Урок 39

Тема: Чи легко приносити радість іншим? В. Скомаровський «Чому в зайця гарний зір». В. Сухомлинський «Покинуте кошеня». А. Костецький «Хвостата мова». Н. Кир'ян «Ми в цьому світі не самі». Підсумок за темою

Мета: розвивати різні способи і види читання; збагачувати словниковий запас дітей; поглиблювати навички роботи над різними жанрами творів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо.

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Біжить стежина поміж ожини.

І вже у Жені ожини жменя.

 2 Гра «Шифрувальники»

— Прочитайте, доберіть загальну назву.

Апли, дбу, нелк — ... (дерева)

(Липа, дуб, клен)

Лицяси, квов, цьєаз — ... (тварини).

(Лисиця, вовк, заєць)

Етмекил, ахум, кувап — ... (комахи).

(Метелик, муха, павук)

 3 Робота над чистомовкою

Це-це-це — ми посадили деревце.

Го-го-го — поливатимем його.

Не-не-не — виросте воно рясне.

Ами-ами-ами — нас порадує плодами.

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні повертаються одне до одного обличчям і переказують зміст казки.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Щоб природа нас радувала, допомагала, частувала своїми плодами, їй потрібно допомагати, її потрібно охороняти, а голов-

не — не завдавати шкоди. І тоді природа покаже нам багато дивного і фантастичного.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання вірша Вадима Скомаровського «Чому в зайця гарний зір»

— Прочитайте вірш мовчки. Підготуйтеся до виразного читання. Доберіть потрібну інтонацію.

— Який настрій викликав у вас вірш? Чому?

Довідка для вчителя

Заєць у перекладі зі старослов’янської мови означає «стрибун». Задні його лапи майже вдвічі довші за передні й дуже сильні, завдяки чому він може робити стрибки в декілька метрів. Але він ще й чудовий бігун. У разі небезпеки досягає швидкості понад 70 км/год. Зір у зайця середній. Бачить він краще в сутінках. Може бачити все навколо себе: його очі розташовані так, що забезпечують йому широке поле зору. Тікаючи, він, зазвичай, дивиться назад, тому нерідко стає здобиччю іншого ворога, що опинився на його шляху. Спить заєць із заплющеними очима.

Гра «Актори»

— Прочитайте вірш: здивовано; захоплено.

Гра «Добери риму»

Повір — зір; смішинку — морквинку; авто — ніхто; на базарах — в окулярах.

 2 Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Покинуте кошеня»

1) Самостійне читання оповідання учнями.

— Яке почуття ви переживали, коли читали оповідання? Коли вам було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?

2) Читання оповідання «ланцюжком».

— Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?

3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Чому кошеня опинилося на дорозі? Чи випадково це трапилося?

— Чому кошеня нявчало?

— Як люди ставилися до кошеняти?

— Чому вони не допомогли кошеняті?

— Скільки часу кошенятко сиділо насамоті?

— Де Наталочка почула кошенятко?

— Що зробила дівчинка?

— Хто з людей виявився найдобрішим, а хто — найжорстокі-шим? (Той, хто виніс кошеня.)

4) Гра «Дослідники».

— Скільки разів у тексті зустрічається слово кошеня? (Чотири); кошенятко? (Три)

5) Робота в групах. Конкурс на краще продовження оповідання.

 3 Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Хвостата мова».

1) Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

2) Читання вірша учнями.

3) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

— Чому хлопчик зрозумів «хвостату мову»?

— Чи доводилося вам спілкуватися такою «мовою»?

— Чим схожі цей вірш та оповідання «Покинуте кошеня»?

4) Робота в групах.

— Пофантазуйте і розіграйте за змістом оповідання «Покинуте кошеня» і вірша «Хвостата мова» виставу. Як її можна назвати?

— Хто буде дійовими особами?

— Між ким відбуватиметься розмова?

— Як її розпочати?

— Чим вона закінчиться? Які слова, жести, вирази обличчя допоможуть глядачам відчути почуття дійових осіб?

 4 Опрацювання вірша Надії Кир'ян «Ми в цьому світі не самі»

1) Читання вірша вчителем.

— До чого закликає нас поетеса?

2) Гра «Рибки».

Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому діти можуть ворушити губами.

— Як у вірші сказано про взаємну залежність людей і тварин?

— Про який небесний дах ідеться?

VI. Підсумок уроку

— Яку тему закінчили опрацьовувати?

Гра «Мікрофон»

— Продовжте речення.

Справжній друг природи.

VII. Домашнє завдання

Підготувати відповіді на запитання за темою «Буду я природі другом».