УРОК 23

Тема уроку. Тварини в природі. Як розрізняють тварин. Тварини — живі організми

Мета уроку: формувати уявлення про значення тварин у природі і цінність їх для людей, про види тварин, про особливі ознаки тварин; уміння розрізняти тварин одного виду і кількох видів; формувати вміння міркувати за аналогією, порівнювати; виховувати оцінне ставлення до власних вчинків та вчинків інших людей у ставленні до природи.

Обладнання: 1. У кожного на парті: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці, аркуші паперу. 2. Тести для контролю й оцінювання знань і умінь учнів з нової теми.

Оформлення дошки: 1. Тема уроку. 2. Таблиці із зображеннями тварин. 3. Ілюстрації малюнків (окремо тварини по групах). 4. Завдання для перевірки домашньої роботи.

Повинні знати

— про значення тварин у природі;

— про цінність тварин для людей;

— види тварин;

— про особливі ознаки тварин.

Повинні вміти

— розрізняти тварини одного виду і кількох видів;

— міркувати за аналогією;

— порівнювати, робити висновки;

— спостерігати, узагальнювати.

На переносній дошці: віршик для фізкультхвилинки, алгоритм виконання самостійної роботи.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

1. Поетична хвилинка.

(Учні читають вірш М. Сингаївського «Дощ із краплі починається»).

Все — із доброго чи злого —

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

З пагінця чи бруньки — гілка,

З гілки — дудочка-сопілка.

Хліб — з маленької зернини,

Дощ — із чистої краплини.

Навіть річечка-ріка Починається з струмка.

День турботою почнеться,

Все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту —

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло,

Хоч мале, та добре діло.

2. Бесіда з учнями.

Для чого вірш вам прочитали? Так, нагадали, щоб ви проганяли дрімоту, працювали невтомно і вміло,

бо все(починається з малого). І нам слід робити

хоч мале та (добре діло).

II. Підсумки фенологічних спостережень за тиждень

1.Повідомлення синоптиків та прогностиків.

1. Синоптики повідомляють про свої спостереження за тиждень, учні записують у щоденниках.

2. Прогностики знайомлять дітей з прикметами зими.

1) Хмари ідуть проти вітру — на сніг.

2) Вночі іній — вдень снігу не буде.

3) Кіт шукає тепло — буде сильніший мороз.

4) Горобці ховаються в укриття — на мороз або заметіль.

(Учитель пропонує учням перевірити ці прикмети за тиждень і доповісти).

III. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальна перевірка домашнього завдання.

1) Гра «Естафета».

З’єднай назви рослин і органи, якими вони розмножуються:

макбульбами

смородиналистками

картопляцибулинами

полуницячастками стебла

калинакореневими паростками

підсніжникнасінням

кімнатна фіалка вусами

(Виконують діти І ряду; діти ІІ ряду перевіряють; діти ІІІ ряду оцінюють).

2) Закресли неправильні судження:

— Корінь вбирає із ґрунту воду.

— У плоді утворюються поживні речовини.

— Насіння захищає від пошкоджень плід.

— Стебло проводить воду від кореня до всіх органів.

— З листя утворюється плід.

(Один учень читає, а інші хором відповідають «так» або «ні»).

2. Робота в робочому зошиті.

Завдання на с. 43.

Заслуховуються доповіді 3—4 учнів з тем «Правила поведінки у лісі», «Як охороняти рослини».

3. Самостійна письмова робота.

Питання записані на дошці. Учні на окремих аркушах паперу дають відповіді, грамотно сформулювавши думку.

1 варіант2варіант

1. Як рослини захища-1. Чому в природі не

ються від знищення тва- зникають бур’яни? ринами і людиною?2.Яке значення мають

2. Чому багато дико-рослини для людей?

3. Що робиться для збереження рідкісних рослих рослин стали рідкісними?

3. Чи було б життя на рослин у нашій країні? Землі без рослин? Чому?

4. Чим зможуть допомогти діти, щоб зберегти могти діти, щоб зберегти рослинний світ? рослинний світ?

Алгоритм виконання — на переносній дошці.

Алгоритм виконання самостійної роботи

1. Читаєте питання.

2. Обдумуєте відповідь, формулюєте речення.

3. Пишете речення під тим номером, під яким було питання.

4. Не знаєте відповіді, пишете номер, рядок пропускаєте.

5. Готуєте відповідь на наступне питання.

6. Працюєте тихо, вдумливо і самостійно.

7. Закінчивши роботу, вкладіть аркуш у робочий зошит і здайте.

IV. Мотивація навчальної діяльності

(Тема, таблиця «Повинні знати і Повинні вміти» з самого початку уроку закриті, а план поступово записує вчитель на дошці).

1. Бесіда з учнями.

Жива природа — це хто?:...,...,... (рослини, тварини, люди). Сьогодні почнемо вивчати тих, «хто їсть без ложки». Так, тварин. Що ви знаєте про них? Молодці, знаєте дещо, але далеко не все. Отже, ваші знання слід доповнити, упорядкувати, уточнити. Скажіть, будь ласка, а для чого нам треба знати якнайбільше про тварин? Виділяю тільки ті міркування, що заслуговують на увагу:

— все в природі взаємопов’язане, і від тварин залежить життя рослин, людей та інших тварин;

— треба навчитись розрізняти тварин, бо вони — брати наші менші;

— хочеться знати, як людина може використати тварину, не завдаючи їй шкоди.

(Відкриваються записи, які сформульовані під рубриками: Повинні знати і Повинні вміти — див. таблицю).

Учитель пропонує учням певні формулювання, а учні допомагають скласти план вивчення нової теми:

1. Тварини — частини живої природи.

2. Спільні і відмінні ознаки тварин.

3. Як різняться тварини?

4. Особливі ознаки тварин.

5. Чим живляться тварини?

6. Які почуття викликають у вас окремі тварини?

2.Слово вчителя (з використанням малюнків).

Поруч з людиною завжди живуть тварини: кошенята, веселі папуги, казковий світ рибок, кумедні цуценята — скільки радості вони нам приносять! А як приємно зустрітися з білочкою, соловейком, їжачком у природі! Живуть тварини скрізь: у воді, на суходолі, в повітрі, у людини і в лісах — їх можна побачити всюди. Людина спостерігає за тваринами, вивчає їх, використовує для своїх потреб. Між рослинами і тваринами багато спільного. Що спільне у них? Так, тварини теж дихають, їдять, ростуть, розмножуються, умирають і народжуються.

Значить, тварини — це є частина(живої природи). Всі об’єкти живої природи між собою взаємопов’язані. Рослини готують їжу для тварин, яку ті самі не можуть приготувати. А чим рослини відрізняються від тварин? Так, рослини, на відміну від тварин, не можуть активно рухатись і, звичайно ж, мають зовсім іншу будову.

А тварини? Чи всі вони однакові? Ось вони перед вами, точніше, ілюстрації тварин. Що у них спільного: всі тварини — об’єкти живої природи, добувають собі їжу, мають спільне у будові тіла. На відміну від людини, вони.,. (не розмовляють, не мислять). А як різняться тварини? Тіло одних покрите шерстю, других — пір’ям, а у інших — лускою. Тварини використовують різні способи пересування: одні з них бігають, другі — літають, а інші — плавають чи повзають.

І місце проживання у тварин різне: одні живуть у воді, другі на землі, інші — у землі. А деякі тварини частину свого життя проводять у воді, а частину — на суходолі. По-різному і живляться тварини: одні їдять рослинну їжу, другі — тваринну, а інші вживають і ту, й другу.

Отакий різноманітний, багатий і цікавий світ тварин!

За своїми зовнішніми ознаками, місцем життя і способом харчування на кого більше схожі тварини — на рослин чи людей? Тому ми частенько і говоримо: тварини — брати наші менші; ми відповідальні за тих, кого приручили. Людина до більшості тварин ставиться з любов’ю і ласкою, як і належить старшому до братів менших. Наведіть приклади із казок, життя, коли людина з ніжністю, ласкою ставиться до тварин, особливо до пташок і приручених тварин.

Ось як сказав поет Д. Павличко у вірші «Птиця»:

Тріпоче серце спійманої птиці.

В руках моїх не чує доброти.

— Я дам тобі водиці і пшениці.

Моя пташино, тільки не тремти!

— Хіба потоки загубили воду,

Хіба в полях уже зерна нема?

Пусти мене, мій хлопче, на свободу.

І все, що треба, я знайду сама.

— Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках, легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це? Хіба це важко —

Від мене взяти кілька зеренець?

— Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

— Лети! Співай у небі гомінкому;

Хоч і маленький, зрозумів я все.

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!

Як не ласкаво, ніжно, добре поводиться хлопчик з птицею, вона все одно хоче. (чого? Продовжують діти).

V. Фізкультхвилинка

(На переносній дошці записаний віршик).

Бігли, бігли по доріжці І втомились наші ніжки.

Ми присядем і підскочим,

Танцювати ніжки хочуть.

Бігли, бігли по доріжці І втомились наші ніжки.

На травичку ми лягли,

Ніжки, ручки простягли.

Вже спочили наші ніжки,

Пострибаємо ми трішки.

Пострибаєм, пострибаєм І в долоні поплескаєм.

1. Робота з підручником.

Учні читають вдвох по абзацах: учні І ряду — с. 131, ІІ ряду — с. 132, ІІІ ряду — с. 133.

Завдання: розповісти те, про що вчитель не розповідав.

2. Загадки про тварин.

Доведи, що твоя відгадка правильна.

1) Коло бабусі сидить у кожусі,

Проти пічки гріється, без водички миється.

(Котик).

2) Я веселенький звірок:

Плиг з ялинки на дубок. (Білка).

3) Дивний звірок, круглий, мов клубок.

Голки стирчать. Спробуй узять. (Їжак).

4) По полю, по лісу гасає,

Овечок хапає та всіх лякає. (Вовк).

5) Я — вухастий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса.

Я усіх-усіх боюся. (Заєць).

6) Стрункий, швидкий, роги гіллясті.

Пасеться весь день. Хто це? (Олень).

7) Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю. (Дятел).

8) Є крила, а не літаю,

Ніг немає, а не доженеш,

Є голова, а шиї немає,

Очі є, а брів немає,

Рот є, а не говорить.

Без ніг, а далеко ходить. (Риба).

9) Дивний ключ у небі лине.

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі Відлітають. (журавлі).

10) Не звір, не птиця, а ніс — як спиця. (Комар).

11) Повний пень черешень. (Бджоли у вулику).

12) Сіренький, моторний, на соняшник сів, Надзьобався добре й далі полетів. (Горобчик).

3. Поміркуємо разом.

Заєць їсть трав’янисті рослини, а його може з’їсти вовк. То виходить, що вовк вживає в їжу і рослини? Значить, що є спільне у живленні тварин? (Малюнок).

VII. Контроль і оцінка якості засвоєння

1. Гра «Хто зайвий? Чому?».

Учитель показує малюнки із зображеннями кількох тварин, а учні повинні відгадати (і пояснити), хто з них зайвий:

— ведмідь, сова, білка, заєць;

— лисиця, їжак, орел, вовк, корова, вуж;

— ведмідь, їжак, заєць, вовк;

— лисиця, їжак, сова, ластівка, ведмідь, орел, щука.

2. Гра «Хто це?».

Учень таємно вибирає тварину, голосно розповідає про неї все, що знає, не називаючи її. Інші намагаються вгадати, про кого йде мова.

3. Тести.

1) Які переваги мають тварини над рослинами? а) живляться; б) дихають; в) активно рухаються.

2) Чим відрізняються тварини від людини?

а) будовою; б) способом живлення; в) способом спілкування.

3) За якими ознаками тварини подібні до інших організмів?

а) способом живлення; б) дихають і ростуть;

в) будовою; г) народжуються і вмирають.

4) Хибні твердження заміни правильними.

а) Тварини живуть тільки на суходолі.

б) Всі тварини живляться тільки рослинною їжею.

в) Особливими ознаками тварин є те, що тіло їх покрите шерстю.

VIII. Підсумки уроку

Учитель пропонує учням дати власну оцінку уроку; називає і пояснює кількість балів, яку набрав кожен учень.

1. У підручнику: статті на с. 131—133, прочитайте три рази, дайте відповіді на питання.

2. Намалюйте улюблену тварину, придумайте загадку про неї; вивчіть одне прислів’я (чи загадку) про тварину.