Урок 41

Тема: Вступ до теми. Рідний край. А. Костецький «Батьківщина» (напам'ять). М. Чернявський «Рідний край». В. Сухомлинський «Дідова колиска»

Мета: навчати учнів виразно читати віршовані і прозові твори; розвивати вміння аналізувати тексти; виділяти головну думку; вдосконалювати техніку читання; виховувати любов до Батьківщини, викликати у дітей почуття гордості за неї.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Щедрий дощик площу полоще.

 2 Робота над чистомовкою

Щу-щу-щу, щу-щу-щу! — ми пішли на площу. Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! — тут якраз почався дощ. Щу-щу-щу, щу-щу-щу! — всі сховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! — повернулися додому. Ли-ли-ли, ли-ли-ли! — дуже раді ми були!

 3 Гра «Блискавка»

Щука — щука — щока — щука — щука.

Щупав — щупав — щупав — щипав — щупав.

Дощечка — донечка — дощечка — дощечка — дощечка.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Який розділ ми зараз вивчаємо? («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини»)

— Згадайте, на які теми розподіляється цей розділ? Які ми вже опрацювали? («Рідна домівка, рідна сім’я — тут виростає доля моя», «Буду я природі другом»)

— Як називається тема, над якою почнемо працювати сьогодні? Прочитайте. («Що таке Батьківщина»)

— Спробуймо скласти асоціативний кущ.

На дошці — плакат. Учні називають усе, що виникає у пам’яті, стосовно цієї теми. Спочатку висловлюються і фіксуються найстій-кіші асоціації, а потім — другорядні. Кущ асоціацій поступово «розростається» протягом усіх уроків з цієї теми.

— Які синоніми є до слова Батьківщина? (Вітчизна, рідний край. )

— Як називається наша Батьківщина?

— Назвіть її столицю, найбільші міста.

— Діти, послухайте легенду.

НАША ЗЕМЛЯ

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, землі їм уже не дісталося.

От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли йому щось сказати. Стали чекати.

Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.

— Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці.

Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю. Там усе є: річки, озера, ліси, степи.

— Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога.

— Чому Бог не відмовив нашим предкам?

— Яку землю він їм віддав?

— Про що попередив?

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Батьківщина»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Яке перше речення за метою висловлювання? (Питальне)

— А решта? (Розповідні. Відповіді на запитання)

2) Словникова робота.

Читання «луною» за вчителем слів: Батьківщина, домівка, найщиріші, бджола, весняні, дотримане, чесне.

3) Читання вірша учнями.

— Читайте, виділяючи голосом слово Батьківщина.

— Які слова, поняття могли б ми додати до нашого асоціативного куща?

4) Гра «Актори».

— Прочитайте вірш із захопленням.

— Із чим автор порівнює Батьківщину?

— Які слова — назви ознак уживає у вірші?

Фізкультхвилинка

 2 Опрацювання вірша Миколи Чернявського «Рідний край»

1) Читання вірша учнями мовчки.

2) Словникова робота.

Святиня — найбільша цінність.

— Як можна інакше назвати вірш? Доберіть синоніми. (Рідний край, Батьківщина, Вітчизна, Україна)

— У яких словах вірша передається головна думка?

3)Ознайомлення з поняттям «акровірш».

— Прочитайте перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово вийшло?

— Вірші, у яких із перших букв кожного рядка можна утворити слово, називають акровірш, або акростих.

— Послухайте вірша.

ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?

— Ти, Максимку,

Щось притих?

— Я читаю акростих!

— Що ж воно ото За штука? —

Запитав дідусь онука.

— Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів,

Ось і вийшло слово з них,

Це, дідусю, — акростих.

М. Романченко

— Кому Максимко пояснював, що таке акростих? Поясніть і ви.

— Погляньте на дошку. Перед вами — акровірш. Прочитайте, про що він.

Давно ця річка славна Народи три єднає І в Чорне море плине.

Простори України Розкішно прикрашає,

Очиці милує дитині. (Дніпро)

М. Романченко

— Що ви знаєте про цю річку?

 3 Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Дідова колиска»

1)Робота над заголовком.

— Що таке колиска? Де ви її бачили? Опишіть, які колиски ви бачили?

— Подивіться на малюнок. Такими були колиски дуже давно. їх плели з лози, або виготовляли з деревини. Прикріплювали до стелі мотузками. Для чого, як ви вважаєте?

— Які пісні співала мама, гойдаючи своє немовля?

— У таких колисках виколихували не одне покоління сім’ї. І тому їх берегли як сімейну реліквію.

2) Читання оповідання вчителем.

— Чому оповідання має таку назву?

— Хто знайшов колиску? Де?

3) Словникова робота.

— Яке слово незрозуміле?

Патріот — той, хто любить свою країну.

— У якому слові два наголоси?

— Чому батько довго дивився на колиску?

— Чи знав автор свого дідуся?

— А чи пам’ятав?

— Хто йому розповідав про дідуся?

— Що означає Батьківщина для автора?

— Знайдіть речення, у яких є слово колиска. У яких значеннях уживається це слово у кожному з речень?

4) Гра «Земля — небо».

5) Порівняння вірша «Батьківщина» й оповідання «Дідова колиска».

— Прочитайте останній абзац оповідання. Знайдіть у вірші рядки з подібним змістом.

V. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на уроці?

— Що найбільше запам’яталося?

— Які слова додамо до нашого асоціативного куща?

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш Анатолія Костецького