Урок 12. Людина без книги, як криниця без води

Матеріал до уроку: О. Пархоменко «Як краплин у Дніпрі»; Д. Павличко «Соняшник»; О. Вишня «Любіть книгу» (для самостійного читання вдома).

Мета: виховувати бажання самостійно читати книжки, удосконалювати вміння виразно читати, знаходити й пояснювати образні вирази; розвивати уміння складати план оповідання.

Обладнання: картки для гри «Квіткове поле», ключ-відгадка.

ХІД УРОКУ

I. Вправи на удосконалення читацьких навичок

1. Робота за картками «Квіткове поле».

На квітах написані слова. Спочатку учні читають слова, написані на ромашках, потім — на волошках, барвінку й на маках.

Учитель спеціально добирає такі слова, з яких учні зможуть скласти народні вислови — приказки, прислів’я — про книгу, читання, розум й навчання.

2. Виразне читання вірша.

 В книгах вірні друзі, герої живуть,

 I пам’ятаю, як кожного звуть.

 Он ключ чарівний від дверцят у стіні Несе Буратіно мені.

 Прочитаних книг виростає сім’я.

 Все більше із книгами дружба моя.

 (О. Пархоменко)

— Казковий герой — Буратіно дарує чарівний ключ-підказку.

 Лише той, хто швидко Слова позбирає Ключем чарівним,

 Мудрість народну прочитає!

II. Повідомлення теми й мети уроку

— Мудре сонце освітлює нам шлях до знань, веде до зустрічі із нашими вірними друзями — книгами.

Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як пишуть про книги українські поети, з чим порівнюють їх у своїх творах.

III. Опрацювання вірша О. Пархоменка «Як краплин у Дніпрі»

1. Самостійне читання вірша.

— Подумайте, з чим порівнює автор кількість книг.

2. Виразне читання вірша.

— У якому рядочку виражена основна думка вірша?

Продовжте прислів’я:

• Життя без книжок — небо без... (пташок).

• Життя без книжок — весна без... (квітів).

• Книги читати — усе... (знати).

• День без книги, що обід без... (хліба).

• Дім без книги день без... (сонця).

— Отже, любі дітки, нехай у кожну оселю радо зглядає сонечко, нехай у кожній оселі живе мудра, вірна порадниця — люба книга.

IV. Опрацювання вірша Д. Павличка «Соняшник»

1. — Про кого цей вірш?

— До кого з проханням зверталась дівчинка?

2. Словникова робота.

Читання анаграм.

Ткавкі (квітка) атих (хати) нцесо (сонце) єчита (читає) онкві (вікно) лахапро (прохала) тужарлава (жартувала) ялося (сяяло)

3. Повторне читання вірша учнями вголос.

— Що мовив соняшник на прохання дівчинки? Як діяло Сонечко?

— Чим подібний цей вірш до казки?

4. Робота з ілюстрацією до вірша з елементами вибіркового читання.

— Який уривок із тексту проілюстровано? Зачитайте цей уривок.

— Що ви помітили в очах дівчинки та сонечка?

— А чому соняшник опустив свою голівку?

— Як саме він потрапив до віконця?

5. Вправи на розвиток техніки читання.

У швидкому темпі прочитати записані на дошці дієслова, у рядках вказати, яке дієслово зайве у кожному рядку.

• Читала, прохала, жартувала, посвіти, вийшла, стала, прохати, плакала, зайди, перепочинь, читає;

• перевести, дивився, мовив, здалося, усміхався, здивувався, пооглядав-ся, підкрався, побачив;

• зайшло, сяяло, перегортає, вливає, погасило.

6. Вправи на усвідомлення змісту тексту «Так чи не так».

1) А соняшник мовив:

— Я швидко прийду до хати.

2) Вийшла дівчинка з хати і стала Сонце прохати:

— Зайди до нашої хати!

3) Сонце зайшло. І все навкруг ожило.

4) Дівчинка книжку читає, а Сонце перегортає сторінки.

V. Опрацювання тексту «Любіть книгу» Остапа Вишні

1. Підготовча робота до опрацювання тексту «Любіть книгу».

— Книжки ведуть нас у дивовижний світ, знайомлять нас з прекрасними людьми.

Читаючи книгу, ми самі стаємо розумнішими, добрішими, сильнішими.

Тож хіба можна залишити такого друга у біді?

— Чи можна псувати книжку, кидати її, рвати, малювати на ній?

— Давайте поговоримо про це і прислухаємось до мудрих порад.

2. Вправи на розвиток швидкості читання.

Люба дитино? До тебе це слово!

Перед тобою — скарбниця чудова,

Мудрих порад невичерпне джерельце.

Книгу люби і душею, і серцем.

Пам’ятка

 Але, щоб книжечки читати,

 Не можна їх нам ображати.

 Сторінки загинать не слід,

 На книжку ставити обід І ручок в неї не кладіть,

 Ви краще книгу обгорніть —

 Послужить довше вам вона.

 Як раптом книжка розірветься,

 То вам підклеїть доведеться.

 Цього так, діти, не лишайте, —

 Книжкам в біді допомагайте!

 Ці правила прості

Запам’ятайте, дітки, всі.

Iз радістю книжки читайте,

Цікавий світ весь пізнавайте.

— Ми маємо сьогодні зустрітись ще з такими дітками, які не дуже люблять книги. А зустрінемося ми з ними, читаючи оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу!».

3. Розповідь про письменника.

— Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) 12 листопада 1889 року на хуторі Чечві біля села Грунь на Полтавщині в сім’ї селянина. Початкову освіту хлопець здобув у сільській школі. 1907 року Павло закінчив школу, почав працювати фельдшером і самостійно вчитися далі, щоб екстерном скласти іспит за гімназію.

Остап Вишня плідно працював на ниві української гумористики.

Тепла й ніжна любов до малечі спонукала його активно працювати в дитячій літературі. Лише у повоєнний час видано для юного читача цілу низку гумористичних оповідань письменника, найвідоміші серед яких — «Молоді будьмо!», «Дітям», «Перший диктант», «Великі ростіть».

Помер Остап Вишня 1956 року в місті Києві.

4. Читання твору учителем.

Перевірка первинного сприймання.

— Як звали хлопчика?

— Як Василько ставився до книжок?

5. Повторне читання оповідання, читання вголос «ланцюжком».

6. Робота над розумінням тексту.

— З чого видно, що Василько не любив і не беріг книжку?

— Який сон наснився Василькові? Ким він був уві сні й як почувався?

— Яким виявився сон для Василька? (Повчальним)

— Яке гасло склав Василько?

7. Самостійне читання. Поділ тексту на частини. Складання плану.

Орієнтовний план

1) Не любив Василько книг.

2) Пригоди Василька-книжки уві сні.

3) Бережи книгу — це твій друг.

8. Докладний переказ оповідання за планом.

Диференційовані завдання.

Слабшим учням запропонувати опорні речення на картці, інші переказують за планом.

VI. Підсумок уроку

— Який висновок ми можемо зробити в кінці нашого уроку? Які поради ми можемо дати іншим учням.

Складання пам’ятки «Як треба поводитися з книгою».

Пам’ятка

Негоже бруд заносити в науку,

Простягай книзі лише чисті руки.

Книгу не перегинай,

Сторінок не розсипай!

В книги ручки не клади —

Її життя на довше збережи.

Сторінок не загинай,

Закладинки виготовляй!

Хочеш за обід сідати —

Залиш книгу відпочивати.

Щоб книзі життя зберегти,

Одяг їй ти підбери.

Просто витрати хвилинку Та візьмися до пуття:

Попідклеюй всі сторінки —

Книзі дай нове життя!