Тарас Григорович Шевченко – великий син України
| Тема. Тарас Григорович Шевченко – великий син України Мета. Збагатити і розширити знання дітей про життя і творчість Т. Г. Шевченка. Розвивати навички виразного, свідомого, правильного читання учнів. Сприяти розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей учнів. Збагачувати і активізувати словниковий запас. Визовувати любов до творчості Великого Кобзаря, до рідної землі;почуття патріотизмуі гордості за свою Батьківщину. Обладнання. Картини. Дитячі малюнки, аплікації, картки для парної і групової роботи, книги, добірка «Кобзарів» різних видань. Хід уроку I. Організація учнів до уроку. Чи почули всі дзвінок? Він покликав на урок. Стали, діти, всі рівненько, Посміхнулися гарненько. Настрій на урок взяли? Посміхніться один одному. Роботи у нас багато і тому пропоную: Не просто слухати, а чути, Не просто дивитись, а бачити, Не просто відповідати, а міркувати, Дружно і плідно працювати. II. Повідомлення теми і завдань уроку. - Прочитайте епіграф до уроку: Ти мусиш нам співця назвати, Адже умів лиш він один Рабів німих так захищати, А хто так оспівав як він, Садок вишневий коло хати? Дмитро Білоус - Як ви думаєте, про кого говорив Д. Білоус? - Епіграф визначає тему нашого уроку: «Тарас Григорович Шевченко – великий син України» - Протягом минулого тижня ми з вами намагались серцем і словом доторкну-тись до творчості Т. Шевченка: на уроках читання ми читали і аналізували його вірші; на уроках української мови писали диктанти і каліграфічні хвилинки про Т. Шевченка; на уроках трудового навчання створювали аплікації до улюблених творів; на уроках образотворчого мистецтва малювали ілюстрації до віршів. То ж сьогодні прозвітуємо про результати роботи кожного. Зокрема, звітуватимуть «Пошуковці», «Журналісти», «Дослідники», «Художники», «Диктори». III. Активізація опорних знань учнів. - У кожного народу є великі поети, яких знають усі. Для українського народу таким поетом є Т. Г. Шевченко. Його ще називають Великим Кобзарем, бо книгу всього свого життя він назвав «Кобзар». Ця книга стала настільною книгою нашого народу. - Чому ця книга так називається? (Розгляд виставки «Кобзарів») IV. Звіт групи «Журналістів». - Журналісти провели тест – опитування серед учнів класу. Надамо їм слово. Тест – опитування 1. Т. Г. Шевченко народився у сім’ї: а) кріпаків, б) робітників. 2. Ненька Тараса померла, коли йому було: а) 12 років, б) 9 років. 3. Т. Г. Шевченко – великий: а) поет і художник, б) поет і композитор. 4. Яке слово із вірша пропущено? Любо – любо стало, Пташечка зраділа і … а) заспівала, б) защебетала. 5. У вірші «Зацвіла в долині» поет порівнює калину: а) із зорею, б) із дівчиною. 6. Де минули дитячі роки Шевченка? а) у селі Кирилівка, б) у селі Карпичі. V. Звіт групи «Пошуковці». - Пошуковці хочуть ще раз познайомити нас із життям Т. Г. Шевченка і зроблять це у віршованій формі. Надамо їм слово. (Група учнів «Пошуковців» декламує вірші.) VI. Звіт групи «Дикторів» - Т. Г. Шевченко дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Вербову гілочку, як символ рідної України, повіз Т. Шевченко із собою на заслання. Згодом посадив цю гілочку в казахській пустелі ще в 1850 році. Виросло велике дерево, яке люди називали вербою Тараса. А потім ще 200 вербинок виростив поет з її гілочок. Вербовий гай у засланні нагадував Т. Шевченку рідну Україну. А щоб поливати свій гай він ще й криницю викопав. - Любив він і калину. У своєму «Кобзареві» слово «калина» вжив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина вживається 965 разів. - А чи сподобалися вам вірші Т. Шевченка? (Учні декламують вірші.) VII. Робота в парах - Назву вірша з’єднайте з відповідною строфою. «Тече вода з – під явора» Любо – любо стало, пташечка зраділа і защебетала… «Зацвіла у лузі червона калина» Зоре моя вечірняя, зійди над горою, Поговорим тихесенько в неволі з тобою. «Зоре моя вечірняя» А качечка випливає з качуром За ними, ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. «Сонце заходить, гори чорніють» Чорніє поле, і гай, і гори, На синє небо виходить зоря. VIII. Звіт групи «Художників» - Давайте розглянемо, як наші художники зуміли серцем доторкнутися до творчості Т. Шевченка. (Перегляд виставки робіт.) IX. Слухання пісні «Зоре моя вечірняя» X. Звіт групи «Дослідників» - Наші дослідники працювали з цифрами. Що ж вони дослідили? - Поетичних творів Т. Г. Шевченко написав понад 240, а художніх – майже 1200. Малювати Тарас навчився швидше, ніж писати. То Т. Г. Шевченко був більше поетом чи художником? XI. Робота над оповіданням В. Ковалюка «Тарасів сон» 1. Словникова робота нудьгував нерідна мати бракувало сумував мачуха в ту ж мить враз поле левада не вистачало - З’єднайте слово із значенням. 2. Читання оповідання вчителем та сильнішими учнями. - Якою Тарас бачив у сні свою неньку? 3. Повторне читання Гра «Урок – перерва» 4. Перевірка сприйняття прочитаного - Коли і де відбувалися події? - Чому Тарасик не міг заснути? - Де він заховався? (У бур’яні) - Кого він несподівано побачив під яблунею? - Куди він пішов із мамою? (До церкви) - Чому церква здавалась іншою? - Чому Тарас почувався таким щасливим? - Куди вони попрямували з церкви? (Садок) - Що побачив Тарас, коли проснувся? - З якими словами він звернувся до мами? 5. Стратегія «Порушена послідовність» Робота в групах - Встановіть послідовність подій. Тарас заховався у бур’яні. Похід з мамою до церкви. Був пізній вечір. На руках у мами під яблунею. Мамочко, хоча б у сні приходь до мене. (Групи звітують про роботу.) XII. Звіт групи «Інформаторів» Хвилинка – цікавинка. XIII. Підсумок уроку Стратегія «Гронування» Гра «Мікрофон» Продовжіть речення. - На уроці я дізнався… - Мені сподобалось… - Я запам’ятав… Гра «Шевченко – гість» (Вибирається один учень, що грає роль Шевченка, інші учні задають йому питання.) Оцінювання. XIV. Домашнє завдання Ми вчимося у Т. Г. Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, рідних батьків. Діти, де б ви не були, ким би ви не стали, пам’ятайте, всі ви – онуки Тараса Григоровича Шевченка, будьте достойні його імені. | |
|
| |
| Переглядів: 1263 | |
| Робота з природним матеріалом. Сувеніри із насіння ясена, клена |
| А. Коваль «Слова розповідають». Л. Компанієць «Ковалівна». Олена Пчілка «Жура... |
| Обговорення можливостей і демонстрація режимів роботи комп’ютера. Складові ча... |
| «Бременські музиканти» (німецька народна казка). Продовження |
| Вступне заняття |
| Всього коментарів: 0 | |