Урок 73. Природа відкриває свої таємниці. Володимир Лучук

Мета: ознайомити учнів із творчістю Володимира Лучука; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати художнє сприймання явищ природи, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра — висока гора.

Ро-ро-ро — гостре перо.

Рі-рі-рі — сонце угорі.

Ру-ру-ру — не псуй кору.

Ри-ри-ри — книжку бери.

2. Робота над скоромовкою

Пішли рясні дощі.

Ловилися лящі.

А хлопці — мов хлющі,

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящії

Хлющ — сильний дощ, злива.

Змокнути (стати), як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.

III. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще виразне читання вірша Платона Воронька.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

— Сьогодні ми починаємо вивчати творчість українського поета Володимира Лучука.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). У 1945 р. родина була переселена в село Доросині Волинської області і зазнала всіх бід від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду, і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане.

Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов’янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру.

Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі інші побутові справи для нього не існували.

Ті, хто знав Володимира Івановича, називають такі головні риси його характеру, як доброта, довір’я до людей, невтомність у праці та сміливість у пошуку вагомого, як добірне зерно, слова. Мабуть, не випадково свою першу збірку поезій він назвав так промовисто — «Довір’я».

 Ір-ір-ір — великий двір. Ир-ир-ир — голландський сир. Ря-ря-ря — ясна зоря. Ар-ар-ар — вправний кухар. Ер-ер-ер — молодий шофер.

Дітей він дуже любив. Навіть під час творчих поїздок у Прагу на вулицях міста він мав про що поговорити з дітьми. І хоч розмови були короткі, зате контакт налагоджувався доволі швидко.

Надійною підтримкою та помічницею у царині дитячої літератури була для Володимира його дружина Оксана Сенатович. їхнім подружнім гаслом стали такі слова: «Якщо ти поет — напиши для дітейі». А написав В. Лучук чимало: «Сіла хмара на коня», «Хитрий лис малює ліс», «Чарівний глобус», «Уставати рано треба», «Я малюю голуба», «Жива вода», «Дарунки для мами» тощо.

2. Читання статті про поета у підручнику (с. 77)

— Чого поет навчає маленьких читачів своїми творами?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша В. Лучука про жовті глечики

1) Гра «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання учнями вірша.

2) Довідкове бюро.

Нахильці — зігнувши верхню частину тіла, нахилившись. Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити).

Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені.

3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Про яку незвичайну ознаку заплав ідеться у вірші? Прочитайте відповідні слова.

— Що поет називає жовтими глечиками?

— Що підказало автору такий образ?

4) Цікаво знати!

Королевою водного королівства вважається латаття — символ чистоти, свіжості та тиші. Свою квіткову корону водяна королева розкриває вранці і закриває вдень. І так — протягом чотирьох днів, а потім з’являються нові квітки. Триває церемонія коронації латаття з кінця весни. Забарвлення квіток вражає своєю різноманітністю.

Глечики жовті, латаття жовте, або кубйшка жовта (народні назви: жовта водяна лілія, жовта маківка, бабка, збанок, збанятник, лопатень жовтий, лопушняк жовтий, мак водяний, товстушка, водяна царівна, ру-сальна квітка) — багаторічна водяна трав’яниста рослина родини лататтєвих. В Україні жовті глечики здавна пов’язували з русалками (одна з народних назв рослини — русальна квітка). Вважалося, що рано вранці та у вечірні години жовті квіти не можна ні зривати, ні навіть торкатися їх — бо русалка, яка стереже свою улюблену квітку, може розсердитися, схопити людину за руку і втопити. Вірили також, що у літні місячні ночі найбільше русалок збирається у тих місцях, де найбільше жовтих глечиків.

VI. Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

 • Сьогодні на уроці я вчився.

 ■ Я вперше дізнався.

 • Мені було цікаво.

 • Найбільше сподобалося.

VII. Домашнє завдання

Намалювати латаття жовте.