Урок 15. Вірші про світ природи і дитинства

Матеріал до уроку: М. Підгірянка «Що я люблю».

Мета: розширити мету розділу — ознайомити дітей з поезіями, у яких уславлюється краса природи і людських вчинків; розглянути захоплення рідним краєм у поезії «Що я люблю» М. Підгірянки; розширити знання учнів про поетесу та майстерність її творів; звернути увагу на римування й образні вислови; сприяти любові до рідної землі.

Обладнання: чистомовки, картки зі словами, збірки творів М. Під-гірянки.

ХІД УРОКУ

I. Фонетична розминка

Учні читають чистомовку.

 Ку-ку-ку — чути голос у ліску,

 Чів-чів-чів — ось горобчик прилетів, ила-ила — квітка пелюстки розкрила.

 Iє-іє — ніжно сонечко всіх гріє.

 I травинку, і тваринку, і малесеньку дитинку.

 Сонце гріє, сонце світить, сонце пестить і навчає.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель

 Повсюди диво й краса — дивись і пізнавай!

 I дивовижний світ для себе відкривай.

Але спочатку прочитайте чарівні слова, які допоможуть нам зрозуміти і побачити красу.

Серце

розум

почуття

доброта

взаємоповага

— Бо тільки серцем можна торкнутись краси, тільки з добром, щирими почуттями можна увійти у цей дивний світ.

I пам’ятайте:

 Всі прийшли на Землю, щоб добро творити,

 Щоб ростить старанно честі деревце.

 Треба добрим бути, чесно завжди жити.

 Любі мої діти, пам’ятайте це!

— Будьте допитливими й наполегливими, як Марійка Підгірянка. Чи відомо вам це ім’я?

Можливо, ви вже читали вірші Марії Підгірянки?

Погляньте на ось ці розсипані слова — можливо, вони вам допоможуть згадати один з рядочків відомого вам вірша.

Ліс, верхами, буйний, шумить, берези, дуби, буки. («Ліс»)

III. Розповідь вчителя про письменницю

— Саме ліс сьогодні хоче допомогти нам донести цікаву інформацію про талановиту дочку лісничого Ленерта. Про дівчинку, яка жадібно тяглася до науки, але через матеріальні нестатки батько не міг дати їй освіту.

Письменниця народилася 29 березня 1881 року в прикарпатському селі Білі Ослави. Серце дівчинки прагнуло краси й світла, вона хотіла вчитися, й дідусь по матері навчав онучку читати, писати, але початковою школою її освіта й закінчилась.

Допитлива, наполеглива Марійка на цьому не зупинилась.

— Прочитайте текст про письменницю самостійно.

— Що нового ви дізналися про поетесу?

—Як, на вашу думку, чому мова природи була знайомою і рідною для Марії Підгірянки?

— Що найбільш любила поетеса?

IV. Опрацювання вірша Марії Підгірянки «Що я люблю»

 1. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

— У кожного є свої погляди, у кожного — свої уподобання, але в них є спільне в одному, зокрема в тому, про що пише поетеса. Мабуть, немає такої людини, яка б не любила матусю, батька та красу рідного краю.

Давайте зараз пофантазуємо й спробуємо намалювати картину природи рідного краю. Тож уявимо, що ми знаходимося у веселому гайочку, де ніжно вітерець гойдає дерева й нашіптує їм ніжні слова. Давайте спробуємо їх швидко прочитати.

ценсо комла

ліхбтумася

окдса котьба

силітихана

лямзе бокгар

 2. Читання вірша учнями.

— Прочитайте вірш так, ніби це ви говорите про свої почуття.

 3. Аналіз змісту вірша.

— Кого любить дитина?

— Що найбільше їй запам’яталось?

— За що вона любить лан, садок і горбок?

— А які ваші улюблені місця?

 4. Вправи на розвиток швидкості читання.

1) З’єднай пари слів.

Родитьгрушку

несухатину

пасухліб

люблю вівці

2) Переплутались рядки — їх швидко віднови!

I лан, що родить для мене хліб,

Люблю в криниці блакитну глиб,

Горбок, де білі вівці пасу,

Садок, з якого грушку несу.

V. Підсумок уроку

— Сьогодні ми всі відкрили для себе багатогранний талант Марії Підгірянки. Талант мудрого, доброго слова, який народжує у наших серцях велику любов, повагу до всього прекрасного. Бо тільки добро, любов, повага

мають передаватися із покоління в покоління і стають найдорожчим скарбом всього народу.

 Бо любов до свого краю я у віршах оспіваю.

 I тонесеньким пером опишу і намалюю,

 Все, що серденьком я чую.

Добрий день, шановні діти, Всім нам сонце шле привіти, Відкриває день новий...

А навколо стільки дива!

Я скажу вам всім правдиво: — Світ наш дуже чарівний, Його секрети ти відкрий!

Ось один він — не складний,

Всім відомий і простий,

Лиш загадку відгадай...

Тож міркуй, не поспішай! Виходять дванадцять молодців, Випускають п’ятдесят два соколи Та триста шістдесят п’ять лебедів. Соколи — це... (тижні).

А лебеді — це (дні).