УРОК 54

Віє метелиця, крутиться, мелеться...

Тема. Ліна Костенко «Баба Віхола» і «Пряля»

Мета: розкрити красу поетичного зображення зими-чарівниці у віршах «Баба Віхола» і «Пряля» Л. Костенко; удосконалювати навички виразного читання віршових творів; формувати уміння помічати образність висловів; збагачувати ними мовлення дітей; виховувати любов до образного слова, естетичні смаки та патріотичні почуття молодшого школяра.

Обладнання: фотопортрет Ліни Костенко; зимові пейзажі (фотоілюстрації, репродукції картин художників).

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання учням.

Гра «Чарівна скринька».

У ч и т е л ь . Цікаво, які чарівні предмети містяться сьогодні в чарівній скриньці? Які завдання маємо виконати? (Учні по черзі зі скриньки дістають яскраво намальовані та виразні грибочок, березовий листочок, місяць і березу, на яких із зворотного боку написані завдання):

• На березовому листочку: 3 якого твору? Яка пора року змальована в ньому? Скажи про це словами вірша.

• На грибочку: 3 якого вірша? Як я там одягнений? Яке слово нове, оригінальне утворила від мене поетеса? Чим подобається тобі цей твір? Чи можеш прочитати його напам'ять?

• На місці: 3 якого твору? Що я там роблю? Виразно прочитайте вірш. Кому він належить?

• На березі: У якому вірші зі своїми сестрами я стою по коліна у воді? Про яку пору року цей твір? Хто автор вірша? Які ще вірші цієї поетеси ти знаєш?

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Чудові пейзажі замальовки рідної землі постають із творів Ліни Костенко «Березовий листочок», «Берізки по коліна у воді», «Ліс на світанку» та вірша Петра Сиченка «Українська ніч». Весна, літо, пізнє літо у цих творах мають свої неповторні ознаки. Різні пори року, різний час доби: день, світанок, ніч — усе має свою чарівність, ті прекрасні хвилини, які митці й увічнили поетичним словом.

Своє неповторне поетичне слово сказала Ліна Костенко й про зиму. Вірші поетеси, у яких вона розповіла про зиму-чарівницю, розглянемо на сьогоднішньому уроці. Що вам відомо про Ліну Костенко?

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Колективна робота.

1) Демонстрація портрета поетеси.

2) Розповідь учнів про Ліну Костенко (відновлення знань про поетесу із попереднього уроку). Учитель доповнює відповіді дітей.

2. Робота з текстом.

Робота над віршем «Баба Віхола»

1) Словникова робота.

У ч и т е л ь . Чи траплялося вам слово віхола?

Яке явище природи ним позначають? Так, зими в Україні дуже часто бувають із заметілями, коли мете сильний вітер із снігом. На заметіль ще кажуть: віхола. Зверніть увагу: це слово має багато мовних родичів — слів, які різняться між собою відтінками значень.

Віхола: заметіль, завірюха, хуртовина, метелиця, хуга, завія, сніговій, сніжниця, хуговій, юга.

Чимало слів називають одне і те ж явище! Ліна Костенко вибрала з-поміж них слово віхола. А що ж означає слово вештались?

Вештатись — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.

У вірші зустрінуться слова решето, ситечко — це господарські речі, якими просівають борошно. (Демонстрація малюнка).

2) Виразне читання напам'ять вірша «Баба Віхола» учителем.

3) Повторне читання вірша дітьми.

4) Осмислення поезії як мистецького словесного шедевру. Бесіда з учнями.

— Чи можна сказати, що вірш «Баба Віхола»

— це поетична казка, а сама віхола — казковий персонаж? Чому?

— Прочитайте слова Віхоли. Яке це «біле борошно» вона просіває?

— Чому так важливо вкрити все снігом? Коли не буде мерзнути житечко?

— Отже, поетеса змалювала казкову чарівницю Віхолу, яка дбайливо виконує свої обов'язки. Для чого їй мітла? Яка вона в неї? Чому «метальна»?

— Які кольори використала Ліна Костенко?

Відшукайте у вірші слова — ознаки таких предметів: Віхола — ... (сива), борошно — ... (біле), пальчики — ... (сині).

3. Виставка.

У ч и т е л ь . Отже, кольори сивий, білий, синій

— кольори зими. Відшукаймо їх на малюнках, фотографіях та репродукціях картин художників.

Робота з виставкою «Зимові пейзажі» (на дошці).

4. Хвилинка літературознавчої пропедевтики.

Бесіда.

— Прочитайте ще раз поезію «Баба Віхола».

— Якими словами Ліна Костенко її закінчує?

— Прочитайте початок вірша.

— Отже, поетеса повторює ті самі слова: ними починає вірш, ними й закінчує. Обрамлює, ніби кільцем! Справді, такий прийом називають поетичним кільцем. Такою ж чудовою є поезія Ліни Костенко «Пряля». І в ній теж змальовано зиму. Вона вкриває землю сніговою ковдрою. Наче справжня майстриня, працює — творить снігове покривало. Вона — пряля, що напряла сувої полотна...

5. Робота з текстом.

Робота над віршем «Пряля».

1) Слухання музики із опери М. Лисенка «Зима й весна, або Снігова краля».

2) Виразне читання вірша напам'ять учнями.

3) Дослідницька робота учнів. Робота у групах.

1 група. Відшукайте у вірші слово, що повторюється. Для чого поетеса використала засіб повторення слів?

2 група. Доведіть, користуючись текстами вірша «Баба Віхола» та «Пряля», що природа в обох віршах олюднена.

3 група. Які людські якості мають рослини і тварини, зображені поетесою в інших, відомих нам, її віршах?

IV. Підбиття підсумків уроку

1. Розв'язування кросворда.

1. Баба Віхола турбується про ... (житечко).

2. У казці Прялі рветься ... (нитка).

3. Чого вже встигла напрясти Пряля ... (Хуртовин).

4. Баба Віхола попросила ... (решета).

У ч и т е л ь . Доповніть ключовим словом кросворда твердження: Ліна Костенко переконує своїх читачів, що природа — це ... істота (жива).

2. Бесіда.

— Розкажіть, як треба поводитись серед природи. Використовуйте у своєму мовленні вислови поетеси.

V. Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять вірш який сподобався.

2. Намалювати казкову Віхолу чи Прялю.

3. Створити казку (усно) про Віхолу та Прялю.