УРОК 23

Тема: Рослини. Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин. Охорона рослинного світу

Мета: продовжити розширювати знання учнів про рослини, розкрити цінність рослин для людини. Ознайомити учнів з рослинами, які охороняються, занесені в Червону книгу України. Розвивати спостережливість. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки, па яких зображені лікарські рослини; рослини, які занесені в Червону книгу України (півонія вузьколиста, підсніжник, водяний горіх, білотка альпійська, вовчі ягоди пахучі, нарцис вузьколистий, лілія лісова, тюльпан Шренка); рослини, які потребують охорони (сон, латаття біле, ряст, конвалія, проліска дволиста).

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення вивченого матеріалу.

Учитель показує бегонію.

— Як називається ця рослина?

— Які в неї квіти? (Яскраві)

— Якою водою краще поливати квіти?

— Які кімнатні рослини ростуть у вас вдома?

2. Гра «Яка рослина зайва». Чому?

Береза, осика, дуб, ліщина, верба, вільха;

Тюльпан, троянда, волошка проліска, липа;

Ліщина, калина, бузина, підсніжник, шипшина.

II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності

1. Повідомлення теми та завдань уроку.

Сьогодні ми продовжимо говорити про рослини, їх значення для людини, вшанування людиною рослин.

2. Розповідь з елементами бесіди.

Перші рослини з'явилися дуже давно, понад 250 мільйонів років тому. Без рослин життя на землі не можливе, бо тільки вони здатні запобігати нагромадженню надлишку вуглекислого газу в атмосфері і підтримувати потрібний для існування організмів рівень кисню.

Рослини затримують пил, поглинають шум, виділяють кисень.

Взагалі життя людини тісно пов'язане з рослинами, тому що вона вживає їх у їжу, прикрашає своє приміщення, двір, город.

Відгадайте загадки.

* * *

У зеленім кожушку,

Костяній сорочці,

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати* **х очеться. (Ліщина)

Викупана в сонечку,

Стоїть собі донечка,

Бджоли сонячний медок

Дістають з *її* *к віток. (Липа)

На «я» починається,

На «я» закінчується,

В саду росте,

На ній плоди є. (Яблуня)

Живе один батько і тисячі синів має.

Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолудь)

3. Робота з підручником, с. 67.

Ромашка, мати-й-мачуха лікують застуду. Звіробій і подорожник — опіки, рани. Шипшиновий чай п'ють діти, які хворіють на коклюш. Спориш допомагає при захворюванні шлунка, нирок. Материнка означає — думка матері. Існує про неї легенда: померла мати, засипали її сирою землею. Щодня прибігали на її могилу діти.

Виросла на могилі запашна квітка з рожево-бузковим суцвіттям. Діти вирішили, що то з'явилася до них душа матері в образі квітки і назвали її материнкою.

— Які ще лікарські рослини ви знаєте?

У кожного народу є рослини — обереги. На Україні здавна шанують калину, вербу, липу, мальви, чорнобривці.

— З якої рослини гілка? (Калина)

Калина — рослина, яка росте по всій Україні. Калина — символ родинного благополуччя, достатку.

4. Читання статті про вербу з підручника, с. 68.

В народі говорять: «Без верби і калини нема України».

— З якої рослини ця гілка? (Верба)

Це — верба. Вона зацвітає першою. Ледь пригріє сонечко, а вона нас вітає своїми пухнастими котиками.

За це з давніх-давен вітають вербу. Верба не вибаглива.

Росте біля води.

Встромити гілку чи кілочок у вологу землю — і виросте дерево.

І криниці копали під вербою.

А ще кажуть, якщо верби ростуть біля ставків, річок, то воді спокійно і добре. Значить, і людям несе добро і спокій така вода.

Ось яка вона верба!

В народі говорять: «Де верба, там і вода».

Хвилинка-цікавинка

Рослини — віщуни погоди.

Нагідки, троянди, шипшина — перед дощем не розкривають своїх бутонів.

Кульбаба — якщо навіть у небі сонце, а квітки кульбаби закриті, буде дощ. У суху погоду навіть від найменшого подиху вітерця пушинки — насінинки розлітаються. Перед дощем кульбаба збирає свою пухнасту кульку в парасольку.

Будяк — перед дощем його комочки щільно притискаються до голівки і стають не злими.

Верба — «чує» дощ за кілька годин.

III. Формування вмінь та навичок

1. Гра «Довга лоза».

Ставлять додолу кілька паличок верби, а потім, узявши за руки і співаючи, ходять між тими паличками.