Урок № 29

Тема: Поняття про будову фігури людини (тулуб, голова, руки, ноги), порівняння цих частин за формою та розміром. «Веселий клоун»

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів зі скульптурою як видом образотворчого мистецтва, з поняттям «рельєф»; продовжувати закріплювати навички роботи з пластичними матеріалами; надавати початкове уявлення про будову людини; навчати порівнювати частини тіла за формою та розміром; формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні риси напівоб’ємної форми; закріплювати навички основних видів ліплення; розвивати вміння передавати свої почуття, емоції, настрій скульптурними засобами; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, екологічну культуру.

Обладнання: репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; обладнання: ТЗН; матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; дошка для ліплення; пластилін (глина, солоне тісто); стеки; цупкий картон; матеріали для відбитка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

–          3 яким видом образотворчого мистецтва ми ознайомилися на попередньому уроці?

–          Навіщо люди створюють скульптури? Які думки і почуття скульптури допомагають їм передавати?

–          Які види скульптури ми знаємо? З якою метою їх використову¬ють люди?

–          Як називають художників, які працюють із пластичними мате-ріалами?

–          3 якими матеріалами працюють художники-скульптори?

–          Як називають художників, які зображують тварин?

III.  Вивчення нового матеріалу

1.        Пояснення вчителя

–          Уважається, що в середньому зріст людини дорівнює приблизно 7—8 розмірам її голови. Також слід враховувати інші пропорції людської фігури. Наприклад, довжина ніг дорослої людини дорівнює половині її зросту, а коліна розташовуються посередині всієї довжини ніг. Якщо умовно розділити голову по висоті на три частини, то очі знаходяться на верхній лінії.

–          Створюючи ескіз, намагайтеся малювати не окремі частини тіла (руки, ноги, голову), а уявляти всю фігуру в цілому.

–          Є ще одна обов’язкова умова, яку має враховувати художник початківець. (Учитель просить підвестися одного з учнів.) Подивіться: коли людина стоїть, вона або однаково спирається на обидві ноги, або центр тяжіння переносить на одну ногу. (Учитель показує.) Нахил тіла буде зовсім різним.

–          Фігура людини симетрична щодо умовної лінії. Наскільки б людина не була нахиленою, лінія, що проходить через центр тяжіння, має обов’язково припадати на одну з ніг. Інакше людина впаде. (Учитель показує за допомогою учня.)

–          Сьогодні ми створюватимемо скульптурне зображення людини. На попередньому уроці ми виготовили подарункову статуетку. Її можна взяти до рук, розглянути з різних боків, повертаючи по колу.

–          Скульптуру, навколо якої можна обійти і яку є змога розглянути з усіх боків, називають круглою скульптурою.

–          Якщо скульптура опиняється поруч з іншим видом мистецтва — архітектурою, вона начебто притискається до стіни — розчиняється в ній, або навпаки, виростає з площини стіни. Ми з вами бачимо лише частину об’ємного зображення. Зображення, що виступає над стіною, називають рельєфом. (Тема побудови фігури людини є складною для учнів 1-го класу. Тому її основні положення мають бути детально проілюстровані.)

2.        Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель демонструє скульптурні зображення людини. Звертає увагу учнів на особливості будови та пропорції окремі частин тіла.

Вчитель пропонує учням розглянути роботи Джакобо Манцу «Дівчинка на стільці» (1955), твори з серії «Балерини» (1956—1958) та інші, завдяки яким Манцу набув європейської популярності, став постійним учасником міжнародних виставок.

«Дівчинка на стільці» — величезний динамічний потенціал вкладений у зображеній у натуральний розмір дівочій постаті. Вона постає в абсолютно нерухомої фронтальній позі, що підкорює простотою. Проте від фігури надходить величезне відчуття життєвої енергії. Лаконізм пластичних засобів насправді оманний, у створенні образу відточеність пластики є надзвичайно важливою.

IV.  Закріплення вивченого матеріалу

1.        Пояснення до творчого завдання

–          Сьогодні ми знову станемо скульпторами. І для роботи нам знадобиться аркуш картону 10 х 15 см. Ми ліпитимемо рельєф, присвячений артистам цирку — клоунам. Ви вже знаєте, що ліпити означає додавати шматочки матеріалу до форми. Для ліплення ми скористаємося пластиліном (глиною або солоним тістом).

–          Але перш ніж розпочнемо ліплення, згадаймо основні правила і прийоми роботи з глиною (пластиліном або солоним тістом).

2.        Правила роботи і техніка безпеки

–          Робоча поверхня має бути закрита клейонкою або газетою — пластилін може забруднити її.

–          Усі роботи необхідно виконувати лише на дошці для ліплення.

–          Зі стеками слід поводитися дуже обережно, не пустувати і не розмахувати ними.

–          Після роботи слід обов’язково ретельно вимити руки з милом (пластилін залишає жирні плями) і вичистити нігті. (Учитель нагадує основні прийоми ліплення (розкочування, скачування, сплющування, защипування, прищипування, вдавлювання ) і пропонує учням, показати долоньками, як вони виконуються.)

–          Клоуни — чудовий сюжет для рельєфу. Погляньте уважно на клоуна, і ви побачите, що всі форми, які утворюють його фігуру, дуже виразні.

(На аркуші паперу 10x15 см виконують ескіз майбутнього рельєфу. Потім на картон розмірам 10x15 см послідовно наносять горизонтальні ковбаски з пластиліну блакитного, синього, зеленого, фіолетового кольорів. Учні можуть скористатися готовими кольорами пластиліну або змішати пластилін необхідних кольорів. Потім поверхню вирівнюють пальцем або стекою. Виліплюють окремі деталі фігури клоуна та закріплю ють на заготовці рельєфу за допомогою примазування).

3.        Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель пропонує учням розглянути етапи виконання рельєфу із глини (пластиліну або солоного тіста), крок за кроком демонструє послідовність виконання роботи.

Учні виконують фігурки самостійно, додаючи за бажанням елементи декору за допомогою підручних матеріалів методом приліплювання або відбитка. Для відбитка можна застосовувати олівці, ковпачки, використані стрижні кулькових ручок, фактур ні тканини, шматочки наждачного паперу та ін.

V.   Підбиття підсумків

Із фігурок створюють загальну композицію «Веселі клоуни». Виконані учнями рельєфні плакетки можуть стати подарунками для друзів та близьких.