УРОК 6

Тема уроку. Термометр. Як користуватися термометром?

Мета уроку: сформулювати поняття термометр, уявлення про властивості рідин розширюватись під час нагрівання та стискуватись під час охолодження; формувати вміння користуватись термометром; цілеспрямовано сприймати перебіг і результати дослідів, доводити власну думку; виховувати зосередженість і уважність під час виконання практичної роботи.

Форма уроку: досліди, практична робота.

Обладнання: 1. У кожного на парті: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці, модель термометра, аркуш паперу. 2. На столику: 4 термометри — надвірний, кімнатний, для вимірювання температури води, медичний; дві склянки з водою — холодною і гарячою; пробірка із зафарбованою водою, термоскоп. 3. Малюнки, ілюстрації картин осінньої природи.

Оформлення дошки: тема.

Повинні знати

— що таке термометр;

— які бувають термометри;

— як побудовані термометри;

— як користуватися термометром.

Повинні вміти

— як вимірювати температуру тіла, повітря, води;

— користуватися термометром;

— визначати температуру.

Словничок: «термо» — теплота, «метр» — міра, термометр — вимірювач теплоти, шкала Цельсія (С), — термометри: надвірний, кімнатний, медичний і для вимірювання температури води.

 План роботи: 1. Підсумки спостереження за погодою за тиждень.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

4. Вивчення мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

6. Засвоєння знань, формування умінь і навичок учнів.

7. Контроль, корекція та оцінювання знань.

8. Підсумок уроку і пояснення домашнього завдання.

На переносних дошках: № 1. Завдання для самостійної індивідуальної роботи (тести для письмового виконання).

№ 2. Завдання для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Чергові учні доповідають про якість підготовки класу до роботи.

II. Підсумок спостереження за погодою, осінньою природою

1. Поетична хвилинка.

(Вірш Н. Приходько читає учень із чергової групи). Жовтень

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком Стала, наче золота,

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

2. Бесіда з учнями.

— Які цікавинки знайшли в природі?

— Що цікавого помітили в змінах осінньої природи? (Послухаємо прогностика).

— Якою була погода за минулий тиждень? (Послухаємо дітей чергової групи).

III. Перевірка домашнього завдання

1.Самостійна індивідуальна робота (тестові завдання).

На виконання завдань виділяється 5 хвилин.

I варіант

1. Які сонячні промені дужче нагрівають земну поверхню?

— косі;

— прямовисні;

— розсівні.

2. Як сонячна енергія передається тваринам і людям?

— через рослини;

— через повітря;

— безпосередньо променями.

3. Яке значення для рослин має сонячне тепло?

— для проростання насіння і достигання плодів;

— щоб не замерзли;

— для створення краси.

II варіант

1. Що дає Сонце Землі?

— повітря;

— світло і тепло;

— радість.

2. Яке значення у природі має сонячне тепло?

— для утворення поживних речовин;

— щоб було видно;

— щоб було не страшно.

3. Яким приладом вимірюється висота Сонця?

— термометром;

— гномоном;

— барометром.

IV. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Ознайомтесь з планом, завданнями уроку. Від вашого вибору залежить, як ми будемо працювати.

Подумайте над питанням: Сонце віддає тепло всім предметам Землі. Це теплова енергія Сонця. Скажіть, чи однаково нагріваються предмети? Від чого це залежить? Чи має значення, як (нормально, мало чи дуже) нагрівся предмет? Як визначити, чи досить нагрівається предмет, тіло?

Так, за допомогою приладу — термометра. Чи важливо знати температуру тіла, повітря, води? Чому?

V. Визначення мети і завдання уроку

На вашу думку, про що ви маєте дізнатися на цьому уроці, які вміння отримати?

(Діти пропонують, а вчитель, редагуючи, записує). Які види діяльності допоможуть вам виконати цілі уроку? Так, тільки досліди і практична робота.

VI. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Це термоскоп. У трубочці крапельки рідини. Я доторкаюсь рукою до колби. Що сталося з крапельками

рідини? Чому? Так, рука тепла і вона передала тепло рідині. Отже, рідина від нагрівання розширилась — займає більше місця. А тепер прикладемо до колби клаптик тканини, змочений холодною водою. Що сталося з крапельками?

2. Проведення досліду.

Приготуйтеся робити висновки.

У цій скляній трубочці зафарбована вода, а в склянці — холодна вода. Помітимо рівень, до якого піднялася зафарбована вода. А тепер вставимо трубочку в холодну воду. Слідкуйте, що відбулося? Вода опустилася.

Помітимо рівень. А тепер трубочку вставимо в гарячу воду. Що ви помітили?

Отже, робимо висновок: що відбувається з рідиною (водою, олією, спиртом, ртуттю) при охолодженні, нагріванні?

При нагріванні рідина розширюється, а при охолодженні — стискається.

На цій властивості і працюють термометри.

Ось термометри. Чим вони схожі? Чим відрізняються? Як були створені термометри?

Зверніть увагу на словничок.

Це надвірний термометр, ним вимірюємо температуру повітря надворі. В кульці міститься зафарбований спирт або ртуть, це скляна трубочка, по якій, залежно від температури повітря, рухається зафарбована ртуть чи спирт. А це шкала. Цельсій — це прізвище шведського вченого, що придумав цей прилад, на якому записані градуси. Як розміщені ці градуси?

• 0° — це температура плавлення снігу, льоду;

• 100° — це температура кипіння води.

Відстань між 0° і 100° розділена на 100 поділок,

кожна з яких відповідає 1 градусу Цельсія (С).

Порівняйте всі чотири термометри. Чим схожі? Чим відрізняються?

VII. Фізкультхвилинка

Використовуючи віршик, будемо робити вправи.

Ми берізки і кленці,

В нас тоненькі стовбурці.

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляємо гілки.

Ледь зіп’явшись з корінців,

Дістаєм до промінців.

Ми стискаєм їх вогонь В зелені своїх долонь.

Хилять свіжі вітерці Вліво, вправо стовбурці,

Ще й верхівки кожен ряд Нахиля вперед, назад.

VIII. Засвоєння знань, формування умінь і навичок

1. Робота в групах.

Командири, одержіть алгоритми роботи і оцінювання термометра.

Завдання: який це термометр? Як він побудований, чим він схожий на інші, а чим відрізняється?

Будемо вчитися користуватися термометром. Перед вами модель надвірного термометра, яким вимірюється температура повітря. Працюємо в групах. Покажіть на термометрах:

• 0°,—10°, +2°,—30°, +28°.

• 5° тепла, 8° холоду.

IX. Контроль, корекція та оцінювання знань

1. Робота з підручником.

Прочитайте статтю в підручнику на с. 83-86; відмітьте, будь ласка, що читати.

2. Питання командирам.

1. Що відбувається з рідиною при нагріванні, охолодженні?

2. Де використана ця властивість рідини?

3. Будова термометра.

4. Які є термометри?

5. Чому важливо знати температуру тіла?

6. Яка нормальна температура нашого тіла?

7. Покажіть, а це яка температура?

(Максимальна оцінка — 10 балів).

3. Робота в групах.

Командири перевіряють і оцінюють рівень засвоєння знань та умінь у своїх групах. (Питання записані на переносній дошці, командири отримали алгоритм).

Для оцінювання немає значення, якщо дехто буде повторювати відповіді товариша.

Диференційовані завдання для роботи в групах.

1 гр. (с.)

1) Чому в термометрах використовують ртуть?

2) Як поводитись з ртуттю? Чому?

2 гр. (с.)

1) Хто винайшов цей прилад?

2) Будова термометра.

3 гр. (с.)

1) Чим схожі всі термометри?

2) Чим вони відрізняються?

4 гр. (сл.)

Покажіть:

0°

+6° -18°

5° холоду

8° тепла

5 гр. (сл.)

+50°

-6° 0°

2° тепла

8° холоду.

Після 7 хвилин роботи командири подають учителю список учнів своєї групи, де кожному виставлені бали.

X. Підсумок уроку і пояснення домашнього завдання

1. Загальні підсумки.

Учитель підбиває підсумки уроку, оголошуючи кількість балів, набрану кожним учнем. А вони непогані. Так що, як ви гадаєте, діти, виконали ми мету? Що нам допомогло?

2. Домашнє завдання.

1. У підручнику с. 83-86. (Якщо ви зможете відповісти на питання, виконати певне завдання, то читати статтю можна один раз);

2. У робочому зошиті с. 28 виконайте письмово, крім останнього завдання.