель класу, учителі музики, малювання).

Методичні поради: Діти сидять групами.

Парти розставлені так, щоб чотири учні сиділи парами одна навпроти другої;

1 — дошка; 2 — учительський стіл;

3 — місця для гостей; 4 — журі;

5 — місця для учнів, які виконують індивідуальну роботу;

6 — столик для наочності.

Обладнання і оформлення класу: 1. На підвіконнях — квіти кімнатні, квіти у вазах, висять пучки лікарських рослин, підготовлений запашний чай з м’яти, малини, суниці (листя). 2. Магнітофон, аудіокасети із записами пісень «Зірка — Україна», муз. О. Марцинківського, сл. С. Галябарди, «Хай сонечком світить українська душа» у виконанні М. Гнатюка, «Молитва за Україну», «Смерека». 3. На партах: альбом, кольорові олівці, аркуші паперу, ручки, надруковані казки «Краса, натхнення, радість і таємниця» та «Пурпурова квітка»; горщичок з нещодавно посадженою квіткою. 4. У вчителя: а) завдання для ігор «Поміркуйте», «Естафета» на 5 окремих аркушах паперу, на яких діти будуть записувати органи рослин; б) 10 питань для Брейнг-рингу; в) малюнки будь-яких рослин для гри «Яка це рослина?».

Оформлення дошки: 1. Тема уроку. 2. Малюнки «Без верби і калини нема України», «Майбутнє екологічної стежини». 3. Місце для виставки дитячих малюнків. 4. Тести. 5. Малюнки різних рослин.

На переносній дошці: віршик для фізкультхвилинки, слова пісні «Ой, вербо, вербо» або «На калині».

ХІД УРОКУ

I. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності

1. Слово вчителя.

Ми дуже любим весь наш край і любим Україну,

Її лани й зелений гай, в саду рясну калину.

Там соловейко навесні співає між гілками Та й ми співаємо пісні, змагається він з нами.

2. Музична і поетична сторінка.

1)Учні читають вірш «Роде наш красний»

У лузі калина, у лузі червона хорошенько цвіте.

Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося, не багацько ж нас є.

Червона калина — то наша родина, хорошенько цвіте.

Ой, роде наш красний. роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося, не багацько ж нас є.

А перший цвіточок — то рідная мати, хорошенько цвіте.

Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося, не багацько ж нас є.

2)Звучить пісня у виконання М. Гнатюка «Хай сонечком світить українська душа» (аудіозапис).

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя.

Сьогоднішній урок незвичайний — це Свято рослини, Флори, її ми будемо славити, оспівувати, дізнаватись про неї якомога більше.

Це підсумковий інтегрований урок, триватиме 90 хвилин, бо в ньому присутні елементи чотирьох уроків: природознавства, читання, малювання і музики. Учителі музики (ім’я, по батькові), малювання (ім’я, по батькові) і я будемо проводити цей урок. До нас завітала бабуся Олена, ми вдячні їй.

Всі ми, дорослі, хочемо, щоб після цього уроку ви, діти, стали хоча б на крапельку розумнішими, спостережливішими, а найважливіше, щоб уміли бачити, любити і берегти все живе, прекрасне в природі, щоб були справжніми людьми. Сподіваюсь, що ви будете активними, думаючими учасниками уроку, бо план його складений за вашими пропозиціями.

Допомагати нам будуть учні-п’ятикласники. Всі вони люблять і знають природу, уміють її берегти. І тому мають право контролювати і оцінювати ваші знання і уміння. (Учитель оголошує склад журі). Працювати будемо в групах. Журі оцінить знання, уміння відповідати, читати, говорити, слухати кожного з вас.

Хтось стукає в двері, проситься на наше свято. Пустимо?

(До класу входить дівчинка у вінку, спідничка і блузка кольорові, прикрашені листочками, в руках квіти, в кошику яблука, лікарські рослини).

2. Флора.

Добрий день, дорослі та малята!

Завітала я до вас на свято.

А живу в країні я чудовій,

Незвичайній, різнокольоровій.

Мешкають зі мною разом квіти,

І для мене всі вони, як діти.

Хто я? Мабуть, мене впізнають —

Цариця квітів і всіх рослин,

Мене інакше Флора величають.

(показує плакат, де написано «Флора» різними кольорами).

Володарка я гір, лісів, долин.

Дозвольте і мені бути присутньою на вашому уроці — святі рослин.

3.Учні співають пісню «Надія» (останній заспів і приспів).

III. Основна частина уроку

1. Розминка.

1) Гра «Так чи Ні?».

Учитель називає слова (калина, каштан, аґрус, дуб, м’ята, бузок, верба, яблуня, мак, пшениця, горобина, вишня, тополя, шипшина, ялина). Учні відповідають хором.

Якщо це дерево — відповідь «Так», якщо інша рослина — «Ні».

2) Гра «Хто більше».

Учні кожної групи називають рослини, що написані на аркуші: І гр. — дерева, ІІ гр. — кущі, ІІІ гр. — трав’янисті рослини, IV гр. — тільки хвойні, V гр. — тільки кімнатні квіти.

3) Діти читають загадки, прислів’я про рослини.

Члени журі оцінюють відповіді. (Якщо група назвала п’ять видів рослин — 10 балів, якщо менше — 5-8 балів).

2. Брейн-ринг.

Учитель задає кожній групі по два питання. За правильні відповіді грамотно сформульованими реченнями — 11 балів. (Якщо учні певної групи не змогли відповісти, відповідати можуть представники інших команд).

1. Як рослини пристосувалися до зими?

2. Чому рослини починають рости саме весною?

3. Чим відрізняється рослина від тіл неживої природи?

4. Як рослини «борються» за життя?

5. Чому восени рослини скидають листя?

6. Що сприяє розповсюдженню рослин?

7. Як рослини захищаються від тварин?

8. Яка роль комах і вітру в розмноженні рослин?

9. Як рослини приваблюють комах?

10.Як треба поводитися з незнайомими рослинами?

Учні задають запитання представникам інших груп. Називають ту групу, яка буде відповідати.

(Журі оцінює відповіді: правильна, грамотно сформульована відповідь — 11 балів; змістовне, грамотно сформульоване питання — 9 балів).

IV. Фізкультхвилинка

(Учні виконують фізичні вправи під музику. У проведенні цієї частини уроку бере участь учитель музики).

Ми берізки і кленці,

В нас тоненькі стовбурці.

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляємо гілки.

Ледь зіп’явшись з корінців,

Дістаємо до промінців.

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь.

Хилять свіжі вітерці

Вліво, вправо стовбурці,

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед, назад.

V. Основна частина уроку (продовження)

1. Поміркуйте.

(Учитель пропонує кожній групі речення, записані на папері. Командири надають слово для відповіді членам своїх команд).

1. Ти побачив зламане деревце. Як вчиниш?

2. Діти бігають влітку по клумбі. Як ти вчиниш?

3. Замисліться над змістом речення: «Хто посадив деревце, поставив собі за життя чудовий зелений пам’ятник на віки.».

4. Замисліться над змістом речення: «Хто жорстокий до всього живого, той не може бути доброю людиною.».

5. Замисліться над змістом речення: «Якби усе у світі було однакове, не було б краси».

(Найбільша кількість балів — 8).

2. Гра «Естафета».

Проводиться з метою перевірки знання учнями органів рослин. (Журі бере до уваги швидкість, дисципліну під час роботи групи і правильність відповіді; найбільша кількість балів — 10).

3.Інформаційні повідомлення про рослини від кожної групи.

1) Дуб (малюнок) належить до родини букових. Листки у нього з лопатами, плід — жолудь. Росте дуже повільно: спочатку (до 80 років) — у висоту, а пізніше — у товщину.

Любить світло. Доживає до 400-1000 років, має високоякісну деревину, яка відзначається міцністю, довговічністю.

2) Каштан (малюнок) — одне з найулюбленіших дерев українців. Стовбур у нього міцний, сильний. Широке крилате гілля високо піднялося до сонця. Але особливо чарівний каштан восени, коли його широке листя вкривається жовто-багряними кольорами. Коли сходить сонце, воно ніби позолотою вкриває всі дерева. І від дотику ласкавого сонечка починають падати на землю темно-зелені кульки з гострими колючками. А весною каштан квітне незвичайними білими, високими, ніби свічки, квітами.

Квіти, листки і плоди каштанів мають цілющі властивості.

3) Загадка:

В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час.

Від дощу чи від спекоти Захистять, врятують нас.

Не лягають спать ніколи,

На ногах вони одвік,

Не бояться плину рік,

Ні завій, ні вітру реву.

Хто ж вони такі?

(Дерева)

4) Калина (малюнок) — вірна супутниця нашого життя і побуту. Калина і Україна нероздільні. Червоні плоди калини стали символом мужності людей, які віддали своє життя і кров за рідний край. Насінина калини схожа на серце.

За хатинами в садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистинах

Стала, наче молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен — смик,

Та й укине на язик.

Зветься ця рослина —

Червона калина.

Калиною прикрашають коровай, бо це символ краси, вірності. Ми знаємо, наскільки цілющі властивості калини. Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай.

5) У народі кажуть: «Без верби й калини нема України».

Верба — одне з найулюбленіших дерев нашого народу. Навесні чарує око ніжний цвіт верби. Верба росте біля води. Вербова гілочка — дороговказ до води. Цим часто користуються ті, хто копає криниці, шукаючи для них місце. З верби плетуть кошики.

Українці здавна вважають вербу священним деревом. На вербну неділю вербу освячували в церкві, а потім несли додому і легенько били всіх, промовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень — Великдень!» Вербу використовують при різних захворюваннях.

VI. Музична частина уроку (проводить учитель музики).

Розучують одну з пісень: «Ой у лузі червона калина похилилася», «Ой вербо, вербо», «На калині».

(Перерва 10 хвилин).

VII. Основна частина уроку (продовження)

1. Гра «Яка це рослина?»

Флора показує малюнки різних рослин учням, діти хором відповідають.

Далі Флора розповідає цікавинки про квіти на тему:

«Яка це квітка? Чому вона так називається?»

Незабудка — так її назвали, цю дрібненьку, блакитну квітку. Подивишся на неї, в її блакитні очки — то ніколи не забудеш.

Кульбаба — ця квітка зазнає дивних перетворень: жовтеньке сонечко перетворюється на маленьку білу кульку, яка нагадує бабусю з сивою голівкою. Перша частина назви цієї квітки — «куль» взята від слова кулька, а друга частина — «баба» походить від слова бабуся. Ось і вийшло — кульбаба.

Малина — майже всі ви знаєте кущ, який дарує нам цю ягоду. Вона рожева і ховається під зеленими листочками. На кущі її завжди рясно. А назва пішла від слова малинова (рожева) ягода — малина.

Росичка — рослина, яка живиться комахами. Вона ловить їх за допомогою особливих щупалець, на кінцях яких розташовані краплі з клейкою речовиною.

2. Малювання.

Від кожної групи один учень-художник підходить до Флори. Витягує назву рослини, бере альбомний аркуш паперу, кольорові олівці і малює ту рослину, що вибрав.

(За правильно намальовану рослину — 9 балів).

3. Тестові завдання.

Поки діти-художники малюють, інші отримують завдання-тести. Всі в групі думають, а записує один. Пишете, яка група і передаєте в журі. Правильна відповідь — 11 балів.

1) Чому ліс називають природним багатством?

Тому, що він:

а) дає будівельний матеріал;

б) стримує сильні вітри;

в) очищає повітря;

г) у лісі живуть дикі звірі.

2)Яка природоохоронна робота ведеться у нашій державі?

а) створено Червону Книгу України;

б) будуються повітроочисні споруди;

в) вирубуються ліси в Карпатах;

г) створено заповідники.

3. Яка природоохоронна робота ведеться у заповідниках?

а) заборонено полювати на звірів, птахів;

б) заборонено підгодовувати диких звірів;

в) не можна вирубувати дерева;

г) дозволено виловлювати метеликів;

д) заборонено зривати трав’янисті рослини.

(Відповіді на тестові завдання передаються в журі).

4. Слово вчителя.

Охорона природи повинна посідати важливе місце в житті кожної людини. Охорона природи — це раціональне використання природних ресурсів, бережливе ставлення до рослинного та тваринного світу. Людина постійно завдає природі шкоди.

Подумайте, чи буде гірше природі, якщо, збираючи горіхи, ви зламаєте кілька гілочок, просто так зірвете 2-3 гарненькі квіточки, піймаєте одного-єдино-го метелика?

Так, природі буде гірше! Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожен пійманий метелик — це маленька рана, завдана природі. І якщо одну рану завдаси ти, другу — твій товариш, третю, четверту, п’яту — хтось іще, то що ж станеться з природою?

Природі важко залікувати навіть найменші рани. А що ж тоді можна сказати про великі рани, які наносяться природі? З давніх-давен люди займалися господарством. Будували міста і села, шосейні дороги й залізниці, обробляли поля. Все це необхідно людині, але часто, щоб побудувати місто, прокласти дорогу чи зробити нове поле, люди знищують ліси. Багато дерев вирубують, щоб отримати деревину. З кожним роком на нашій планеті стає дедалі менше лісів. Зате все більше забруднюються повітря, ґрунт, водойми. А всі знають, що вода і повітря необхідні для життя рослин, тварин і людей.

Багато рослин, які раніше зустрічалися часто, зараз стали рідкісними. Вони занесені до Червоної Книги. Ця книга називається так тому, що червоний колір — сигнал небезпеки.

Подумайте всією групою, що ви зможете зробити зараз для того, щоб врятувати рослини від ран великих і малих.

(Якщо пропозиції розумні і записані грамотно зв’язною мовою, команда одержує 12 балів).

Оголошується конкурс на кращого читця віршів про рослину.

5. Конкурс на кращого читця.

(Виразно прочитаний вірш потрібного змісту — 10 балів).

Учні читають вірші.

1. Не хочу. А. Костецький (Читанка 3 (2), 2001 р., с. 140).

2. Червона калино, чого в лузі гнешся. І. Франко (Читанка 3 (2), 2001 р., с. 137).

3. На калині (пісня). А. М’ястківський (Читанка 3 (2), 2001 р., с. 55).

4. Конвалія. Леся Українка. (Читанка 4 (3), 1993 р., с. 276).

5. Зламана гілка. А. Бортняк (Читанка 4 (3), 1993 р., с. 74).

6. Музична пауза.

Дівчата виконують танець «Вальс квітів».

7. Поради бабусі Олени.

До нас завітала бабуся Олена. Вона добре розуміється на лікарських рослинах. Хоче навчити вас збирати їх правильно.

— Діти, назвіть лікарські рослини, які ви знаєте.

— Під час збирання лікарських рослин квітки, листки та корені складайте окремо. Листя збирайте перед цвітінням, корені можна збирати до пізньої осені.

— Плоди слід збирати дозрілими. Не можна сушити рослини на сонці.

— Не зривайте всі рослини, певну кількість лишайте для наступного розмноження.

— Природні запаси багатьох лікарських трав катастрофічно зменшуються. Тож пам’ятайте: частину рослин обов’язково треба залишити.

Ознайомлю вас з найбільш поширеними лікарськими рослинами (показує подорожник, ромашку лікарську, різні види м’яти, кульбабу). Приготувала в термосі запашний чай з м’яти. Пригощу і вас наприкінці уроку.

8. Практичне завдання.

Учні розповідають про ту квітку, що посадили: яка це квітка, яким способом розмножили, як будуть доглядати.

VII. Фізкультхвилинка

(вправи під вірш «Липка»).

VIII. Читання

1. Казка В. Сухомлинського «Пурпурова квітка».

Учні читають казку і готують діалог з 3—4 реплік.

Оцінюється в 10 балів.

2. Казка В. Сухомлинського «Краса, Натхнення, Радість і Таємниця».

Учні читають казку вголос «ланцюжком» — по одному від кожної групи. Розмірковують над питаннями разом, а хтось один відповідає.

Правильне виразне читання і ґрунтовна відповідь оцінюється в 11 балів.

IX. Малювання

1. Робота в групах.

Учитель малювання запрошує підійти командирів груп і взяти альбомний аркуш паперу, на якому зроблені контури певної рослини: вона обов’язково є на дошці.

Кожний учень групи малює ту рослину, контури якої командир взяв у вчителя. Учні допомагають один одному.

(Звучить пісня «Смерека» у виконанні М. Гнатю-ка).

2. Виставка малюнків.

X. Підсумки уроку

Члени журі доповідають, яка група була

— найрозумнішою;— найдружнішою;

— найактивнішою;— найкмітливішою;

— найспокійнішою;— най спостережливішою.

А також кількість балів, що заробив кожен учень.

XI. Домашнє завдання

У підручнику, с. 129—131, відповісти на запитання.

Учитель і дівчинка читають Молитву.

1. Боже Великий, Єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням Ти її осіни,

Світлом науки і знання Нас усіх просвіти,

В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости.

2. Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки, щедроти Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу І многії, многії літа.

(О. Кониський)

Пурпурова квітка

Серед ночі розпустилась Квітка. Розпрямились ніжні пурпурові пелюстки. Народилась нова квітка. Вона була ще не дуже гарна, бо пелюстки не зовсім розпрямились, а один то й зовсім залишався прим’ятим.

Квітка подивилась на зірки, що мерехтіли в небі, стрепенулась і прошепотіла:

— Уже світає. Треба показатись Сонцю у всій красі. На нас, на пурпурові наші пелюстки буде дивитися увесь світ.

Пелюстки затремтіли. Прим’ята пелюсточка розпрямилась. На пурпурове тло впала краплина роси, здригнулася і теж стала пурпуровою, заграла переливами пурпурових барв.

— Дивіться, — сказала Квітка пелюсткам, — навіть небо на сході стає пурпуровим. Це від нашої краси. Увесь світ буде пурпуровим.

І Квітка застигла в чеканні.

Та пурпурове небо блідло, червоніло, потім стало рожево-блакитним.

Квітка троянди здивовано озирнулася. Вона побачила зелене дерево, а на ньому — білу свічку.

— Ти хто? — запитала Квітка.

— Я каштан, Квітка каштана.

— А чого ти не пурпурова? Чому ти біла, небо — блакитне, дерево — зелене?

— Якби в світі все було однакове, не було б краси,— відповіла Квітка каштана.

(В. Сухомлинський)

Краса, Натхнення, Радість і Таємниця

Пішов маленький Хлопчик до лісу. По дорозі зустрів Діда, що повертався з лісу. Старий був зморений, але радісно посміхався.

— Чого Ви радієте, Дідусю? — запитує Хлопчик. — Мабуть, у лісі є щось дуже хороше?

— Так, Хлопчику, у лісі є Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Я їх побачив і мені захотілось жити ще багато-багато років.

Хлопчик побіг до лісу. Подивився навколо себе. Все красиве: і дуб могутній, і ялинка ошатна, і верба плакуча, й береза білокора, а найкрасивішою Хлопчикові видалася маленька квіточка фіалки. Вона підняла поверх трави свою синю голівку з фіолетовим очком, яке запитливо поглядало на Хлопчика.

— Це Краса, — прошепотів Хлопчик. Прислухався і почув далеко-далеко тиху пісню горлиці: тур... тур... І в ту ж мить згадались Хлопчикові ласкаві й добрі материнські руки. Захотілось заспівати пісню про маму.

— Це Натхнення,— прошепотів Хлопчик. Ще уважніше подивився Хлопчик навколо. Яскраво сяяло сонечко, високо в синьому небі літали птахи, до самого обрію пливли зелені хвилі лісу.

— Як добре, що я все це бачу й почуваю,— подума-лось Хлопчикові. — Світ — це Радість, жити — це Радість. — А де ж Таємниця? — Довго, дуже довго придивлявся й прислухався Хлопчик, але Таємниці не помітив.

Пішов Хлопчик до лісу і наступного дня. Знову назустріч Дід. Розповів Хлопчик, як він відкрив для себе Красу, Натхнення і Радість, а ось Таємницю — не довелось.

— Дідусю, а де ж Таємниця?

Старий загадково посміхнувся й відповів:

— От доживеш до сивого волосся — тоді й зрозумієш Таємницю.

(В. Сухомлинський)

1) Чому Хлопчик не помітив Таємницю?

2) Кому відкриваються Таємниці Природи?