УРОК 75

Потрібно учиться — завжди пригодиться.

Тема. Ю. Ярмиш «Зайчаткова казочка»

Мета: удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу; розвивати уяву, спостережливість, логічне мислення; виховувати бажання прийти на допомогу в скрутному становищі.

Обладнання: картки з буквами; маски зайця, лисиці, вовка, слова на картках, картки для розширення читання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Мовна розминка.

1) Гра «Утвори слово за зразком».

Учитель називає ланцюжок слів, а учні утворюють за аналогією нові ланцюжки.

їжачок — їжачкова, вовк (вовчик, вовчикова), хлопець (хлопчик, хлопчикова), заєць (зайчик, зайчикова).

2) Скоромовка.

Вийшли на леваду кізки,

Де стрункі стоять берізки,

Скуштувать листочки б раді,

Та мотузка на заваді.

2. Вправа з читання.

1) Розчитування за таблицею.

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Завдання учням.

Читання деформованого тексту.

гадЗаак

ощ аз ірзв солівий

даглявиє з-за нисос

і стотьї ресед витра

вукша шільбі логови

(Що за звір лісовий

виглядає з-за сосни

і стоїть серед трави —

вушка більші голови?

(Зайчик).

2. Бесіда.

— Що ви знаєте про зайчика?

— Якими словами його можна охарактеризувати?

— Героєм яких українських народних казок є зайчик?

— Отже, сьогодні ми прочитаємо казку Юрія

Ярмиша «Зайчаткова казочка».

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Робота з текстом.

Опрацювання казки Ю. Ярмиша «Зайчаткова казочка».

1) Читання казки комбінованим способом.

а) Слухання твору (до слів «що в лісі учити збирав»). Бесіда.

— Що знайшло Зайчатко в лісі?

— Чому воно не прочитало казочку одразу?

— З ким зустрілось Зайчатко в лісі?

— Як хлопчик повівся зайчиком?

б) Самостійне мовчазне читання казки до кінця.

2) Словникова робота.

а) Вправа на розширення поля читання (робота на картках у парах).

во

кро

їжа

ли

з ай

вк

лик

чок

сиця

чатко

ле

чи

не

роз

напи

жить

тати

вміло

крила

сан а

— Що об'єднує слова кожної піраміди? ('Тварини і дії).

б) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова і вирази за картками-блискавками: а на; все одно; якби мені; в тебе; ви не так; добридень; в нього; а це що.

3) Повторне читання казки мовчки. Гра «Небо і земля».

Діти читають слідкуючи очима. За командою «Небо» припинають читати, піднімають очі вгору.

За командою «Земля» продовжують читати.

У ч и т е л ь . Подумайте: чому Лисиця і Вовк порізному «читали» казочку?

4) Вибіркове читання.

— Що було намальовано в казочці?

— Про що думав Зайчик?

— Яку казку читала Лисичка?

— А що читав Вовк?

— Доведіть рядками казки, що Вовк і Лисиця не вміли читати.

— Як ви думаєте, чому тітонька Лисиця і дядько Вовк не сказали, що не вміють читати?

— Прочитайте, що порадив Зайчику хлопчик?

— Як ви гадаєте, чи прислухається до неї Зайчик?

— Знайдіть у казці зачин, основну частину і кінцівку.

5) Розігрування казки за ролями.

2. Робота в зошитах (с. 52—53, завдання 1, 2, З, 4).

IV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда.

— Що автор казки хотів нам показати?

V. Домашнє завдання

І група: читати виразно казку;

II група: інсценізувати казку;

III група: дібрати прислів'я, які могли бути порадою для Лиски і Вовка (Хто людей питає, той і розум має. Вчитися ніколи не пізно. Потрібно учиться — завжди пригодиться.)