УРОК 10

Тема. Т. Шевченко «Тече вода з-під явора...» І. Франко «Дрімають села...» П. Тичина «Осінь така мила». Олександр Олесь «Літній вечір...»

Мета: поглиблювати і розширювати знання учнів про рідну мову, її багатство і милозвучність; формувати елементи виразного читання віршів; розвивати уяву; виховувати любов до природи.

Обладнання: індивідуальні картки для розвитку периферичного зору, картки зі словами.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Артикуляційні вправи.

1) Чистомовка.

— Тук-тук-тук!

— Так-так-так! —

І комашка, і черв'як,

1 личинка — Біла спинка

Причепилася ось так!

2) Фонетична зарядка. Бесіда.

— Дмухніть на цей листочок.

— Як вітер свище?

— Як листочок падає в гаю?

2. Вправи з читання.

1) Вправа на розвиток периферичного зору.

У ч и т е л ь . Ви так сильно дмухали, що до кожного з вас на парту впав незвичайний листочок. Дивлячись у центр листочка (де крапка), назвіть цифри від 1 до 9. (Діти працюють у парах за картками, які зроблено у вигляді листочків із дерев).

74 796 52

2 5 5 3 8 6

9 8 1 8 7 4

63 42 139

дивись оригінал

2) Робота з таблицею 4 (додаток 4).

У ч и т е л ь . Як падає листочок з дерева — згори вниз, так і ми чуємо колонку № 8 із голосними звуками ([і], [е], [у]).

3) Читання речення із з'єднаними словами.

У ч и т е л ь . Вітерець змів усі слова в реченні.

Прочитайте його правильно.

Розвивайсязвеселяйсямояріднамово.

— Яка наша мова?

— Чому для нас дорога рідна мова?

— Що ми можемо зробити за допомогою мови?

II. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Наша українська мова — надзвичайно багата, дзвінка, ніжна і милозвучна. У ній відчувається і подих бурі, і ніжність вишневих пелюсток, спів потічка веселого і шум лісу дрімучого, шепіт ниви колосистої і пісня солов'я. Українська мова — це мова нашої природи, народної пісні і, звичайно, поезії. Адже вірші — це ще одна мовна перлина.

Особливо ті, у яких красою слова змальовано красу природи. І на сьогоднішньому уроці ми познайомимося з деякими з них.

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Робота з текстом. Опрацювання вірша

Т. Г. Шевченка «Тече вода з-під явора...»

1) Читання вірша вчителем.

У ч и т е л ь . Заплющте очі. Слухаючи, уявіть картину, яку змалював Тарас Шевченко.

2) Словникова робота. Учні з'ясовують значення слів явір, кругом, верболіз, калинонька.

3) Читання вірша учнями вголос.

4) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— Яку пору року описано? Чому ви так думаєте?

— Прочитайте, куди тече вода?

— Як поет написав про калину?

— Як ви розумієте вислів «пишається»?

— Що ще росте над водою?

— Які рядки вірша підходять до малюнка в підручнику?

2. Вправи з читання.

1) Гра «Луна». Вправа на вироблення швидкості читання і розвиток артикуляційного апарату.

Учитель читає вірш голосно, а учні — трохи тихіше (як луна) хором. Можна читати кілька разів, із прискоренням темпу.

2) Виразне читання вірша. Учні читають, передаючи голосом захоплення красою української природи.

3. Робота з текстом.

Робота над віршем І. Франка «Дрімають села...»

1) Слухання вірша учнями. Бесіда.

— Який день описано? Який куточок України?

2) Словникова робота. Гра «Блискавка».

Слова на картках: село, ясно, сонце, хатки, зеленії.

3) Читання вірша учнями за строфами. Учні відповідають на поставлені питання.

Читання мовчки (1 строфа).

— Яка картина постала у вашій уяві? Доведіть словами вірша, що це осінь.

— Що означає слово «дрімають»? Хто може дрімати? Поясніть вислів «дрімають села».

— Які зміни в природі відбулися?

Читання вголос (2 строфа).

— Прочитайте наступні 4 рядки вголос.

— Яку картину вони змальовують?

— Прочитайте опис садків. Коли так буває?

— З чого видно, що це саме рання осінь?

4. Завдання учням.

1) Гра «Дочитай далі». (Вправа на розвиток техніки читання.)

Учитель читає слово з вірша, а учні відшукують його і читають далі.

2) Виразне читання вірша.

5. Фізкультхвилинка.

Хмарка сонечко закрила,

Слізки срібнії зронила,

Ми ті слізки пошукаєм.

Пострибаєм, як зайчата,

Політаєм, як пташки.

Потанцюємо ще трішки,

Щоб спочили наші ніжки.

Всі веселі? От чудово!

А тепер — за працю знову.

6. Робота з текстом.

Опрацювання вірша П. Тичини «Осінь така мила».

1) Слухання грамзапису П. І. Чайковського «Пори року».

— Який настрій у вас викликала ця музика?

— Чому?

— Що ви уявили?

2) Читання вірша вчителем.

3) Читання вірша учнями (мовчки).

4) Вибіркове читання.

— Як поет називає осінь?

— Що вона несе їсти матусі?

— На що подібний вірш? Що тут казкового?

5) Хвилинка фантазії.

— Якою ви уявляєте осінь? Опишіть її.

— Доберіть слова, близькі за значенням до слів «мила» і «славна», «матуся».

— Що ще могла осінь принести матусі?

— Як іще називають осінь? Чому кажуть, що осінь щедра, багата, золота, чарівна?

6) Виразне читання вірша.

7. Вправи з читання.

Опрацювання вірша Олександра Олеся «Літній вечір...»

1) Самостійне читання вірша учнями (напівголосом).

2) Словникова робота. З'ясування значень мла, літа, плине, щебече.

Учні добирають слова, близькі за значенням до слів «плине», «щебече».

3) Читання вірша по строфах, аналіз змісту. Бесіда.

— Прочитайте 1 строфу. Який куточок природи описано?

— Чому вершини золоті? Що означає «пісня ллється»?

— Прочитайте 2 строфу. Поясніть вислів «сон обняв». Як сказано про пісню?

— Який куточок України описано в останній строфі?

— Прочитайте слова, які вказують на послідовність подій.

— Чому пісня «ллється, літа, щебече»?

4) Виразне читання вірша.

IV. Підбиття підсумків уроку

1. Бесіда.

— Який із віршів вам сподобався найбільше? Чому?

— Що об'єднує ці вірші?

2. Робота в зошитах (с. 6—7, завдання 1,2,3,4).

V. Домашнє завдання

1) Виразно читати вірші.

2) Вивчити вірш про осінь.

3) Скласти невеличкий вірш про осінь.